24 грудня, прем’єр-міністр Олексій Гончарук став одним із головних ньюзмейкерів дня. «Уряд ініціює зміни до законодавства, яке впорядковує обіг електронних цигарок в Україні», – повідомив він через особистий Telegram-канал. Новинарі з радістю вхопилися за це, оскільки подібна інформація точно матиме хороше охоплення. В країні великий відсоток курців, а додавання слів «електронний», «новітній» або «технологічний» завжди підсилює цікавість аудиторії. Деякі ЗМІ навіть поспішили опублікувати новини під заголовками нібито уряд «врегулював» ринок електронних сигарет.
Насправді ж ніякого врегулювання не відбулося. Публікація Гончарука містила кілька тез законопроекту, який уряд тільки збирається внести на розгляд парламенту. Після цього його ще слід ухвалити. Станом на вечір 28 грудня обіцяний Гончаруком і схвалений на засіданні уряду документ у Верховній Раді не зареєстрований.
За даними на офіційному урядовому веб-сайті, йдеться про проект закону «Про внесення змін до деяких Законів України щодо адаптації законодавства до вимог Директиви 2014/40/ЄС Європейського Парламенту (щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну)». Документ із такою ж назвою розробили у Мінохорониздоров’я ще за часів попередньої очільниці відомства Уляни Супрун. Його опублікували для ознайомлення на сайті МОЗ улітку цьогоріч. Частково про запропоновані проектом норми Тиждень уже писав.
Фактично йдеться про приведення законодавства України до вимог ЄС, згідно з угодою про асоціацію. Вказана у назві закону Директива 40 ЄС є узагальнюючим документом, який не містить норм прямої дії у державах-членах, але чітко прописує рамки, у межах яких відбувається регулювання на рівні країн. Це стосується не лише електронних сигарет, про які написав Гончарук, але всієї тютюнової галузі загалом. Якщо спростити, то Директива була спробою європейських інституцій зіграти на випередження, з огляду на дуже суттєві зміни, які щойно почали відбуватися в тютюновій індустрії. Це стосується як постійного оновлення лінійки звичних продуктів, так і появи все нових. Наприклад, у директиві зобов’язують виробників повідомляти про новітні тютюнові вироби та нові типи електронних сигарет за півроку до безпосереднього початку продажів. Зокрема, такі повідомлення повинні містити й наявні дані наукових досліджень про вплив таких виробів на здоров’я споживачів.
Однак можна вже зараз передбачити, що законопроект українського уряду навряд чи пройде процедуру ухвалення в парламенті безхмарно. Про незгоду з окремими його нормами вже заявили в українському представництві Phillip Morris.
«Законопроект щодо адаптації українського законодавства у сфері регулювання тютюнових виробів і виробів, що місять нікотин, до вимог ЄС не відповідає вимогам Директиви 2014/40/ЄС. Так, відповідно до зазначеної директиви, тютюнові вироби для нагріву віднесено до окремої, відмінної від сигарет категорії продуктів – новітніх бездимних тютюнових виробів», – заявили у прес-службі компанії.
У компанії JTI Україна завили про принципову підтримку регулювання, але зазначили, що не згодні з низкою норм запропонованого МОЗ проекту закону.
«JTI Україна виступає за збалансоване регулювання тютюнових виробів і завжди виступала за окреме регулювання електронних сигарет. Ми підтримуємо наміри Кабміну імплементувати регулювання відповідно до Директиви 40 ЄС», – повідомив Євген Пшеничний, менеджер зі зв’язків з органами влади JTI Україна.
«Ми не ознайомлені з текстом ухваленого документа. Текст законопроекту з такою назвою був опублікований на веб-сайті МОЗ у червні і багато в чому протирічив Директиві. Їй не відповідали принцип єдиного регулювання для тютюнових виробів та електронних сигарет (у яких немає тютюну), запропоновані визначення, і також порушено принцип прогнозування ринку – перехідні періоди не достатні як для виробника, так і для споживача. Бізнес-асоціації направили низку листів із коментарями до проекту, але відповіді МОЗ не було, тому ми не знаємо, чи були враховані коментарі. Текст ухваленого на засіданні уряду законопроекту нам наданий не був», – додав Пшеничний.
