Наука

  ▪   Анастасія Гончаровська

Альтернативний дим

Чому електронні пристрої для куріння не такі безпечні, як хотілося б
Матеріал друкованого видання
№ 50 (630)
від 12 грудня, 2019

Минули десятки років, поки сигарета перетворилася зі статусного аксесуара на офіційного вбивцю. Проте досі тютюнова епідемія залишаться однією з найбільших загроз здоров’ю людства. За даними ВООЗ, куріння вбиває понад 8 млн людей у світі щороку: приблизно 7 млн помирають безпосередньо від вживання тютюну, ще 1,2 млн стають жертвами пасивного куріння. Майже половина дітей регулярно дихає повітрям, забрудненим тютюновим димом, у громадських місцях. Через його вплив у немовлят підвищується ризик раптової смерті. Щороку через пасивне куріння помирає 65 тис. дітей.


Розвинені країни вживають різних заходів для зменшення популярності куріння: забороняють рекламу, встановлюють вимоги до оформлення упаковок, підвищують акцизи. Наприклад, у країнах Європейського Союзу поширеність куріння зменшилася на 19% за вісім років, хоча досі висока: 26% людей віком від 15 років продовжують курити. В Україні у 2012-му заборонили куріння в громадських місцях, зокрема в закладах харчування. За даними Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну (GATS), кількість курців в Україні зменшилася з 28% у 2010 році до 23% у 2017-му. Водночас відчутно покращилося становище некурців: якщо у 2010-му 59% людей страждали від тютюнового диму в кафе та ресторанах, то через сім років — 21%.

 

Читайте також: Заборона куріння у громадських місцях може збільшити кількість курців


Здавалося б, частка постраждалих від пасивного куріння в закладах має впасти до нуля, раз куріння в них заборонене. Утім, власники деяких ресторанів ігнорують закон, розділяючи приміщення на зали «для курців» і «для некурців», або обходять його, виставляючи попільнички на літніх терасах, які формально не є приміщенням, проте залишаються громадськими місцями. До того ж останніми роками значно зросла популярність альтернативного куріння — вживання електронних сигарет і систем нагрівання тютюну. Глобальне опитування молоді щодо вживання тютюну (GYTS) у 2017-му показало, що понад 18% молодих людей віком 13–15 років (22% хлопців та 14% дівчат) курять електронні сигарети. В Україні такі пристрої для куріння не регламентуються законом, тому часто можна зустріти заклади харчування, які позиціонуються як дружні до альтернативного куріння.


Виробники електронних сигарет і систем нагрівання тютюну активно просувають їх як менш шкідливий замінник звичайних цигарок, які втрачають позиції. Однак кожен із цих пристроїв та їхній вплив на здоров’я слід розглядати окремо.

 

Дим без вогню


Системи для нагрівання тютюну (Heated tobacco products, HTP) — це пристрої, що нагрівають тютюнові стіки до температури 250–300 °C та утворюють аерозоль, який вдихає курець. В Україні відомі бренди IQOS від Philip Morris International та glo від British American Tobacco. Кожен із виробників наголошує на своїх перевагах порівняно зі звичайними сигаретами: мовляв, виділяється менше шкідливих речовин завдяки тому, що тютюн нагрівається, а не горить, замість диму виділяється «аерозоль, який швидко розсіюється», немає характерного запаху сигаретного диму. Варто зазначити, що виробники, зокрема другий, декларують, що їхній продукт не обов’язково є менш шкідливим за інші тютюнові вироби. Водночас вони позиціонують себе як противники традиційного куріння та куріння серед молоді. Хоча й не приховують, що ця продукція містить нікотин, тому викликає залежність.

 


Оскільки системи нагрівання тютюну відносно нове явище, то їхній вплив на здоров’я вивчений недостатньо. Не можна бути певними, що вони менш шкідливі, як кажуть виробники. На цьому наголошує ВООЗ. «Більшість досліджень, які свідчать про менший рівень шкідливих речовин у диму, що утворюється під час куріння тютюнових виробів для нагрівання, порівняно зі звичайними сигаретами, були виконані на замовлення тютюнових корпорацій і з певними маніпуляціями, тому результати цих досліджень викликають сумніви», — ідеться в огляді громадської організації «Центр громадянського представництва «Життя» та Центру громадського здоров’я МОЗ за 2019 рік.


Проте є й незалежні дослідження, опубліковані в рецензованих медичних журналах. Варто розуміти, що вони торкаються дуже вузьких аспектів впливу систем нагрівання тютюну на здоров’я, а їхні результати слід розглядати в глобальному контексті. Наприклад, дослідження, опубліковане в журналі Американської медичної асоціації (JAMA), показало, що при нагріванні стіка IQOS виділяються такі ж шкідливі речовини, які містить звичайний тютюновий дим. Тому ці тютюнові вироби мають потрапляти під ті самі заборони, що й традиційні сигарети. 

