Die Welt: Назрівають конфлікти

Світ
7 Серпня 2018, 13:57

Тепер і ООН має Генеральний план міграції. Називається він «Глобальний пакт для безпечної, впорядкованої та регулярної міграції», у ньому 34 сторінки, і 10 грудня його повинні офіційно схвалити майже всі держави ООН, зокрема й Німеччина. З угоди не випливають правові зобов’язання, тому Бундестаг і Бундесрат не голосуватимуть за це. Відповідно й резонанс серед громадськості наразі невеликий. Тоді як пакт посилає сигнал у найсуперечливіше на сьогодні поле політики.

У середині липня ООН погодило остаточний текст. Реакція Міністерства закордонних справ, очолюваного Гайко Маасом із СДП, була відверто ейфоричною. Пакт — «історично унікальна основа для кращого керування міжнародною міграцією», — заявило федеральне Міністерство закордонних справ. Врешті, буде міжнародна домовленість про тіснішу співпрацю між державами в «численних напрямах міграційної політики». Йдеться також про «переваги і шанси» міграції, а також про те, що міжнародне співтовариство продемонструвало чітку позицію. А саме, що міграція — «важлива складова» людського співіснування.

 

Читайте також: З початку 2018 року в Середземному морі загинули понад 1500 біженців

Німеччина, як ідеться в заяві Міністерства закордонних справ, і надалі працюватиме задля «успішної, всебічної та ефективної реалізації» цілей, закріплених пактом ООН. Це, зокрема, «мінімізація причин нерегулярної міграції», посилення регулярних шляхів імміграції та захист прав людини всіх мігрантів. Масштабні плани. Але що конкретно це означає? І чи співвідноситься з європейською міграційною політикою?

Час оприлюднення вибухонебезпечний. Європейські країни саме шукають власні рішення в міграційній політиці. Одне з них — Генеральний план міграції федерального міністра внутрішніх справ Горста Зеегофера (ХСС). Глобально узгоджений пакт, поза сумнівом, масштабніший і має інший фокус. І може спричинити конфлікт цілей.

Привертає увагу тон документа. Пакт ООН вважає міграцію «джерелом достатку, інновацій та сталого розвитку», а не передовсім викликом. Також менше йдеться про права держав, аніж про права мігрантів. Сюди Організація включає всіх осіб, які виїжджають зі своєї країни без прямої загрози війни чи політичних переслідувань. Про біженців із перспективою набуття офіційного статусу в договорі не йдеться. Для них має бути окрема угода.

Уже дві держави невдоволені цією метою. Через страх втратити суверенітет із переговорів вийшли США. Цього тижня про вихід оголосив і міністр закордонних справ Угорщини. Він вважає угоду небезпечною для світу й для своєї країни, оскільки вона схиляє до еміграції «мільйони людей».

Угода ООН не зменшує права національних держав самостійно визначати свою імміграційну політику. Новою є вимога до них гарантувати основні права мігрантів та співпрацювати за багатьма напрямами політики

Подібне можна почути в Німеччині від АдН. «Це призведе до більшої міграції з Африки та Арабського світу», — каже депутат Бундестагу Мартін Гебнер, який представляє партію в Європейській комісії. «Якщо незабаром Німеччина підпише угоду про міграцію, регулярно й легально прибуватиме значна кількість «нових громадян, — вважає він. — І це на додачу до сьогоднішньої нелегальної міграції, об’єднання сімей та наявних угод про переселення і переміщення, які вже дали нам нові містечка».

АдН місяцями застерігає щодо пакту, особливо в мережі. У квітні вона навіть провела в Бундестазі «Актуальну годину» й застерегла щодо «передачі національних повноважень у питанні імміграції». Щоправда, про це не йдеться. Угода ООН не зменшує права національних держав самостійно визначати свою імміграційну політику. Новою є вимога до них гарантувати основні права мігрантів та співпрацювати за багатьма напрямами політики.

 

Читайте також: Австрія хоче радикально змінити політику надання притулку – Le Monde

Мова, приміром, про те, що всі держави надають своїм громадянам ідентифікаційні документи. Це також стосується створення легальних шляхів міграції задля уникнення нерегулярної та ризикованої, наприклад морем. Або зобов’язання ставитися до мігрантів у країні призначення з гідністю незалежно від їхнього статусу, що включає й обов’язок захищати їх від ненависті та дискримінації.

Угода не передбачає юридичних зобов’язань, це радше заклик: держави — члени ООН повинні знайти шляхи реалізації 23 узгоджених цілей. До них належать і ті, що спрямовані на зменшення нерегулярної міграції: перевізників нелегальних мігрантів слід кримінально переслідувати, а міждержавна співпраця має сприяти полегшенню законного повернення їх у країну походження. Держави обіцяють прагнути створювати безпечні умови, передовсім на батьківщині мігрантів.

