Нова дата
Як повідомляє РІСУ, Всеукраїнська Рада релігійних об’єднань звернулася до Українського інституту національної пам’яті з пропозицією підтримати запровадження в Україні Дня свободи совісті та віросповідання. Про це було заявлено 11 квітня в інформаційному агентстві «Укрінформ» під час круглого столу «Запровадження Дня свободи совісті та віросповідання», організованого ВРРО разом УІНП, «На міжнародному рівні Організацією Об’єднаних Націй запроваджено Всесвітній день релігії та тиждень міжконфесійної толерантності. В Україні, на жаль, немає такого свята», — зауважила голова ВРРО Алла Баранова.
«Зараз особливий час соціально-політичних переживань. Дискусія щодо свободи совісті є як ніколи дуже важливою. Кількість релігійних організацій в Україні за рік зросла з 36 до 37 тисяч. Це значить, що релігійність зростає, а поруч з тим зростає увага до міжконфесійних стосунків».
Головний рабин України та Києва громад прогресивного юдаїзму Олександр Духовний підкреслив, що раніше не було свідомого громадянського суспільства, а тому таке питання не виникало. «Революції Гідності, на якій ми показали єднання всіх конфесій, релігійну толерантність, активувала побудову громадянського суспільства».
Читайте також: Півмісяць над Східною Європою
Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович згадав про репресивну політику Радянського Союзу щодо віруючих, наголосив на необхідності введення також окремого дня вшанування саме жертв релігійних репресій: «Є день пам’яті жертв політичних репресій, який відзначають в травні. Коли до мене прийшли представники Всеукраїнської Ради релігійних організацій і запропонували зробити окремий день для вшанування тих, які стали жертвами репресій саме за релігійними ознаками, ми це підтримали».
Також В’ятрович наголосив, що постраждалі від репресій та їх наступники перемогли, бо зараз ми живемо в країні, де є свобода совісті та віросповідання, на відміну від багатьох інших пострадянських країн.
З цього приводу висловився Муфтій шейх Саід Ісмагілов, керівник Духовного управління мусульман України «Умма»: «Якщо порівняти Україну навіть з країнами Прибалтики, то у нас більша релігійна свобода та толерантність».
Яскравим прикладом іншої системи, за словами В’ятровича, є Литва: «У Литві є традиційні релігії, що фінансуються державою, а інші — ні. У нас всі рівні за законодавством, це є толерантно. Нам потрібен День релігійної свободи, щоб про нього казали на державному рівні».
10 річниця служіння глави УГКЦ
Десять років тому, 7 квітня 2009 року, як нагадує Департамент інформації УГКЦ, у день Благовіщення Пресвятої Богородиці, в Архикатедральному соборі Святого Юра у Львові відбулася архиєрейська хіротонія владики Святослава Шевчука. Тоді він став єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Марії в Буенос-Айресі.
Читайте також: Віри і міцності у переддень Собору
Рішення про призначення отця доктора Святослава Шевчука, ректора Львівської духовної семінарії Святого Духа, Єпископом-помічником єпархії УГКЦ в Аргентині, уділяючи йому титулярний престол Castra di Galba, було оприлюднено 14 січня 2009 року.
Чин архиєрейської хіротонії розпочався напередодні, 6 квітня, із архиєрейського найменування. Наступного дня у по вінця наповненому храмі відбулася хіротонія. Для її здійснення до Львова прибули владика Любомир (Гузар), тодішній Глава Української Греко-Католицької Церкви, тодішні Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Іван Юркович та Апостольський нунцій в Грузії архиєпископ Клавдіо Гуджеротті, вісімнадцять владик УГКЦ з України та з-за кордону, владики Римо-Католицької Церкви в Україні, священики та миряни.
Головним святителем був владика Ігор Возьняк, Архиєпископ Львівський, а співсвятителями – владика Михаїл Микицей, Єпарх єпархії Покрова Пресвятої Марії в Буенос-Айресі, та владика Юліян Вороновський, Єпарх Самбірсько-Дрогобицький. У храмі залунало величаве «Аксіос».