 

Читайте також: Київрада запропонувала різко збільшити штрафи за куріння у заборонених місцях


Європейське респіраторне товариство попереджає, що в системах нагрівання тютюну виділяється майже стільки ж нікотину й дьогтю, як і в звичайних сигаретах, а потенційно канцерогенного аценафтену майже втричі більше. До того ж при нагріванні таких стіків вивільняється формальдегід. Дослідження in vitro (у лабораторних умовах поза організмом) встановили, що викиди тютюну, який нагрівається, пошкоджують клітини епітелію бронхів людини. А дослідження на тваринах показали, що випари нагрітого тютюну призводять до погіршення роботи кровоносних судин. Крім того, споживачів нагрітого тютюну можуть підштовхувати до куріння швидкими темпами, від цього збільшується споживання карбонілів (потенційно канцерогенних) та нікотину й виникає високий рівень нікотинової залежності. 

 


Міжнародний рецензований журнал Tobacco Control опублікував дослідження, яке показало, що в аерозолі IQOS справді менше деяких шкідливих речовин порівняно із сигаретним димом. Водночас цей аерозоль містить у кілька разів (іноді в десятикратному розмірі) більше інших викидів, на відміну від цигарок, і вплив цих речовин на здоров’я поки що не відомий. 


Результати ще кількох досліджень, опубліковані в цьому журналі, свідчать про потенційний токсичний вплив куріння IQOS на печінку. Учені проаналізували дані досліджень виробника IQOS і дійшли висновків, що вони не демонструють стабільно менших ризиків для здоров’я людини, яка вживає цю продукцію, порівняно зі звичайними сигаретами. Крім того, виробник не дослідив вплив своїх аерозолів на пасивних курців. До того ж перехід на системи нагрівання тютюну не допомагає кинути курити, адже люди змінюють лише спосіб отримання нікотину, вважаючи його безпечнішим. 

 

Читайте також: Боротьба із палінням: ціною і заборонами


У 2019-му Американська агенція з питань контролю якості харчових продуктів та медикаментів (FDA) допустила IQOS на американський ринок, і виробник розтиражував це повідомлення як визнання своєї унікальності. Проте FDA фактично прирівняла IQOS до тютюнових виробів і дозволила йому продаватися на тих самих умовах: упаковка повинна містити попередження про ризики для здоров’я, забороняється реклама як стіків, так і решти компонентів системи, виключається продаж неповнолітнім.

 

Небезпечна пара


Серед українських курців популярні також електронні сигарети, іноді їх називають вейпи. Ці пристрої нагрівають рідину й перетворюють її на пару, яку вдихає людина. Така рідина може бути з нікотином і без. ВООЗ класифікує їх так: електронні системи доставки нікотину (ЕСДН, ENDS) та електронні системи доставки продуктів без нікотину (ЕСДПБН, ENNDS). Е-сигарети так само були створені, щоб допомогти курцям звичайних цигарок позбутися залежності. Вони бувають різних форм і розмірів, але з єдиним принципом дії. Саме ці сигарети лишають за собою густу хмару ароматної пари, яку кожен не раз бачив на вулиці. Такі спецефекти дає гліцерин, який міститься в рідині. Також там є пропіленгліколь і різні смакові домішки, іноді барвники. До таких систем, зокрема, належать популярний у США пристрій JUUL та український NOX. Вони працюють на фірмових картриджах, але є безліч інших, які заправляються різноманітними рідинами на розсуд курця.


В Україні рідини для е-сигарет продаються в пляшечках різних об’ємів, проте часто вони не містять інформації про склад та ризики для здоров’я, йдеться у звіті ВООЗ за 2018 рік. Як наголошують фахівці, особливо небезпечна відсутність чи невідповідність інформації про вміст нікотину – деякі ємності містять летальні дози і з ними слід бути дуже обережними. Крім того, незначні дози нікотину знайшли в рідинах, де вони не були заявлені.

 


«Питання поширеності вживання електронних сигарет тільки почали досліджувати в Україні, тому складно казати про динаміку. Водночас досвід інших країн свідчить про те, що частка людей, які курять електронні сигарети, стабільно зростає на тлі зменшення поширеності куріння звичайних сигарет. Особливо це спостерігається серед підлітків і молодих людей, що викликає велике занепокоєння у фахівців. Така динаміка характерна саме для країн, де немає ефективного регулювання електронних сигарет, до яких належить і Україна», — йдеться у звіті ГО «Центр громадянського представництва «Життя» та ЦГЗ.


Як і в ситуації із системами нагрівання тютюну, немає досліджень про тривалий вплив е-сигарет на людський організм. Утім, відомо, що пара е-сигарет зазвичай містить речовини (альдегіди, метали тощо), які є токсичними для організму. В аерозолях деяких е-сигарет виявили стільки ж формальдегіду, скільки містить сигаретний дим, а то й більше. Нікотин крім безпосередньо викликання залежності може негативно впливати на розвиток плоду під час вагітності та серцево-судинну систему. Хоч сам нікотин не є канцерогеном, він може сприяти розвитку злоякісних утворень і хвороб нервової системи. Тривале вживання е-сигарет, найімовірніше, підвищує ризик хронічного обструктивного захворювання легень, раку легень та серцево-судинних захворювань. Дослідники не беруться казати, наскільки ці ризики відрізняються від ризиків куріння звичайних сигарет, бо даних недостатньо. До того ж дим, який видихають курці е-сигарет, може бути шкідливим для пасивних курців через важкі метали, формальдегід і нікотин. 


