Військові постачання Rheinmetall під час війни в Ємені зараз розслідує Генеральна прокуратура Німеччини. Rheinmetall звинувачення відкидає. Місії, у яких у 2017 році були задіяні численні співробітники Rheinmetall Group, були, навіть як для працівників збройного концерну, незвичними. Загалом вони чотири рази літали військовими літаками Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) з Абу-Дабі до портового міста Ассаб в Еритреї, за майже 1800 кілометрів.
У Червоному морі, поблизу тамтешнього узбережжя, вони, використовуючи раніше доставлені з Німеччини комплектуючі, мали встановити на військових кораблях ОАЕ побудовані в швабському Оберндорфі морські гармати. Частиною програми також були пробні стрільби у відкритому морі.
Тепер для відповідальних осіб Rheinmetall ці місії можуть отримати правові наслідки. За інформацією WELT AM SONNTAG, Федеральна прокуратура розпочала попереднє розслідування. Вона з’ясовує, чи існує початкова підозра в «посібництві у військовому злочині». Причина: кораблі Еміратів серед іншого брали участь у суперечливій морській блокаді Ємену в Червоному морі.
Також ця справа зараз може допомогти у класифікації актуальної політики Німеччини щодо експорту зброї. Канцлер Олаф Шольц (СДПН) протягом року неодноразово заявляв, що його уряд, постачаючи зброю в Україну, «порушив табу, яке існувало десятиліттями». Досі, саме це намагається сказати Шольц, таких постачань у зони бойових дій не було.
Читайте також: Німеччина: експорт ненадійності
Однак, як нагадав цього тижня лідер ХДС Фрідріх Мерц, ця картина хибна: «Твердження, що цей федеральний уряд перший, що постачає військові матеріали в зони бойових дій, не відповідає дійсності», сказав лідер опозиції в інтерв’ю програмі Tagesthemen на телеканалі ARD, навіть якщо обсяги постачань для України, звісно, якісно нові.
Те, що Шольц не згадує тут про вирішальні факти, показує й історія з корабельними гарматами в Еритреї. І це не поодинокий випадок.
З березня 2015 року Саудівська Аравія та ОАЕ активно військово втручалися в громадянську війну в Ємені. Тим не менш, німецькі уряди за участі ХДС/ХСС та СДПН дозволяли здійснювати масштабні експортні постачання військової техніки в обидві країни, а саме зброї, яку потім використали і в Ємені.
Наприклад, на військових кораблях, які стояли у порту в Ассабі, Еритрея. Емірати довго використовували цей порт як базу для військового втручання в зоні бойових дій в Ємені, що усього за 60 кілометрів по інший бік Червоного моря. Військові кораблі, які базувалися в Ассабі, очевидно, брали участь і в морській блокаді Ємену. Цим Саудівська Аравія та ОАЕ хотіли запобігти постачанню іранської зброї повстанцям-хуситам.
Проте блокада призвела й до затримки цивільних вантажних суден. З січня 2016 року експертні звіти ООН неодноразово застерігали про «недопустимість використання голоду як методу ведення війни». Пізніше вони відкрито говорили про можливі воєнні злочини саудів та еміратівців, в тому числі й через блокаду.
Критики експорту озброєнь висунули кримінальні звинувачення проти компанії Rheinmetall
Через участь еміратського флоту в цих операціях Гольґер Ротбауер, адвокат із Тюбінґена, який представляє організацію «Aktion Aufschrei» («Акція обурення»), вніс незадовго перед Різдвом подання до Федеральної прокуратури Німеччини про кримінальні звинувачення проти кількох посадових осіб компанії Rheinmetall.
За цією організацією, що критикує експорт зброї, стоять також церковні благодійні організації «Brot für die Welt» (Хліб для світу) та «Misereor». Їхній адвокат подав скаргу на менеджерів Rheinmetall в органи правосуддя Нижньої Саксонії ще наприкінці 2019 року.
Ще раніше, внаслідок витоку інформації, став відомим електронний лист менеджера Rheinmetall, у якому на початку 2017 року йшлося про плановану діяльність концерну в Еритреї у зв’язку з роботами з модернізації виготовлених Rheinmetall гармат типу MLG-27. На еміратських корветах типу Baynunah встановлено по дві таких гармати.
Як стверджував менеджер Rheinmetall у лютому 2017 року, концерн на прохання ВМС Еміратів погодився «переобладнати додатковий корабель (в Еритреї!) за допомогою нашого модернізаційного комплекту, щоб допомогти їм у виконанні їхньої місії».
Читайте також: Тімоті Ґартон Еш: Уся правда про «шольцування»
Диктаторську Еритрею на Сомалійському півострові часто порівнюють з Північною Кореєю; нещодавно на Генеральній Асамблеї ООН вона знову стала однією з небагатьох держав, яка проголосувала проти проукраїнської резолюції, ставши таким чином на бік Росії. До кінця 2018 року на Еритрею було накладене ембарго ООН на постачання зброї. Створення військової бази ОАЕ порушило також і це ембарго. Принаймні, таким був вердикт компетентної групи експертів ООН у доповідях у жовтні 2016 року та в листопаді 2017 року.