«Угода — великий крок», — каже дослідник міграції Йохен Ольтмер з Оснабрюцького університету. «Якщо цілі будуть досягнуті, це може суттєво покращити умови міграції». Хоча є ще питання, чи держави послідовно їх реалізовуватимуть. Перелік вимог, врешті, необов’язковий і надзвичайно об’ємний. «Кожен може обрати те, що вважає важливим», зауважує Ольтмер. Незважаючи на це, угода має сенс. «Якщо окремі перспективи вдасться винести на публічні дебати, з погляду ООН то вже буде велике досягнення», — додає він.

Так, однією з тем є права трудових мігрантів. В угоді йдеться про необхідність дотримання мінімальних етичних стандартів найму та зайнятості. Ольтмер згадує філіппінських гастарбайтерів у Катарі. Сьогодні їм доводиться в нелюдських умовах будувати футбольні стадіони для наступного чемпіонату світу. «Ситуація в Катарі несумісна з духом міграційного договору», — каже він. І додає, що говорити можна й про права трудових мігрантів у ФРН. Наприклад, про «ситуацію з умовами праці східноєвропейських мігрантів, зайнятих у м’ясній промисловості».

 

Що це означає для порятунку на морі?

Є ще багато тем, про які можна дискутувати. Наприклад, про права людини мігрантів, які в дорозі. Міграційний пакт вимагає від держав чіткого зобов’язання: їх слід захищати скрізь, і в морі також. Ціль 8 конкретно проголошує намір міжнародної співпраці для порятунку життя.

Тут є й заклик не криміналізувати допомогу, якщо вона має виключно гуманітарний характер. Нарешті, відповідно до цілі 13 інтернування мігрантів слід розглядати лише як крайній засіб. Сюди входять закриті приймальні табори та в’язниці.
Це конфлікт цілей, вважає експерт із питань міграції Матіас Люке з Інституту світової економіки: «Європейці повинні запитати себе, як вони можуть вимагати приймальні табори із сумнівними стандартами прав людини за межами Європи, якщо схвалять міграційну угоду. Вони також повинні запитати себе, чи можуть і далі притягувати до кримінальної відповідальності власників рятувальних кораблів».

Розрив іде ще глибше: якщо до пакту підходити серйозно, то доведеться насправді розширити можливості для регулярної міграції. І це явно стосується не лише кваліфікованих працівників, які вже зараз могли б прибувати до ФРН. «В Африці багато людей, які не мають жодної професійної кваліфікації, але, безумовно, знайшли б роботу в Німеччині», — каже Люке. Треба перевірити, чи може частина з них легально прибути в Європу. Наприк­лад, надавши відповідний трудовий контракт.

 

Читайте також: Канцлер Німеччини пояснила, як працюватимуть транзитні центри для біженців

«Приборкати нелегальну міграцію ми зможемо тільки через створення таких можливостей», — зазначає Люке. Це одна з основних цілей міграційної угоди. У такій інтерпретації вона заходить значно далі, ніж план Зеегофера, у якому йдеться лише про «залучення до Німеччини добре освічених і кваліфікованих фахівців» для задоволення потреб ринку праці в дефіцитних професіях. Ідеться про використання трудової міграції як інструменту політики розвитку. Можна уявити, що мігранти прибудуть до Німеччини, якщо вони можуть здовести наявність трудового контракту в родичів, які вже в країні.

Федеральне об’єднання німецьких асоціацій роботодавців вітає міграційну угоду, оскільки «у фокусі з’являються важливі теми трудової міграції». Важливо, однак, «наголосити, що регулярна імміграція має бути спрямована на потреби ринку праці».

Опозиція використовує міграційну угоду як критерій майбутньої міграційної політики. Похвальним є те, що угода зосереджена на основних правах і правах людини в контексті мігрантів, каже Філіз Полат, прес-секретар із міграційної політики парламентської фракції «Зелених». В актуальних дебатах домінують праві, «на жаль, також завдяки підтримці ХДС, а особливо ХСС». Тому її партія хоче уважно стежити за тим, як цей пакт буде реалізовано на національному рівні. Особливо коли йдеться конкретно про права мігрантів у Німеччині: «Від федерального уряду я чекаю значно більшого, ніж формального визнан­ня», — зазначає Полат.

Уже наприкінці року чорно-червона коаліція матиме можливість реалізувати перші цілі пакту. А доти планує розробити імміграційний закон.