З метою визначення позицій міст України на національному рівні, які здійснюють контроль над економікою країни, а також вивчення змін у частині основних командних і бізнес-центрів, які сталися за останній час, з використанням даних сайта видавництва Forbes із незначними уточненнями складено перелік міст, у яких розміщені штаб-квартири компаній. Штаб-квартири компаній, які увійшли до вказаного рейтингу, розміщені в 33 містах.
Ранжирувалися міста за трьома ознаками: кількістю компаній, бізнес-індексом і доходом компаній. Бізнес-індекс визначався на підставі кількості та доходу компаній, що в кінцевому підсумку за наявності ознаки «дохід» є ознаками, що доповнюють одна одну. Порядок визначення балів під час оцінки бізнес-індексів описувався в попередніх роботах.
У таблицю зведено міста за всіма трьома параметрами, які мають значення, вищі за мінімальні.
Рейтинг міст України, 2014 рік
Рейтинг міст нефінансового сектору в 2014 році у своїй основі відрізняється від рейтингу, складеного в 2010-му.
Рейтинг 2010 року очолював Київ, за ним ішли Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук, Кривий Ріг, Львів, Одеса, Харків, Миколаїв, Алчевськ, Маріуполь і на тринадцятому місці Луцьк.
До рейтингу 2014 року не включені такі міста: Маріуполь, Суми, Херсон, Черкаси та Рівне. Компанії, які давали змогу місту виконувати функції бізнес-центру національного масштабу, або зазнають збитків, що пов’язано з діяльністю їхніх основних холдингів, або увійшли до складу інших, більших компаній. У зв’язку з чим ці міста й покинули рейтинг.
Деякі компанії зникли з поля діяльності України, внаслідок чого й міста, у яких містилися їхні штаб-квартири, також пішли як національні бізнес-центри.
Балаклія, «Євроцемент», основним власником якого є компанія, штаб-квартира котрої розміщена в Москві. Севастополь, компанія «КВВМПУ», основні власники – мешканці Севастополя. Сімферополь, компанія «Піонер-Трейд», основний власник у Сімферополі, та Крименерго, із січня цього року власник також у Сімферополі. Феодосія, компанія «Атан-Крим», командні функції виконуються із Сімферополя.
Також окремо необхідно зупинитися на містах Сходу країни, таких як Алчевськ, Горлівка, Лисичанськ, Сєверодонецьк, Стаханов.
Ці міста як бізнес-центри були поміж лідерів на національному рівні завдяки таким компаніям: Алчевському металургійному комбінату та Алчевському коксохімічному заводу, що входять до групи «ІСД»; «Стиролу» й «Азоту», що входять до групи «Остхім»; Горлівському коксохімічному комбінату, Лисичанському нафтопереробному й Стахановському вагонобудівному заводам. У зв’язку із ситуацією, що виникла на Сході країни, ці компанії припинили або частково припинили свою діяльність. Занепад міст Сходу завдає шкоди передусім самому регіону, а надалі й країні.
Збереження нинішньої ситуації в регіоні призведе до погіршення стану міст, а також до того, що він замкнеться всередині себе. У закритому регіоні, країні не може бути відкритих міст. Надалі доля Алчевська, Горлівки, Лисичанська, Сєверодонецька, Стаханова, не виключено, спіткає й Донецьк, Луганськ та інші міста. Прикладом цього може слугувати Буенос-Айрес (Аргентина).
Вихід міст із рейтингу національного рівня не свідчить про втрату ними впливу в регіоні. У разі збереження зазначених тенденцій це призведе до перемоги регіоналізму над глобалізмом.
Читайте також: Глобальні міста як каркас економіки. Український контекст
Водночас зміниться й міграційна політика. Після сплеску міграції між містами на початку 2014 року надалі вона постійно спадатиме й зрештою припиниться зовсім. Ця функція як сполучна ланка міст зникне.
Кількість міст у рейтингу 2014 року зменшилася. Можна припустити, що відбувається «концентрація бізнес-центрів». Однак це відбувається у зв’язку із ситуацією на Півдні та Сході країни. У майбутньому можливе й збільшення кількості міст у разі розукрупнення компаній. Це призведе до втрати деякими містами своїх командних функцій.
Разом із тим рейтинг поповнився й новими центрами.
Армянськ і Красноперекопськ пов’язані з появою «Кримського титану», вихід із холдингу «Остхем Україна», та «Укснабу» як самостійних компаній, можливо, з метою реєстрації їх за законами, що діють на території розміщення.
Житомир – компанія «Рудь», Ужгород – компанія Jabil Circuit Україна.
Цікавий аналіз міст за галузями, у яких працюють великі компанії. Наявність великих компаній в одній галузі не сприяє багатосторонньому розвитку міста. Наявність компаній, що працюють у різних галузях, навпаки, якісно впливає на його розвиток.
У Києві з 22 галузей, у яких працюють компанії, включені журналом «Форбс» до рейтингу, присутні 19. У трьох – деревообробці, будівництві та вуглепромі – столиця не представлена. Враховуючи, що в цих галузях працює по одному підприємству, це несуттєво. Таким чином, Київ – єдине місто, що представлене практично в усіх галузях.