У проповіді Любомир Гузар, який був присутній на літургії, говорив про клопіткий процес вибору нового єпископа та про важливий момент у цьому ділі: згода обраного. Це, за його словами, є подібним до того, як у день Благовіщення архангел Гавриїл благовістив Богородиці про зачаття і народження Сина Божого. «Тоді усі небесні сили очікували на її згоду. Подібно, мабуть, і вірні нашої Церкви в Аргентині, коли я запитував о. Святослава про його згоду прийняти вибір нашого Синоду, очікували, що він відповість. А о. Святослав сказав мені, що якщо така Божа воля, то він її радо приймає», – сказав у проповіді Блаженніший Любомир. На завершення Літургії Архиєпископ Іван Юркович прочитав лист-благословення Святішого Отця Бенедикта XVI, Папи Римського.
Тоді із словом подяки до присутніх звернувся владика Святослав. Він, усвідомлюючи велику відповідальність за здійснення покладеного на нього завдання,просив присутніх про молитовну підтримку. Після Літургії новопоставлений владика Святослав уділив всім присутнім своє перше архиєрейське благословення.
Правові новації
12 квітня Vatican News опублікував повідомлення про те, що Святий Престол приєднався до Конвенції про передачу засуджених осіб. У Ватикані повідомлено про те, що 15 січня 2019 р., в штаб-квартирі Ради Європи, монсеньйор Паоло Руделлі, Спеціальний Представник Святого Престолу при Раді Європи, передав документи про приєднання Святого Престолу від імені Держави-Міста Ватикану до «Конвенції Ради Європи щодо передачі засуджених осіб» від 21 березня 1983, та до «Додаткового Протоколу до Конвенції про передачу засуджених» від 18 грудня 1997 року.
Читайте також: Віднаходження церкви
При цій же нагоді, монсеньйор Руделлі передав ратифікаційні грамоти Святого Престолу від імені Держави-Міста Ватикану «Протоколу про внесення змін до Додаткового Протоколу до Конвенції про передачу засуджених» від 22 листопада 2017 року.
Висловлюючи згоду Держави-Міста Ватикану взяти на себе зобов’язання, які випливають з цих міжнародних угод, Святий Престол подав шість інтерпретаційних заяв, які є інтегральною частиною згаданих документів про приєднання та ратифікацію. Згідно з приписами, передбаченими цими ж трактатами, Конвенція та Додатковий Протокол вступають в дію у Ватикані від 1 травня цього року.
Паломництво, що об’єднує
14 квітня сикхи відзначають одне з найбільших свят свого релігійного річного циклу – Байсахі. У цей день 1699 року десятий духовний лідер сикхів Гуру Говінд Сикх у пенджабському місті Анандпурі заснував релігійно-військове братство – хальсу. Це призвело до постання третьої найбільшої релігії Індії – сикхізму.
Як повідомляє канал Aljazeera, цьогоріч тисячі сикхів, що мешкають в Індії, відправилися в паломництво до храму Панджа Сагіб, одного з найчильніших храмів згаданої релігійної традиції, який розташований у північному пакистанському місті Гасанабдал. Протягом 48 годин ті, хто перебуває у храмі, читатимуть головний священний текст сикхізму –Гуру Грантх Сагіб, який Гуру Говінд Сикх оголосив новим сикхським гуру після себе.
Індійські паломники перетнули державний кордон між Індією та Пакистаном пішки між поселеннями Вага та Аттарі 12 квітня. На теренах Пакистану вони лишатимуться до 21 квітня, оскільки планують здійснити паломництво до цілої низки інших святих місць.
Сикхізм, заснований у 16 столітті Гуру Нанаком, має приблизно 25 мільйонів послідовників у всьому світі, більшість з яких живе в західних штатах Індії Пенджаб і Харьяна. У Пакистані, на чиїх теренах також формувалася згадана релігія, знаходяться деякі з найбільших її святинь, а також мешкає невелика кількість її послідовників, приблизно декілька десятків тисяч осіб. Багато з тих сикхів, що є індійськими громадянами, потрапили до святині, що розташована в Пакистані вперше за все своє життя.
У листопаді минулого Пакистан та Індія погодилися створити безвізовий коридор між храмом Шрі Катарпур Сахіб в Пакистані та індійським містом Дера Баба Нанак, що приблизно за шість кілометрів від нього. Святиня в Картарпурі має особливе значення в сикхізмі, оскільки містить могилу Гуру Нанака, і саме там він провів останні роки свого життя, вирощував поля і формалізував те, що стане релігією сикхів.
Технічні переговори на коридорі Картарпур нині час є єдиною платформою, на якій Пакистан і Індія беруть участь двосторонньо. Останні технічні переговори з цього питання мають відбутися у вівторок, 16 квітня, на державному кордоні між Вагою та Аттарі, повідомляє пакистанський зовнішньополітичний офіс.