Іран готується передати Кремлю креслення своєї найефективнішої зброї – прихованої фінансової мережі, на яку він опирається, щоб обійти санкції.
Роками Ісламська Республіка зводить нанівець намагання США ізолювати її і знищити її економіку, вибудувавши паралельний всесвіт підставних фірм та іноземних банків – у тому числі великих фінансових установ зі штаб-квартирами в Європі та США. Іранські компанії використовують їх, щоб обійти міжнародний контроль і провадити бізнес за кордоном.
Оскільки Росія через війну в Україні все більше потрапляє в міжнародну ізоляцію, Іран, який вже постачає Москві зброю, запропонував поділитися і своїми професійними знаннями у мистецтві обходження санкцій, повідомляють західні дипломати.
За їхніми словами, під час низки нещодавніх зустрічей між російськими та іранськими високопосадовцями, серед яких голова центрального банку Ірану Алі Салехабаді та заступник міністра економіки Алі Фекрі, були закладені основи для цієї співпраці.
Якщо Москві вдасться скопіювати іранську систему, вона зможе розраховувати на пом’якшення наслідків багатьох санкцій, накладених на неї, особливо в нафтогазовому секторі, який є основою її економіки. Така система дала б президенту Росії Владіміру Путіну більше гнучкості – і часу – для продовження його війни проти України за рахунок збереження надходжень доходів від нафти, необхідних для фінансування цієї війни.
«Кожен, хто є зацікавленим у зміні настрою в Росії, повинен розуміти, що необхідно паралізувати фінансові здібності цього російсько-іранського зв’язку», – сказав один із західних чиновників.
Deutsche Bank, Commerzbank і Citigroup можуть допомагати Ірану
Дипломати, які попереджали про техніки обходу санкцій, вказували також на те, що західні банки, такі як Commerzbank і Deutsche Bank у Німеччині та Citigroup у США, зіграли свою роль у допомозі Ірану в збільшенні прибутків від експорту через підпільні транзакції. Існує загроза, що ті ж західні банки – свідомо чи ні – будуть втягнуті Росією в такий самий тип торгівлі.
Впродовж літа Тегеран і Москва провадили розмови про те, щоб використати Іран як лазівку для російської нафти. Це може трапитися, якщо Тегеран і світові держави повернуться до ядерної угоди, в рамках якої Ісламська Республіка обмежить свою ядерну програму у відповідь на послаблення санкцій. Однак з огляду на жорстокий розгін демонстрантів іранським режимом останніми тижнями, а також чимраз більший скепсис у Вашингтоні щодо відновлення угоди, ймовірність прориву зменшилася.
Щоправда відносини Росії та Ірану, які співпрацювали в Сирії, щоби підтримати режим Башара Асада в тамтешній громадянській війні, інтенсифікувалися на інших фронтах. Наприклад, Іран став важливим постачальником дронів-камікадзе, які Росія використовує у війні з Україною. Тим часом Тегеран попросив Кремль про допомогу в просуванні своєї ядерної програми, повідомила американська телекомпанія CNN минулого тижня з посиланням на дані американських спецслужб.
Читайте також: Вісь прагматичного зла. Навіщо Іран допомагає Росії
Іран має багаторічний досвід знаходження шляхів, аби обійти американські санкції, однак з 2018 він досяг особливих успіхів на цьому поприщі, після того як тодішній президент США Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди і знову наклав на Тегеран обмеження. Трамп аргументував це тим, що домовленість з Іраном не є достатньою, щоб завадити Тегерану створити бомбу. Європейські країни, передусім Німеччина і Франція, не погодилися з рішенням США, але не змогли йому перешкодити.
Ще до цього кроку Трампа європейські банки і компанії не поспішали відновлювати співпрацю з Іраном, бо чимало санкцій США й надалі залишалися в силі і більшість компаній оцінювали ризик правових кроків з боку США як надто високий. Виходом для Ірану було піти в підпілля.
