Норвегія поводиться як флагман захисту клімату. Опалення котлами, що працюють на продуктах переробки нафти, з наступного року заборонене. Активно підтримує електромобільність, серед новозареєстрованих авто більш як 50% електрокарів. На початку місяця державний пенсійний фонд повідомив, що позбувся всіх нафтових акцій зі свого портфеля.
Однак водночас Норвегія добре заробляє на знищенні довкілля: видобуток нафти зробив її однією з найбагатших країн світу. Економіка процвітає, очікування ще позитивніші. Бо нещодавно нафтопереробна компанія Equinor розпочала видобуток на одному з п’яти найбільших на сьогодні розвіданих нафтових родовищ у Північному морі. Надходження до бюджету стануть ще більшими. Однак це поставить країну перед складною моральною дилемою.
Читайте також: Кремнієва долина проти кліматичних змін
Державний фонд робить лише екологічні інвестиції
Норвегія видобуває нафту в Північному морі з 1950-х, а з 1970-х розпочала повномасштабний експорт. Це забезпечило їй неймовірний достаток. Із 1970 року ВВП на особу зріс у 20 разів, тоді як, скажімо, у Німеччині лише вдев’ятеро. У рейтингу країн із найвищим рівнем ВВП на особу Норвегія в першій п’ятірці поряд із Люксембургом, Макао, Швейцарією та Ірландією (див. «Найбагатші»).
З 1990-х років більша частина доходів від нафтовидобутку спрямовується до державного пенсійного фонду. Нині його обсяг становить близько €800 млрд і він інвестує в акції з усього світу, нерухомість та позики. І водночас уникає компанії, які випускають, наприклад, зброю, тютюн або шкодять довкіллю. Надалі до фонду надходитиме ще більше коштів, бо з 5 жовтня нафту видобувають із родовища Johan Sverdrup, відкритого 2010 року й названого на честь колишнього прем’єр-міністра країни. До літа продуктивність має сягнути 440 тис. барелів на день. Це збільшить норвезький видобуток чорного золота на третину.
Від назви Statoil довелося відмовитися
«Фантастичний день для Equinor і державного бюджету, — коментує старт видобутку Кнут Ейнар Розендал, професор Університету довкілля та біологічних наук, розташованого у місті Ес неподалік Осло. — І не такий фантастичний для глобальних викидів парникових газів».
Ректор Ставангерського університету Клаус Мон розуміє всю парадоксальність ситуації. «Але Норвегія постійно вперто відокремлювала свою нафтову та екологічну політику», — каже він.
Проблему бачить навіть Equinor. До минулого року компанія називалася Statoil, але таки була перейменована, бо в назві хотіли відобразити кліматично нейтральний видобуток енергії. Читаємо на її сайті: «Ми вітаємо відкриття третього за розміром норвезького нафтового родовища. Але яка ситуація з кліматом?». Відповідь дає сама Equinor. Нафтовидобувна платформа працює на струмі, отриманому на материкових гідроелектростанціях. Тому викид CO2 під час видобутку нафти становить лише дещицю викидів деінде.
Звісно, у процесі спалення норвезької нафти викиди CO2 такі самі чи навіть значно більші, ніж на етапі видобутку, але про це Equinor не говорить. Натомість наголошує, що найближчими роками Johan Sverdrup поповнить норвезький бюджет на $100 млрд.
Читайте також: Зміна клімату та українська перспектива
І це для Осло дуже відповідальний момент. Адже зниження світових цін на чорне золото відчули і в Норвегії. Торік барель сирої нафти коштував $80, а сьогодні лише $60. До того ж попит стагнує, передовсім через спад кон’юнктури світового ринку, який потерпає від торговельних конфліктів. Через це експорт нафти й газу становить лише 30% усього норвезького вивозу, зазвичай це близько 50%. Як наслідок — у вересні вперше з 2017 року було зафіксовано дефіцит зовнішнього торгового балансу. У серпні навіть були змушені взяти з державного фонду близько €350 млн. І довелося переглянути плани на цілий рік. У 2019-му переказати йому заплановані €3,42 млрд не вдасться, бо до кінця літа надійшло лише близько €2 млрд. Усе це тисне на національну валюту. Днями курс зріс до 10,20 крони за євро, а це більше, ніж на піку фінансової кризи 2008-го. У 2013-му євро коштував менш як 7,50 крони. Тому центробанк Норвегії в останні місяці підвищив базову відсоткову ставку, незабаром можливе чергове підвищення.
Тож видобуток на новому нафтовому родовищі для Норвегії дуже доречний. Його собівартість становить там лише $20 за барель, і навіть за нинішніх цін на сиру нафту підприємство отримуватиме значний дохід. А якщо кон’юнктура й ціни знову зростуть, дохід буде ще більшим.
Читайте також: Зміна клімату: нові можливості?
Однак бенефіціарами Johan Sverdrup окрім Норвегії є й акціонери Equinor. За минулі 12 місяців курс акцій знизився приблизно на чверть, передовсім через падіння ціни на нафту. А тепер компанія повідомила, що до 2020 року хоче вкласти близько $5 млрд, щоб викупити власні акції й таким чином підняти курс.
Ось тільки парадокс у тому, що компанія, дві третини якої належать державі, купує нафтові акції, у той час як державний фонд свої акції продає. Ймовірно, треба бути норвежцем, щоб зрозуміти цю логіку.