Криза, що саме охоплює глобальну економіку, приносить для американської компанії Plains All American Pipeline добрі новини. Фірмі належать резервуари високого тиску на околиці Кушинґа, тихого запилюченого містечка в Оклахомі. Вони частина найбільшого в США нафтосховища. І дуже зараз бажані. Тим, хто хоче зберігати нафту в Кушинґу, тепер доводиться платити по 50 центів за барель — удвічі більше, ніж ще місяць тому. Мрія для Plains.
Нафтовидобувні компанії з усієї країни закачують чорне золото в Кушинґ. Місто таке важливе, що має вплив на глобальну ціну на нафту. Якщо резервуари напівпорожні, курси зростають, адже тоді вважається, що нафти бракує. Якщо ж вони повні по вінця, курси знижуються, бо тоді пропозиція очевидно перевищує попит. Зараз резервуари фактично переповнені. Тому останнім часом ціна найнижча за останні кілька десятиліть. Страшний сон для американської нафтової індустрії.
В усьому світі зупинені фабрики, літаки на землі, кораблі в портах. Нова коронавірусна хвороба, якою заразилися вже понад 2 млн осіб, зупинила економіку. Тому потреба в нафті, мастилі глобальної економіки, зменшується. Використовується на 26 млн барелів менше — це приблизно чверть денного споживання. І саме в такій ситуації країни-виробники розсварені, чого давно вже не було. Між Росією і Саудівською Аравією, найбільшими видобувачами поруч зі США, триває цінова війна. Після обвалу котирувань настав час нафтових дипломатів. Результати, яких вони досягнуть, можуть змінити світ. Зараз утворюється нова ієрархія нафтових держав. Якщо компромісу не досягнуть, ціна може впасти до $10, вважають експерти.
Читайте також: Епоха дешевої нафти
ОПЕК за останні роки драматично втратила вплив, а отже, і Саудівська Аравія — лідер картелю, — бо відбувся новий злет нафтової Америки. Завдяки сланцевій революції США раптом знову змогли масово видобувати сировину й стати незалежними від інших постачальників енергоносія. Щоб з появою цього нового нафтового гіганта взагалі ще мати вплив на ціну, ОПЕК мала залучити на свій бік іншого важковаговика — Росію. Так 2016 року з’явилася ОПЕК+ — альянс, який протримався до початку кризи через коронавірусну інфекцію. Але коли попит на нафту впав, саудити раптово зрозуміли: зниженням видобутку минулими роками вони підтримували ціни й тому втратили частку ринку. І тоді на початку березня на зустрічі ОПЕК+ вони вимагали в росіян зменшити видобуток — Москва, однак, не погодилася. Зустріч закінчилася безрезультатно, а шейхи заявили, що збільшать видобуток. Це пришвидшило обвал ціни. Певний час барель WTI коштував менше як $20, найнижчий показник з 2002 року.
Найбільше через цінову війну втрачають не росіяни чи саудити, а американці. Це небувала драма для їхньої нафтової індустрії. Своєрідний подвійний «чорний лебідь». Так біржовики називають несподівані події з далекосяжними поганими наслідками. Цього разу такими поганими, що втрутитися довелося президентові США Дональдові Трампу, адже його країна, нафтова королева, могла втратити домінування на ринках. Саме Трамп сприяв переговорам ОПЕК+, щоб урятувати для Америки те, що ще можна врятувати. «Щойно поговорив зі своїм другом МБС, — нещодавно твітнув Трамп, — і я сподіваюся, що ми зменшимо свій видобуток на 10 мільйонів барелів». МБС — це Мухаммад ібн Салман, кронпринц Саудівської Аравії і володар ОПЕК. Водночас з’явилося повідомлення, що організація хоче провести позапланову зустріч. Обидва чинники викликали на ринках короткотривалу ейфорію, і котирування нафти підстрибнули на понад 25% до нового денного рекорду. У Білому домі навіть якось була ідея сформувати з МБС союз, таку собі нову ОПЕК з Америки та Саудівської Аравії. Але зараз, як кажуть, ці плани заморожені.