Вміст перевірених американським виданням POLITICO актуальних даних про транзакції між іранськими розрахунковими кліринговими палатами і підставними фірмами, що зареєстровані за кордоном і контролюються режимом, дозволяє припустити, що обсяг транзакцій в обхід санкцій, які здійснюються у цій мережі, складає щонайменше десятки мільярдів доларів на рік. Дані, підтверджені західними чиновниками, підкреслюють, наскільки Ірану вдалося обійти так звану «кампанію максимального тиску», розпочату Вашингтоном у 2018 році.
Тіньова мережа Ірану забезпечує привілеї еліти
Це могло б також пояснити, чому Іран попри значні поступки з боку уряду президента США Джо Байдена не погодився знову долучитися до ядерної угоди. Перемовини зайшли в глухий кут ще до нещодавнього спалаху протестів в Ірані.
У той час як американські санкції завдали шкоди економіці Ірану, тіньова мережа країни потурбувалася про те, щоб економіка продовжувала розвиватися. Нехай і не на всіх швидкостях, але принаймні в тому темпі, який забезпечує привілеї для еліти.
Хоча в Ірані високий рівень інфляції та безробіття – фактори, які посприяли заворушенням – економіка країни останнім часом подавала ознаки життя: Лише за останній фінансовий рік вона зросла на більш ніж 4%.
Читайте також: Непримиримі союзники. Іран та Росія конкурують за нафтові ринки Азії
У той час як експорт нафти з Ірану під впливом санкцій зменшився удвічі приблизно до одного мільйона барелів на день, країні вдалося підтримувати стабільну торгівлю в інших сферах, таких як нафтохімія і метали. Минулого року зовнішня торгівля Ірану досягла близько $100 млрд – це найвищий показник, відколи США повторно наклали санкції.
Попри зменшення обсягів нафти за останній час країна виграла від зростання цін, тож доходи від експорту за останній рік виросли більш ніж удвічі і сягнули 19 мільярдів доларів. За даними Світового банку, відновлення нафтового ринку Ірану спричинене «непрямим експортом до Китаю».
Іранська нафта приваблива для Китаю передусім через те, що вона порівняно дешева. Через нелегальний статус нафти з Ірану, яка перебуває під санкціями, вона продається зі значною знижкою порівняно з ринковими цінами. Ось тут і вступає в гру іранська таємна мережа підставних компаній.
Ціла мережа підставних компаній приховує фінансові потоки
Саму лише нафту можна відносно легко доставити непомітно, якщо транспортувати її з судна на судно у відкритій воді, а потім змішувати з іншою нафтою в іноземних портах, щоб приховати її походження. Більша складність для Ірану полягає в тому, щоб отримати оплату за продажі, не викликавши при цьому тривоги в міжнародної фінансової системи, в якій з погляду регулювання домінують США. Замість того, щоб продавати нафту безпосередньо кінцевому покупцю, її продають через підставні компанії, нерідко іншим підставним компаніям.
Лишень минулого тижня США наклали санкції на членів підтримуваної Іраном групи з контрабанди нафти, яку Вашингтон звинувачує у перекачуванні коштів ліванській терористичній групі Хезболлі, яку підтримує Тегеран. «Особи, які керують цією нелегальною мережею, використовують мережу підставних компаній і шахрайські тактики, в тому числі підробку документів, щоб приховати походження іранської нафти, продавати її на міжнародному ринку й обійти санкції», – розповів топ-чиновник Міністерства фінансів США Браян Нельсон, який брав участь у розслідуванні.
Читайте також: Чи зможе Росія обходити санкції за допомоги криптовалют?
Однак можливість тишком-нишком фінансувати терор – це лише одна з безлічі переваг, які Іран здобуває завдяки своїй підпільній фінансовій системі. Найбільша перевага полягає в тому, що ця система забезпечує для виснаженої економіки країни доступ до іноземної валюти, тоді як в банківську систему Ірану не потрапляє жоден долар. Хоча більша частина коштів, згенерованих через мережу, залишається за кордоном, місцеві компанії можуть використовувати отримані там доходи як заставу в своїй країні.
Таємна фінансова система Ірану базується на так званих «обмінних пунктах». Ці організації, яких налічуються десятки, – це розрахункові клірингові палати в Ірані, що керують мережею підставних фірм за кордоном, зареєстрованих як правило в Китаї, Об’єднаних Арабських Еміратах і Туреччині. Палати перебувають під суворим наглядом режиму.