Показовий той факт, що в Києві немає лідируючого сектору. 18% загального доходу – ритейл, по 17% – АПК та енергетика. Рівномірна присутність компаній Києва у всіх галузях робить його національним лідером у рейтингу зв’язків міст – галузей.
У Донецьку представлені 11 галузей з одним яскраво вираженим лідером – це металургія (60%). У Дніпропетровську – 6, в Одесі – 4, у Запоріжжі, Львові та Полтаві – по 3. У Кривому Розі, Кременчуці, Луганську, Луцьку, Миколаєві й Харкові – по 2. У решті міст не більш як по 1.
Рейтинг зв’язків міст – галузей України, 2014 рік
Позиція Донецька серед бізнес-центрів країни досягнута завдяки двом компаніям, які працюють у металургії та енергетиці: «Метінвесту» і ДТЕК. Промислові виробництва цих компаній містяться за межами міста. Таким чином, у Донецьку зосереджені командні функції галузі. Як наслідок і продовження цього місто відіграє важливу роль як центр, через який здійснюється контакт між компаніями, ринками, а також культурами.
Решта галузей не перевищує і 2% доходу великих компаній міста й виконують допоміжні функції (харчопром, перевезення, ритейл тощо).
Якщо згадані вище дві компанії проведуть розукрупнення чи з інших причин зменшиться їхній дохід, то на Донецьк може чекати доля свого часу великого міста Детройта. Цей висновок зумовлений тим, що кожна компанія в Детройті працює в автомобільній промисловості, яка зазнала серйозних втрат під час рецесії (General Motors – одна найбільших автомобілебудівних компаній у світі, продовжує працювати завдяки проведеній урядом реорганізації та позиченим коштам). Таким чином, не дивно, що місто збанкрутувало в 2013 році (Bloomberg, 2013). Таке саме майбутнє може чекати й на Донецьк.
Міста управління галузей можуть класифікуватися за трьома групами. Перша включає в себе міста зі складною структурою. Їхні командні та контрольні функції визначає наявність не менш як трьох галузей, жодна з яких не є домінуючою. До цієї групи входять Київ, Дніпропетровськ, Одеса.
Читайте також: У безпечну гавань
Друга група включає в себе міста також зі складною структурою, не менш як три галузі, одна з яких є домінуючою, більше ніж 50% доходу. До цієї групи входять Донецьк, Запоріжжя, Львів і Полтава.
Третя група – решта міст. Лише деякі з них виконують значну командну функцію завдяки тому, що вони пов’язані з компаніями, котрі відіграють важливу роль на національному рівні.
Окремо про Тернопіль, який представлений однією компанією, але завдяки її оборотам зайняв лідируючу позицію в дистрибуції з однаковим показником у галузі, як у восьми компаній Києва. Місто не має значної командної функції на національному рівні, але відіграє важливу роль у галузі.
Серед великих компаній України фінансова галузь узагалі відсутня, що свідчить про брак важливої сполучної ланки між галузями та містами в період глобалізації, а також про позицію, яку займають міста України на глобальному рівні. Наприклад, порівняно з містами США, де Нью-Йорк є головним командним центром, у якому фінансовий сектор займає понад 50% загального доходу великих компаній.
Розглянувши разом два аспекти: присутність великих компаній у місті та галузях, у яких вони працюють, окремо необхідно зупинитися на містах-мільйонерах Одесі та Харкові.
Одеса представлена в рейтингу п’ятьма компаніями. За кількістю вона в п’ятірці. Що стосується доходу великих компаній, штаб-квартири яких розміщені в Одесі, то не входить і в десятку міст. Компанії задіяні в чотирьох галузях: нафтогазі, харчопромі, ритейлі та будівництві, серед яких лідируючу позицію займає ритейл. Решта рівномірно розподілена між собою. Зазначені показники свідчать про те, що місто розвивається рівномірно й орієнтоване на сферу споживання. У ньому відсутній явний лідер, втрата позицій якого в країні чи світі не призведе до плачевного стану справ у місті.
Читайте також :Тарас Качка: «Українська економіка дуже диверсифікована, у ній немає однієї галузі, яка була б локомотивом»
На сьогодні Харків представлений двома компаніями, що працюють у дистрибуції та ритейлі. Місто не має великого приватного власника, отже, не є бізнес-центром, який здійснює контроль над економікою країни.
Можна припустити, що замість галузей, які раніше домінували в Україні, з’являються галузі, пов’язані зі сферою споживання безпосередньо кінцевими споживачами. Успіх міста відображає його сильні сторони у споживанні. Прикладом цього є також поява у рейтингу таких міст, як Житомир (компанія «Рудь», харчопром) та Ужгород (компанія Jabil Circuit Україна, електроніка).
У статті розглянуто деякі контрольні функції міст на національному рівні. Лідером рейтингу міст України 2014 року є Київ. До трійки міст-лідерів входять Донецьк і Дніпропетровськ. За ними йдуть Запоріжжя, Кривий Ріг, Одеса. Міста, які на сьогодні мають можливість сформуватися як лідери національного рівня: Львів, Полтава, Кременчук, Луцьк, Миколаїв.