Перед твітом Трамп розмовляв телефоном з Владіміром Путіним — незвичний крок. Якщо Америка, Росія і Саудівська Аравія спільно зменшать видобуток, писав Трамп, це було б чудово для американських виробників. Він під тиском, бо працівники нафтової індустрії є його найважливішим електоратом, а в листопаді вибори. Однак, як видається, керівник російського гіганта «Роснефть» Іґорь Сєчін невисокої думки про альянс із Трампом. За його словами, зменшення видобутку не мають сенсу, бо сприяють виживанню лише американських фірм.
Отже, перспективи для Трампа не надто добрі. Америка, як застерігає аналітична фірма IHS Markit, найдужче постраждає він нафтового краху. За словами експертів, Росія і Саудівська Аравія ліпше впораються з нижчими цінами (див. «Перегони на виживання»). В обох країн не лише значно нижчі кошти видобутку, їхні нафтовидобувні підприємства в державних руках. Натомість у США видобутком займаються часто значно заборговані приватні фірми, залежні від грошей інвесторів. Якщо видобуток економічно невигідний, у фірм швидко виникають фінансові проблеми. Більшість не може рентабельно працювати, коли ціна нижча за $50/барель. Тоді галузь опиниться під загрозою банкрутств і звільнень. «Індустрія в кризі, — каже Симон Флаверс, провідний аналітик консалтингової компанії Wood Mackenzie. — Усі стрімко зменшують видатки». За підрахунками Флаверса, 22 малі й середні підприємства знижують свої заплановані на цей рік інвестиції. Загалом це $20 млрд. Економити хочуть і глобальні гіганти. Shell, Total, Chevron та Equinor зменшують свої бюджети на 20% кожен. Про схожі заходи оголосили ExxonMobil і BP.
Днями члени ОПЕК+ хотіли обговорити можливі кроки в телефонному режимі. Очевидно, що ОПЕК має провести скорочення, якого давно не було. Ідеться про 10, можливо, навіть 15 млн барелів на день. Лише так можна стримати падіння ціни. Проблема в тому, хто має піти на такі великі поступки.
Читайте також: Економіка: старі і нові ризики
Американці прямого зв’язку з ОПЕК не мають, отже, навіть не сидітимуть за столом переговорів, тому попервах робити нічого не зобов’язані. Та й узагалі Трамп не може просто так розпоряджатися обсягами видобутку приватних підприємств. Низькі ціни й так автоматично призведуть до зменшення видобутку в Америці. Кількість активних підйомно-транспортних машин, так званих RIGS, найнижча з 2017 року — зараз їх 562. Однак експерти прогнозують зниження лише на 2–3 млн барелів.
Російська індустрія практично належить державі, отже мусить виконувати накази про скорочення видобутку. Однак у минулому Росії це давалося важко. А цього разу йдеться про великі кількості — ймовірно, про три мільйони барелів на день. Навіть якщо Путін на таке погодиться, експерти вважають, що це неможливо технічно, адже росіяни видобувають нафту в холодному Сибіру, і якщо обсяг виробітку їхніх установок надто сильно зменшити, ті можуть швидко вийти з ладу. Окрім того, у них майже немає великих сховищ, де вони могли б депонувати нафту. Тому росіяни, ніби прокляті, змушені качати й качати свою нафту — і за певних умов продавати її зі значними знижками. Наскільки негнучкий цей видобуток, видно із ціни нафти сорту Urals. Вона котирувалася на $16 дешевше за Brent. Але на певний час Кремль може собі дозволити такі ціни, оскільки нині в російському державному фонді понад $550 млрд. Це дасть змогу зрівняти брак доходів.
Читайте також: Мінімізувати 10 ризиків
Отже, залишається тільки Саудівська Аравія. Королівству, ймовірно, доведеться зазнати й витримати найбільшої частки скорочень. Але чому піти на це мали б саме правителі в Ріяді? Вони ж можуть найдовше жити з низькими цінами. Ніхто у світі не видобуває нафту так дешево, як саудити. Однак королівській династії важливі прихильність та захист американців. Тому все свідчить про те, що слід чекати на зменшення, яке, однак, не буде значним, щоб зрівноважити високе падіння попиту. І ціни знову можуть опинитися під тиском (12 квітня країни ОПЕК+ та G20 домовилися про зменшення видобутку на 9,7 млн барелів на добу. — Ред.).