У пункті 11 зазначеного положення прописано: «Національна премія присуджується авторові чи виконавцеві один раз за життя».
Заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман заявляла, що «в указі президента передбачено, що письменник не відмовився від премії, а попросив її відкласти…Він отримає цю премію, коли для цього прийде час».
Однак, за словами Вергеліса, «такого пункту – про «відкласти» – не існує – ані в старому, ані в новому Положенні про Національну премію».
У тексті звернення Шкляра до президента Віктора Януковича сказано: «Хочу засвідчити Вам свою повагу і прошу Вас врахувати в указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження…Моя позиція, пане президенте, жодним чином не стосується Вас особисто…».
«А чому фігура цього міністра не обурила висуванця-письменника ще в період обговорення його ж роману: на першому, на другому, навіть на третьому етапі? Але ж ці етапи тягнуться ще з осені 2010-го! І міністр був той самий. І творив – те саме. І «відмовитися» від премії можна тоді, коли вона хоча б у тебе в руках, коли вже лауреат. А цей письменник – і не отримав, і не лауреат», – пише Вергеліс.
Так чи інакше, на його думку, Шевченківській премії, її репутації, «завдано шкоди ганебної. Причому у рік ювілейний. 50-років, як-ніяк».
В указі президент Віктора Януковича про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2011 році не було прізвища Василя Шкляра.
Сам Шкляр заявив, що отримання премії є важливим для нього. При цьому він зазначив, що так само важливим для нього було висловлення власної громадянської позиції. Письменник впевнений, що отримає цю премію.