Тому прокуратура міста Штаде розпочала наприкінці 2019 року попереднє розслідування за звинуваченням у порушенні ембарго, однак згодом відкинула його стосовно працівників Rheinmetall як необґрунтоване. З’ясувалося, що «працівників сервісної дочірньої компанії Rheinmetall» доставили літаком ВПС ОАЕ на військову базу Ассаб, де вони піднялися на борт військового корабля. У 2017 році співробітники сервісної компанії Rheinmetall Project Development Consultancy «чотири рази» літали на базу ОАЕ в Ассабі для виконання цих робіт та участі в навчаннях, йдеться в іншому листі Генеральної прокуратури Целлє у грудні 2020 року.
Rheinmetall допоміг у проведенні навчальних стрільб у Червоному морі
Однак, як стверджується, відповідні кораблі перед початком робіт завжди виходили з територіальних вод Еритреї в міжнародні води. «І щойно там проводилися модернізація та стрільби», з’ясували розслідувачі, вивчивши, як вони написали, «ситуацію на папері» у концерні Rheinmetall.
А як щодо додаткового звинувачення в посібництві морській блокаді Ємену, яке адвокат Ротбауер сформулював у своїй заяві до Федеральної прокуратури? За словами представника Rheinmetall, компанія «однозначно відкидає» будь-які «інсинуації щодо протиправних дій».
Безумовно, морська блокада та пов’язаний з нею голод в Ємені були предметом публічної дискусії ще в 2016 році. Тому постає ще й питання, чому німецька влада у тому самому році схвалила експорт запчастин до зброї – це рішення належало до компетенції тодішнього міністра економіки Зіґмара Ґабріеля (СДПН).
В кожному разі, двоє менеджерів заводу Rheinmetall в Оберндорфі підтвердили це в листі, про який журнал Stern і платформа Correctiv вже повідомляли в листопаді 2019 року. «Нещодавні питання з експортним контролем» вирішені, написали менеджери Rheinmetall полковнику збройних сил ОАЕ 29 червня 2016 року. Німецька влада, мовляв, «видала необхідні експортні ліцензії». Тому, йшлося далі, можна починати процес модернізації гармат MLG-27 на корветах Baynunah.
Читайте також: Гра у псевдопацифізм
У звіті про експорт озброєнь за 2016 рік Міністерство економіки офіційно вказало серед ліцензій для ОАЕ обладнання для управління вогнем, системи визначення дальності до цілі, частини для прицілів та бортові системи управління зброєю. Незважаючи на війну, німецький уряд схвалив летальне озброєння.
Властиво німецькі принципи експорту озброєнь з 2000 року фактично не дозволяють постачати військову зброю до третіх незахідних країн, якщо вони «залучені до збройних конфліктів». Винятки завжди застосовувалися до випадків самооборони, як, наприклад, зараз в Україні.
Тим не менш, до широкомасштабної російської агресії Шольц відмовлявся постачати зброю в Україну, посилаючись на нібито традиційний «чіткий курс на те, що ми не постачаємо зброю в кризові регіони, і що ми також не постачаємо летальну зброю в Україну».
«Експорт зброї не був настільки обмеженим, як дехто думає».
Тоді йому йшлося про те, щоб відбитися від українських вимог. Сьогоднішні ж заяви канцлера про начебто «розрив» з попередньою державною практикою свідчать про епохальну зміну, якої, властиво, взагалі не було.
«Політика ХДС/ХСС і СДПН щодо експорту озброєнь не була настільки обмежувальною, як дехто думає, говорить експертка з міжнародного права Ізабеллє Лей, «але оскільки рішення про експортні ліцензії приймаються за зачиненими дверима Федеральної ради безпеки, не було й публічних дебатів про цілі, для яких ми експортуємо зброю». Закон про контроль над експортом озброєнь, запланований «світлофорною» коаліцією, це «шанс на справжню відкриту дискусію», вважає експертка з міжнародного права.
«На словах політика великої коаліції стосовно експорту озброєнь була дуже обмежувальною», говорить експертка з питань оборони Партії зелених Сара Нанні. «Зараз нам потрібен кращий закон. Коридор має стати якомога вужчим».
Досі діючі принципи експорту озброєнь, які фактично не дозволяли постачання Еміратам та Саудівській Аравії, не є обов’язковими до виконання. Однак у своїй тодішній коаліційній угоді ХДС/ХСС і СДПН заявляли, що ці правила таки «обов’язкові для нашого уряду». Тож це стосувалося й того випадку, коли у 2016 році з благословення німецької влади концернові Rheinmetall дозволили експортувати збройні технології в ОАЕ.
Вже навесні 2016 року експертам було відомо, що розроблені у Франції корвети Baynunah перебувають у зоні бойових дій біля берегів Ємену. Чиновники в Міністерстві економіки і Міністерстві закордонних справ також не могли про це не знати.
Читайте також: Die Welt: Як донедавна майже невідомий оборонний концерн ФРН нарощує прибутки, як наслідок війни в Україні
У жовтні 2015 року репортаж еміратської телекомпанії Skynews Arabia показав, як корвет Baynunah в Баб-ель-Мандебській протоці біля єменського острова Перім захопив цивільне судно, очевидно з Індії. На відео було також чітко видно одну з гармат Rheinmetall MLG-27.