Коли іранській компанії треба здійснити іноземну транзакцію, заборонену санкціями, її місцевий банк може звернутися до однієї з палат, аби провести платіж через лабіринт підставних компаній. Через це, на думку західних дипломатів, вкрай складно відстежити справжнє походження платежів.
Менш відомим аспектом цієї незаконної торгівлі є та центральна роль, яку відіграють західні банки. Багато транзакцій, які стосуються усього можливого – від нафти до металобрухту – здійснюються в євро або доларах. Це означає, що для розрахунку, останнього кроку транзакції, залежно від валюти необхідно підключити або американський, або якийсь із європейських банків.
Більшість транзакцій проходить через Об’єднані Арабські Емірати
Згідно з даними іранської біржі, які перевірило POLITICO, Іран використовував великі банки ЄС, такі як Commerzbank і Deutsche Bank, а також американські банки, в тому числі Citigroup, для проведення розрахунків за цими транзакціями. Відповідно до правил санкцій США вітчизняним та іноземним банкам, які ведуть бізнес у США, заборонено здійснювати практично будь-які фінансові транзакції з Іраном.
Дипломати заявили, що дані обміну свідчать про те, що незаконні прибутки від експорту Ірану проводилися через міжнародну банківську систему, однак немає жодних доказів того, що самі банки знали, що ці транзакції були частиною плану Тегерана зі збереження прибутку від нафти. Якщо уряд США не вказує прямо на залучені до транзакцій підставні фірми, банкам часто не вдається викрити підозрілу діяльність.
Читайте також: Росія використовує іранські дрони. Що пишуть про це арабські ЗМІ
Хоча банки мають суворі вимоги до проведення перевірки, щоб відстежити походження коштів, іранці довели до майстерності своє вміння приховувати, звідки надійшли гроші. Ніщо в даних клірингових палат не видає зв’язок з Іраном. У проведенні транзакцій, про які йдеться, часто беруть участь одні й ті ж групи компаній і банків у Китаї, Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Сінгапурі та Індії, а їх вартість сягає від кількох тисяч до мільйонів доларів.
Левова частка транзакцій проходить через Об’єднані Арабські Емірати, заявили дипломати. За їхніми словами, через близькість до Ірану і небюрократичне регуляторне середовище ОАЕ є привабливим місцем для Тегерану, щоб вести бізнес.
Ці ж чинники привернули увагу європейських чиновників до країни. Очікується, що Європейська Комісія найближчим часом включить ОАЕ до списку країн з високим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму.
Одна з компаній, що часто з’являється в записах транзакцій, – це Hua Gong HK Trading Ltd, зареєстрована в Гонконзі. Вона була заснована в жовтні 2018 року невдовзі після того, як США почали відновлювати санкції проти Ірану. Західні дипломати кажуть, що це підставна компанія, якою керує Tahayyori Guarantee Society, одне з найбільших біржових товариств Ірану.
Незрозуміло, чи банки порушили санкції
Транзакції компанії Hua Gong за минулий рік, які вивчало POLITICO, проходили через китайські банки, а також через Deutsche Bank і Citibank. Серед отримувачів коштів, які переховувалися, були компанії в Гонконзі, Італії і Сінгапурі. POLITICO не вдалося отримати коментар від Hua Gong.
Видання POLITICO також зв’язалося із західними банками і запитало щодо даних іранської біржі. Європейські банки, про які йде мова, відмовилися коментувати, чи було їм відомо, що за виявленими транзакціями стоять іранські компанії.
«Commerzbank AG дуже серйозно ставиться до своїх зобов’язань і відповідальності в рамках чинних санкційних законів і правил», – заявив кредитор. «Банк вжив заходів відповідно до галузевих стандартів, щоб упевнитися, що його діяльність здійснюється згідно з чинними санкціями, включно з тими, які впровадили ООН, ЄС, США і Велика Британія.»
