Die Welt: Північна Македонія хоче в ЄС за будь-яку ціну

Світ
14 Липня 2019, 12:55

Вийти нелегко, увійти також — ідеться про Євросоюз. У той час як Велика Британія вже два роки домовляється про умови виходу з ЄС, Північна Македонія з 2003-го намагається стати його членом.
Нині шанси для західнобалканської країни як ніколи добрі. Скоп’є вже 10 років чекає на переговори про вступ до ЄС. Єврокомісія вперше рекомендувала розпочати їх у 2009-му. Але погодити це мають усі країни-члени.
Тривалий час через суперечку щодо назви країни старт переговорів про вступ до ЄС і планований вступ до НАТО блокувала Греція. Однак відколи на початку року Македонія додала до своєї назви «Північна», зі шляху усунуто найбільший камінь спотикання. Це був історичний консенсус після чвертьстолітнього спору.

 

Читайте також: Північна Македонія отримає "зелене світло" про вступ в ЄС ще до літа – єврокомісар

Щоправда, рішення про старт переговорів щодо членства в червні знову зіткнулося з перешкодою, бо серед іншого німецький парламент збирається голосувати за це після літньої паузи. Однак президент Північної Македонії Стево Пендаровський, під час свого візиту до Берліна виявив терпимість, хоча на нього чинять тиск. Удома від нього та його соціал-демократичної партії очікують прогресу в питанні вступу до ЄС.

 

Пендаровського турбують липневі парламентські вибори у Греції

«Президент Штайнмайєр та міністр закордонних справ Німеччини запевнили мене, що відтермінування голосування щодо початку переговорів про вступ до ЄС має лише технічні, а не політичні причини», — заявив Пендаровський газеті Die Welt у Берліні. Він сподівається, що між 27 і 29 вересня Бундестаг дасть зелене світло перемовинам. «Ми виконали все, що від нас вимагав ЄС», — постійно повторює президент.
Із тримісячним відтермінуванням північні македонці змушені погодитися. Але це їм вдається помітно нелегко. «Ми побоюємося, що восени інші країни — члени ЄС скажуть, що їм теж із технічних чи політичних причин потрібно кілька місяців», — каже Пендаровський. Його непокоять передовсім парламентські вибори в Греції, що відбулися на початку липня. Адже новий уряд в Афінах, який буде сформовано після перегонів, може мати інші погляди на домовленості з Північною Македонією.
Очільник грецького уряду Алексіс Ципрас справді пішов на політичний ризик, зважившись на угоду зі Скоп’є, тому що більшість греків були проти наявності в назві північного сусіда слова «Македонія». Адже існує північногрецька провінція з такою самою назвою, і її греки хочуть зберегти за собою.

Очільник грецького уряду Алексіс Ципрас справді пішов на політичний ризик, зважившись на угоду зі Скоп’є. Політичний капітал у домовленостях витратив і уряд Македонії. зі зміною назви країни були згодні далеко не всі 2 млн населення

Політичний капітал у домовленостях витратив і уряд Македонії. Зі зміною назви країни були згодні далеко не всі 2 млн населення. Президент також раз по раз виправляється, додаючи незвичне «Північна». Якщо надії на швидкий початок переговорів про вступ не справдяться, це вдарить і по його партії. Невдовзі після європейських виборів Пендаровський зустрівся з представниками усіх фракцій у Європарламенті.

За «технічними причинами» можуть ховатися й інші мотиви

«Якщо ЄС восени знову відкине бажання Північної Македонії, це матиме важкі наслідки для всіх північномакедонських проєвропейських політиків, — непокоїться Пендаровський. — Тоді підтримка ЄС помітно впаде».

У 2017-му, коли соціал-демократи за підтримки двох партій етнічних албанців прийшли до влади, прихильність до ЄС серед населення знизилася до 72%. У серпні 2018-го вона знову була на рівні 82%. У 2016-му соціал-демократи замінили після 10-річного панування націонал-консервативну Внутрішню македонську революційну організацію — Демократичну партію македонської національної єдності. Тодішній міністр-президент Нікола Ґруєвський майже підпорядкував собі юстицію та медіа. Спецпрокурор уже два роки розслідує тогочасні події, а Ґруєвського тим часом засудили.

 

Читайте також: Президент Македонії відмовився підписувати угоду про зміну назви країни

Однак за «технічними причинами» зволікання з голосуванням за переговори про вступ у Німеччині можуть ховатися й інші мотиви: звіт про прогрес Албанії, про доступ якої до переговорів голосуватимуть пакетом із Північною Македонією, дає привід для хвилювання.
Тим часом у характеристиці ЄС для Скоп’є наявний прогрес: навіть якщо йдеться про потенціал поліпшення в сфері становлення правової держави та боротьби з корупцією, політична ситуація в Тирані хаотична. Тепер уже багато країн ЄС обговорює доцільність відокремлення заявок на членство Албанії та Північної Македонії: «Вперед!» лише для Скоп’є.

Для президента Пендаровського це був би акт балансування. Врешті, близько 25% населення його країни — етнічні албанці, які підтримують уряд соціал-демократів. «Відокремлення на західних Балканах бути не повинно б, адже всі країни переплетені між собою», — каже він. Якщо якісь країни регіону відкинути, вони можуть шукати інші варіанти.

 

«Для реагування на ці загрози лише наших сил недостатньо»

«Попри ситуацію в Албанії, переговори з ЄС повинні розпочати обидві країни. Адже кращою країною можна стати лише в переговорах із ЄС, — підкреслює Пендаровський. — Слід користатися впливом Брюсселя в регіоні». Водночас він нарікає, що країни Євросоюзу цікавляться Західними Балканами, тільки якщо йдеться про їхні інтереси. За його словами, регіон цілком годиться на роль вахтера, «коли через західні Балкани в Європу прибувають біженці». Тим часом у Брюсселі та інших важливих столицях ЄС ним майже не цікавляться.
56-річний Пендаровський перед президентством співорганізовував як координатор вступ Північної Македонії до НАТО. Він сподівається, що вже в грудні країна зможе відсвяткувати цю подію. 1,2% ВВП, які Скоп’є нині витрачає на оборону, до 2024-го планують збільшити до узгоджених 2%. Вступ до НАТО та ЄС для Північної Македонії важливий, щоб протистояти спільним загрозам.

Росія також присутня в регіоні й намагається розширити свій вплив на Балканах. Чи відчуває Скоп’є через це загрозу? Ні, каже Пендаровський. Він говорить про недержавних гравців, від яких виходить загроза. Північна Македонія стала мішенню фейкових новин та політичної пропаганди передовсім під час референдуму щодо зміни назви. «Для реагування на ці загрози лише наших сил недостатньо», — зазначає президент.

Про те, чи стоять за цими гравцями конкретні держави, можна сперечатися. Північна Македонія, за словами Пендаровського, замала, щоб про це знати. Однак не таємниця, що Москва зовсім не в захваті від розширення ЄС і НАТО на Західні Балкани. 

Позначки: