В Україні Втрати через надсмертність під час Голодомору в 1930-х роках померло 3,9 млн осіб. Про це розповіли учасники прес-конференції "Втрати населення України внаслідок Голодомору 1932-1933 років", повідомляє УНІАН.
"За нашими розрахунками, втрати через надсмертність становлять 3,9 мільйонів людей. Дуже часто у виступах політиків, у засобах масової інформації можна почути цифри 7,10, а зараз вже говорять про 12 мільйонів втрат. Тому ми як науковці спробували з демографічної точки зору оцінити достовірність чи можливість таких великих втрат для України", – розповів заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Олександр Гладун.
Своєю чергою, головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Наталія Левчук розповіла про методологію дослідження та інформаційну базу.
За її словами, спочатку була проведена оцінка демографічних втрат внаслідок голоду для України в контексті колишнього Радянського Союзу. Потім проведена оцінка демографічних втрат окремо для міського і сільського населення України на національному рівні та обласному рівня (зокрема у 7 областях, які входили на той час до складу України), а також на районному рівні у 392 адміністративних районів станом на квітень 1933 року.
"Втрати від голоду – це не усі померлі за цей час, а їх надлишок. Тобто, це різниця між реальним числом померлих під час голоду та їх очікуваною кількістю, яка могла би бути за умов відсутності голоду. Це є прямі втрати. Різниця між числом реальних смертей та очікуваним числом, так би мовити, не кризових смертей. Непрямі втрати – це число ненароджених, ті, які могли би народитись за умов відсутності голоду, але не народилися, і які обчислюються як різниця між очікуваним числом народжень та числом тих, що реально народились", – сказала Левчук.
- Дивіться також: Опитування показало, який відсоток українців вважає Голодомор 1932-1933 років геноцидом
Левчук додала, що перше місце за рівнем відносних втрат займає Казахстан (22,4%), а на другому Україна (13,3%), далі Росія (3,2%), Білорусь (1,3%), а країни Закавказзя та Середньої Азії ще менше.
За регіональним розподілом втрат, із тогочасних 7 областей, які входили до складу України найбільше потерпіли Київська та Харківська області. У кожній з них через надсмертність передчасно померло понад 1 мільйон осіб. Другу групу утворюють Вінницька, Дніпропетровська та Одеська області. Відносно найнижчі втрати – Чернігівська та Донецька області.
На районному рівні, найбільше потерпіли райони центральної України так званої лісостепової смуги – у сучасному адміністративному поділі України – райони Черкаської, Полтавської та Київської областей. На Київщині – це Тетіївський, Володарський та Ставищенський райони. На Полтавщині – Глобинський, Решетилівський та Опішнянський райони.