15 років тому Deutsche Bank затвердив політику, яка відхиляє ведення «будь-якого бізнесу зі сторонами в Ірані», повідомив речник. Він додав, що банк також застосовує «суворі заходи з контролю в цілому світі, щоб запобігти ухиленню від санкцій і виявити його усюди, де це тільки можливо».
Читайте також: Як війна в Україні та санкції знищують російський ІТ-ринок
Речник Citigroup заявив, що банк ставиться до дотримання заходів проти фінансових злочинів дуже серйозно і сумлінно відстежує і виконує вказівки відповідних урядів та інших перевірених джерел, щоб захистити міжнародну фінансову систему від зловживань з боку незаконних підставних компаній чи інших незаконних «гравців».
Проте керівники, наближені до банків, кажуть непублічно, що в питанні контролю від слова до діла далека дорога. Банки інвестували мільярди в хитромудрі комп’ютерні системи, щоб виявляти підозрілі транзакції, і найняли цілу армію фахівців з фінансових злочинів. Попри це іранці часто є на крок попереду.
«Важко зрозуміти, коли нами зловживають», – визнав керівник одного з банків. «Люди, які займаються цим професійно, знають країни, які не співпрацюють з владою США, тому тут також присутній регуляторний арбітраж.»
Незрозуміло, наскільки транзакції, які опрацювало POLITICO, порушили американські санкції. Речниця Міністерства фінансів США не прокоментувала названі POLITICO банки, але вона сказала, що міністерство вже довгий час ретельно контролює дотримання американських санкцій проти Ірану і Росії.
ЄС скасував санкції проти Ірану
«Міністерство фінансів і надалі реагуватиме на спроби ухилення від санкцій з метою приховання і переміщення грошей у міжнародній фінансовій системі, і фінансові установи повинні продовжувати зберігати пильність щодо таких махінацій», – сказала вона.
Порушення санкцій США обходилося європейським банкам у минулому надзвичайно дорого. Наприклад, у 2014 році французький BNP оштрафували на $8,9 млрд за порушення американських санкцій проти Ірану та інших банків.
ЄС скасував більшість фінансових санкцій проти Ірану в рамках ядерної угоди 2015 року, якої європейські держави все ще дотримуються. Попри це європейські банки зі страху перед американськими санкціями здебільшого трималися осторонь.
Читайте також: Іран в тилу російсько-української війни
Тоді як у Європі відповідальність за контроль їхніх банків несуть національні регулятори, Європейський центральний банк (ЄЦБ), як розпорядник спільної валюти, повинен контролювати транзакції в євро, які здійснюються через його систему розрахунків TARGET2.
Критики звинувачують центральний банк у тому, що він закриває очі на зловживання його системою розрахунків. На питання POLITICO, як ЄЦБ контролює свою розрахункову мережу і чи йому відомо про незаконну діяльність за участю іранських підставних фірм і банків у єврозоні, речник відповів: «ЄЦБ забезпечує виконання санкцій ЄС, а не санкцій, накладених країнами, які до ЄС не належать. Що до санкцій ЄС, то ЄЦБ гарантує, що через TARGET2 не здійснюються жодні транзакції, які підпадають під санкції.»
Але навіть якщо проведення фінансових транзакцій в інтересах Ірану не є порушенням санкцій ЄС, європейські правила, спрямовані на боротьбу з відмиванням грошей, вимагають від банків проведення ретельної перевірки особи своїх клієнтів. При цьому застосовується метод, відомий під назвою «Знай свого клієнта» (Know your customer).
Європейський банківський контроль: Більше дій проти незаконної діяльності
Недоліки ЄС з цього погляду були очевидні роками. У вересні європейське банківське наглядове управління, яке координує регулювання цього сектора, заявило, що чиновникам у цілому регіоні «необхідно зробити більше» для боротьби з незаконною діяльністю в європейській фінансовій системі.
Поки цього не трапиться, кажуть західні дипломати, Іран продовжить використовувати європейську фінансову структуру, не маючи страху бути викритим – і Росія точно наслідує цей приклад. «Це не лазівка у стіні», – сказав один чиновник. «Стіни взагалі нема».
© Аlle rechte vorbehalten