Обидві зазначені компанії входять до так званої великої четвірки тютюновиробників разом із British American Tobacco та Imperial Brands.
Важливо пояснити, про що саме йдеться у цій суперечці. Тютюнові гіганти насправді виступають за законодавче врегулювання ринку електронних сигарет і новітніх тютюнових виробів. Йдеться про різне бачення того, як ці норми згодом позначаться на оподаткуванні та розвитку ринку.
Якщо проаналізувати заяву прес-служби Phillip Morris, то ключове слово у ній – «бездимний». Саме довкола цього слова, скоріше за все, відбуватимуться найбільші баталії під час обговорення проекту. Річ у тому, що Директива ЄС визначає бездимний тютюновий виріб як «тютюновий виріб, який не передбачає процесу згоряння, в тому числі жувальний тютюн, нюхальний тютюн та тютюн для перорального вживання».
Український проект закону не містить такої окремої категорії загалом, але відносить до бездимних тільки жувальний і нюхальний тютюн. Вся решта – це вироби для куріння. Водночас директива ЄС передбачає можливість існування новітніх бездимних тютюнових виробів, які «не передбачають процесу згоряння». Саме тут і приховано ключову річ. Тютюнові компанії випустили вже чимало продуктів, у тому числі й на українському ринку, які презентовані як засоби «нагрівання тютюну». Йдеться про тютюновмісні стіки, які нагрівають за допомогою електричного пристрою. Формально вони дійсно не передбачають процесу горіння. Тому представники індустрії наполягають на тому, щоб створити окрему категорію для таких пристроїв.
Суть цієї суперечки пов’язана з наступним після врегулювання етапом – оподаткуванням. Фактично йдеться про дві основні моделі – оподатковувати ці новітні вироби як звичайні сигарети або якось інакше. Представники уряду ще восени виступали на користь першого підходу, підтримуючи запропонований тоді законопроект із відповідною нормою. Тютюнові виробники наполягають на другому підході, стверджуючи, що оподаткування на перших порах має бути нижчим, аби дати ринку розвинутися.
Підтриманий урядом законопроект депутата зі «Слуги народу» Олексія Ковальова, зокрема й на цю тему, провалили у залі на початку грудня. Водночас для ухвалення у першому читанні не вистачило лише одного голосу. При цьому сам Ковальов до голосування подав заявку про відкликання проекту. Це відбулося на тлі найбільшої кризи у стосунках держави та тютюновиробників за останні роки, пов’язаної з іншим ухваленим Радою законопроектом №1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Одна з норм проекту передбачала зміну моделі розподілу виручки між виробниками та продавцями тютюнових виробів. Дійшло до зупинки фабрик та погроз залишити український ринок з боку виробників.
Ситуацію врегулювали після зустрічі представників індустрії з президентом Володимиром Зеленським та підписання меморандуму про співпрацю між урядом і найбільшими компаніями. Водночас сам проголосований проектт №1049 досі ані ветований, ані підписаний президентом. Тож цілком імовірно, що ця історія далека від завершення.
Суперечки виробників і держави з різних питань можна було б вважати нормальними, якби вони не призводили до криз. Тож головний ризик у тому, щоб історія з проектом регулювання електронних сигарет не перетворилася на продовження осіннього конфлікту. Тютюновиробники поки що виявляють зацікавленість у співпраці з Кабміном. «Ми готові у межах Меморандуму з урядом доопрацювати запропоновану ідею з метою запровадження якісного регулювання, що відповідатиме Директиві 40 ЄС та найкращим європейським практикам», – зазначив Пшеничний із JTI Україна.
Якщо ж співпраця не вдасться, то можна просто не отримати нічого і зберегти нинішній стан, коли електронні сигарети і засоби нагрівання фактично існують, але майже невидимі для закону.