У квітні 2016 року журналісти спеціалізованого сервісу Janes виявили через Google Earth супутниковий знімок порту Ассаб, на якому можна було розпізнати корвет Baynunah. Присутність Baynunah в Ассабі згодом підтвердили й у доповіді ООН від січня 2017 року.
Пізніше, навесні 2019 року, виринула таємна доповідь французької військової розвідки DRM. У ній йшлося про те, що корвети Baynunah серед іншого використовують «для підтримки наземних операцій на прибережній території Ємену».
Еміратські військові кораблі залишилися в Еритреї й пізніше. WELT AM SONNTAG отримав можливість оцінити раніше невідомі знімки від оператора супутника Planet Labs. На них видно, що в січні 2021 року два 70-метрових корвети Baynunah перебували в Ассабі. Протягом 2020 року неодноразово фіксували присутність одного або обидвох цих військових кораблів, а одного разу на початку 2020 року, до них, очевидно, долучався також корабель ВМС ОАЕ типу Muray Jib. Ці корвети були побудовані в Німеччині і продані Еміратам ще в 1990-их роках.
Читайте також: Лукаш Адамський: «Шольц вважав, що Україна впаде, що буде новий мур, а Польща гратиме роль Західної Німеччини до 1989 року»
Навесні 2021 року Емірати нарешті значною мірою полишили базу в Еритреї; про це також свідчать аерофотознімки Planet Labs. Станом на квітень 2022 року в Ємені встановилося хитке перемир’я.
Раніше, особливо в 2016 і 2017 роках, а отже в гарячій фазі війни в Ємені, ОАЕ й Саудівська Аравія входили в першу десятку країн-одержувачів ліцензій на експорт зброї, виданих великою коаліцією в Берліні.
Безпосередньо операції в Ємені торкалося наприклад рішення, оголошене німецьким урядом у квітні 2017 року. Тоді, під керівництвом віце-канцлера Ґабріеля, він схвалив експорт реактивної броні компанії Dynamit Nobel Defence (DND) вартістю €126 млн для ОАЕ. Як пізніше публічно підтвердила фірма, цей динамічний захист призначався для бойових танків еміратців Leclerc.
Німецька танкова техніка для боїв в Ємені
Про те, що еміратці ще з 2015 року використовували ці танки і в Ємені, на початку 2017 року було вже давно відомо. Але повстанцям-хуситам, вочевидь, раз по раз вдавалося виводити з ладу ці розроблені у Франції танки за допомогою простих протитанкових засобів радянського зразка.
Потім, починаючи з 2018 року, на відео та фото з Ємену неодноразово з’являлися танки з характерними приклепаними захисними модулями від DND – німецьке військове обладнання прибуло в зону бойових дій. Розслідувальний проект #GermanArms довів це в лютому 2019 р. Доставлений динамічний захист не лише допоміг еміратцям у боротьбі з хуситами. Дехто з цієї галузі стверджує також, що це велике замовлення врятувало й існування самої компанії DND.
Постачання зброї до воюючих Еміратів тривали й далі, про що свідчать документи Федерального міністерства економіки. У лютому 2018 року ХДС/ХСС і СДПН уклали нову коаліційну угоду. «Відтепер» нова велика коаліція хотіла діяти всерйоз і «не схвалювати експорт в країни, які безпосередньо беруть участь у війні в Ємені».
Олаф Шольц і корабельні ракети для Еміратів
Тоді вирішальну роль стосовно експорту озброєнь став відігравати Олаф Шольц – новий віце-канцлер та заступник голови Федеральної ради безпеки. Наприкінці літа 2018 року, згідно з листом тодішнього федерального міністра економіки і технологій Петера Альтмайєра (ХДС), цей орган схвалив експорт 48 боєголовок компанії TDW зі Шробенгаузена для ракет Evolved Sea Sparrow Missile (ESSM) в ОАЕ, а також 91 головку самонаведення компанії Diehl Defence з Юберлінґена для ракетної системи RAM. Обидві ракетні системи були розроблені для військових кораблів і теж встановлені на корветах Baynunah. Те, що еміратські військові кораблі знаходилися в Червоному морі й у 2018 році, видно на тогочасних супутникових знімках порту в Еритреї.
Канцлер Олаф Шольц під час виступу у німецькому Бундестазі. Copyright: Deutscher Bundestag
То чому ж тепер Шольц говорить, що до початку 2022 року не було жодного постачання німецької зброї у зони бойових дій, хоча сам він, очевидно, був співвідповідальним за дозволи на її експорт до воюючої країни? Речник уряду відповів на це питання дуже лаконічно: «Звинувачення у неправдивій заяві відкидаємо».
Та все ж: Після вівторкового питання редакції до Шольца про його висловлювання, канцлер у своїй урядовій заяві в четвер більше не повторював твердження про нібито кардинальну зміну курсу. Він формулював вже обережніше: постачання зброї в Україну, мовляв, «не звичні для нашої країни».