З 2 по 4 червня відбувся найбільший в Азії безпековий саміт Shangri-La Dialogue 2023, організований британським Міжнародним інститутом стратегічних досліджень (IISS). Конференція зібрала очільників безпекових та військових відомств та аналітиків з кількох десятків країн. Найбільша інтрига полягала у тому, чи відбудуться особисті переговори глав Міноборони США Ллойда Остіна та його китайського колеги Лі Шанґфу. Крім того, хоч конференція й присвячена передусім питанням безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, але й там неможливо оминути питання війни Росії проти України. Тиждень підсумовує, які ключові події та заяви сталися на конференції
США-Китай
Великої розмови між Остіном і Шанґфу так і не сталося. Це й було подією, на яку звернули увагу ключові медіа світу. Важливим стало і тло, на якому відбулася конференція.
«На великій конференції, названій «діалогом», високопосадовці оборонних відомств Сполучених Штатів і Китаю опинилися в протистоянні. По всьому регіону заграли спалахи: у небі над Південно-Китайським морем всього кілька днів тому китайський винищувач виконав те, що офіційні особи США описали як «невиправдано агресивний маневр», перехоплюючи американський літак. На вихідних, коли міністр оборони Ллойд Остін закликав своїх китайських колег відкрити канали зв’язку зі Сполученими Штатами, китайський корабель ледь не зіткнувся з американським есмінцем, який проходив через Тайванську протоку», — узагальнили у Washington Post.
У перший день конференції Остін та Шанґфу обмінялися рукостисканням та взаємними посмішками, хоч це й не виглядало аж надто приємним обом. Справжній обмін позиціями відбувся заочно.
The handshake. Defense Secretary Austin walks over to Chinese Defense Minister Li Shangfu to say hello at the #SLD23 in Singapore. Li had turned down the U.S. proposal for a meeting. pic.twitter.com/t9KkUI3vSw
— Yaroslav Trofimov (@yarotrof) June 2, 2023
Промови Остіна і Шанґфу почергово відкривали два дні конференції. Їх складно назвати сповненими новин. Скоріше, йдеться про повторення вже відомих позицій. Остін заявив, що азійський регіон «не повинен бути розділеним на блоки», а також про готовність його країни до перемовин з Пекіном: «Правильний час говорити — це весь час. Правильний час говорити — це зараз». Але зазначив, що Китай не виявляє бажання предметного діалогу: «Китай не надто серйозно залучений до створення кращих механізмів керування кризами у військовій галузі. Я сподіваюся, що скоро це зміниться». Окремої уваги Остін доклав, звісно, питанню Тайваню:
«Ви знаєте, що цілий світ зацікавлений у збереженні миру та стабільності у Тайванській протоці, безпека цілого світу [залежить від збереження там] комерційного судноплавства. Глобальні ланцюги постачань і так само свобода навігації по всьому залежать від цього. Конфлікт у Тайванській протоці був би руйнівним, тому ми налаштовані підтримувати мир і стабільність у Тайванській протоці».
Читайте також: Що спільного: Україна і Тайвань?
Ці слова пролунали 3 червня і саме того ж дня саме у Тайванській протоці китайський військовий корабель Luyanh III небезпечно зблизився з есмінцем США Chung-Hoon та підрізав його на відстані близько 140 метрів (за повідомленням Тихоокеанського флоту США).
Виступ Шанґфу 4 червня також став перерахунком відомих тез офіційного Пекіна. Китай прагне поваги до права країн на розвиток і стратегічну автономію. Порядок повинен ґрунтуватися на принципах міжнародного права і ООН. Також Шанґфу розкритикував модель, яку пропонує західний світ: «Міжнародний порядок, заснований на правилах (Rules-based international order) ніколи не дає розуміння, що це за правила і ким вони створені. Це призводить до подвійних стандартів».
Характерно, що Шанґфу також наголосив на важливості спілкування («уникнення конфліктів через консультації»), взаємної довіри і поваги сторін. Також традиційно лунала критика гегемонії США у регіоні і нібито спроб Вашингтона поділити країни на блоки.
Окрім того, під час промови Шанґфу вдався до китайського прислів’я про «друзів зустрічають із вином, а вовків і шакалів з рушницями». Не уточнивши прямо, кого це стосується.
Один із господарів саміту, міністр оборони Сінгапуру Нг Енг Хен, згодом висловив розчарування через відсутність зв’язку між вищими делегатами США та Китаю, бо напруга між двома супердержавами тільки зростає. «Очевидно, що ми хотіли б кращого розуміння, і, очевидно, що слоном у кімнаті були відносини між США та Китаєм», — передали його слова у Bloomberg.
Питання України
Україна була представлена на заході досить великою делегацією на чолі з міністром оборони Олексієм Резніковим. Він виступив під час панельної дискусії, кілька цитат з якої розійшлися по світових медіа.
Зокрема, звертаючись до експосла Китаю в США Цуй Тянкая Резніков зауважив, що відносини Пекіна та Москви стали нагадувати відносини старшого і молодшого братів: «Можете сказати молодшому братові, щоб вони перестали вбивати українців?»
На так званий індонезійський мирний план для Росії та України, який передбачає залишити російські війська на окупованих територіях, Резніков взагалі відповів, що це «виглядає як російський план».
Про Україну говорили й ключові дійові особи саміту з Китаю та США. Щоправда, Шанґфу обмежився лише «паркетною» заявою: «У питаннях Середнього Сходу, Корейського півострова та України Китай відіграв конструктивну роль і доклав значних зусиль, щоб «охолодити» ситуацію і сприяти примиренню політичним шляхом».
Потім він уник відповіді про оцінку дій російських Збройних сил в Україні і загалом уникав слова «Росія». Воно в промові згадане лише у контексті спільних навчань.
Остін від самого початку висловив підтримку Києву, а також наголосив, що США будуть «підтримувати Україну в її боротьбі проти російської агресивної імперіалістичної війни». Прикметно, що акцент на імперіалізмі Росії, схоже, став спільною тактикою західних лідерів у спілкуванні з азійською аудиторією. Наприклад, про російський імперіалізм також говорила президент Естонії Кайя Каллас.