Брати-близнюки? Чим живе польська Партія регіонів

Політика
22 Лютого 2014, 13:18

Польська тезка української Партії регіонів з’явилася на 10 років пізніше від української і ще жодного разу не потрапляла до Сейму. Проте політичні сестри мають одну спільну рису: прагнуть розвивати співпрацю зі східним сусідом – Росією.

Польська ПР утворилася в результаті розколу партії «Самооборона Республіки Польща» у 2007 році. Свого часу остання була у фаворі: на виборах 2005-го виявилася третьою політичною силою країни та навіть увійшла до уряду. Цю політичну структуру на початку 1990-х заснував Анджей Леппер на базі профспілки працівників сільського господарства, тому й партія частково визначала свою ідеологію як аграризм і соціал-демократія. Задекларовану ідеологію перебрала собі й польська ПР. Її програма передбачає особливу спеціалізацію та розвиток для кожного регіону Польщі.

За майже шість років свого існування польська ПР не досягла такого успіху, як українська: має лише близько тисячі членів, згадки про неї  важко знайти у місцевій пресі, а до партійного сайта можна дістатися лише через веб-архів

За майже шість років свого існування польська Партія регіонів не досягла такого успіху, як українська. Вона має лише близь­­ко тисячі членів, згадки про неї не знайти у світовій і важко знайти у місцевій пресі, а до партійного сайта можна дістатися лише через веб-архів. Незважаючи на це, вона не збирається розпускатися, про що свідчать фінансові звіти, які подає голова ПР Болеслав Борисюк до виборчої комісії. Проте іноді про неї все ж таки пишуть. Зокрема, про аграрну профспілку «Регіони», створену додатково до партійних осередків.

Попри те що інформації про членів партії не так багато, а про її діяльність і поготів, увагу привертає Болеслав Борисюк (на фото). Один із радників очільника «Самооборони» Анджея Леппера, член Польської об’єд­на­ної робітничої партії, певний час президент фонду «Польща – Україна – Схід» та один із засновників і незмінний керманич партії, за часів ПОРП він був секретарем Товариства польсько-радянської друж­би. «Такі посади обіймали ті, хто не мав сумнівів щодо ідеології», – цитує польське видання Rzeczpospolita колег Борисюка. І зауважує, що останній мав бізнес в Україні та Росії. Інші польські медіа кажуть, що саме Борисюк активно налагоджував співпрацю з Росією та Білоруссю на посаді радника голови на той час впливової партії «Самооборона Республіки Польща».

Поки що складно сказати, чи має польська Партія регіонів бодай якийсь стосунок (ок­­рім назви) до української. Про­­те тамтешній Союз демократичної лівиці, кандидата від яко­­го Ґжеґожа Наперальського тамтешня ПР підтримала на виборах президента, офіційно задекларував свою співпрацю з українською Партією регіонів. Про це йдеться на сайті останньої. Крім того, зважаючи на час створення і зв’язки одного із співзасновників з Україною, Росією та Білоруссю, Борисюк, який балотувався від Союзу лівиці на парламентських виборах 2011 року, вочевидь, був добре обізнаний із діяльністю української ПР. Про ставлення української партії влади до польської «родички» преса не пише. Хоча, напевно, їм було б цікаво обмінюватися контактами, досвідом і політичними послугами.