Відомі випадки, коли е-сигарети вибухали й серйозно травмували людей. Є різні дослідження щодо ефективності е-сигарет у процесі відмови від куріння, проте, за останніми даними, вони все ж таки не допомагають. Мета-аналіз 2018 року показав, що дорослі курці, які використовують електронні сигарети, мають менше шансів кинути курити. 


Улітку 2019-го в США стався спалах не відомої раніше легеневої хвороби, яка вражала курців е-сигарет: понад 2 тис. осіб потрапило в лікарню, 48 померло. У листопаді Центр контролю над захворюваністю (CDC) повідомив, що захворювання асоціюється з ацетатом вітаміну Е, який не використовується в легальних рідинах для е-сигарет. З’ясувалося, що більшість хворих мала картриджі із забороненим тетрагідроканабінолом (ТГК) — активним компонентом канабісу. Захворювання дістало офіційну назву EVALI (electronic cigarette, or vaping, product use associated lung injury), що в перекладі означає «травма легень, пов’язана зі вживанням електронних сигарет або продуктів вейпінгу». Але причин хвороби може бути більше, розслідування триває. CDC закликає поки що відмовитися від електронних сигарет чи принаймні не додавати в них невідомі рідини, придбані неофіційно.


У зв’язку зі скандалом компанія Apple заборонила 181 мобільний застосунок, який заохочував до вейпінгу. Вони контролювали температуру та підсвітку електронних сигарет, соціальні мережі та ігри, пов’язані з вейпінгом. Раніше Apple також заборонила завантажувати програми, які рекламували е-сигарети. Крім того, міська влада Нью-Йорка вирішила заборонити ароматизовані електронні сигарети, над аналогічними заборонами працює кілька канадських провінцій.

 

Як боротися з альтернативним курінням


У Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» згадується про заборону курити е-сигарети у ліфтах, на території лікарень, на дитячих майданчиках, у під’їздах, підземних переходах, транспорті, ресторанах, на зупинках транспорту. Проте самого визначення електронних сигарет у законодавстві немає, що дає можливість його ігнорувати. Так само не врегульовані продаж і використання систем нагрівання тютюну.

 

Читайте також: У МОЗ заявили про зменшення кількості курців


У країнах ЄС ринок електронних сигарет регулюється з 2016 року. Там не можна продавати е-сигарети неповнолітнім, об’єм багаторазових контейнерів для заправки не може перевищувати 10 мл, одноразових — 2 мл, уміст нікотину не може бути більшим як 20 мг на 1 мл рідини. Заборонено додавати в рідини смакові добавки, ароматизатори, на упаковці має міститися перелік усіх компонентів, застереження про побічні ефекти, токсичність. Також забороняються майже всі види реклами та стимулювання продажів е-сигарет і рідин. В Україні через брак регулювання е-сигарети й рідини можуть купити навіть діти, при цьому продукція може бути неякісною і небезпечною.


ВООЗ рекомендує країнам, які не забороняють ввезення електронних сигарет, зокрема й Україні, врегулювати торгівлю та використання: заборонити продаж неповнолітнім, встановити податки, які зроблять ці товари дорогими й недоступними для підлітків, заборонити смакові добавки, обмежити рекламу е-сигарет, боротися з незаконною торгівлею. Крім того, рекомендується тестувати ці рідини й забороняти токсичні, встановити вимоги до маркування пристроїв та рідин, вилучати з обігу продукти, які не відповідають вимогам. Для захисту некурців ВООЗ радить заборонити законом курити е-сигарети в приміщеннях і там, де не допускається традиційне куріння.


Міністерство охорони здоров’я ще за керівництва Уляни Супрун опублікувало для громадського обговорення проект закону про посилення боротьби з курінням. Законопроект має на меті адаптувати українське законодавство до вимог ЄС. Його норми забороняють продаж сигарет, у яких міститься більше ніж 1 мг нікотину, 10 мг смоли та 10 мг монооксиду вуглецю. Також під заборону потрапляє жувальний тютюн і сигарети зі смаковими, ароматичними, кольоровими добавками. Не можна буде продавати сигарети з вітамінами чи іншими речовинами, які створюють враження переваг для здоров’я, а також із кофеїном, таурином. Найголовніше, що електронні сигарети та системи нагрівання тютюну прирівнюються до традиційного куріння. У законі пропонується визначення електронної сигарети: це виріб, який можна використати для споживання пари, що містить нікотин, через мундштук або будь-який компонент цього виробу, зокрема картридж, резервуар та пристрій без картриджа чи резервуара. Курити їх у приміщенні буде заборонено, так само заборонять рекламу будь-яких сигарет. Україна зобов’язана запровадити такі норми за Угодою про асоціацію з ЄС. МОЗ очікує, що зміни приведуть до зменшення споживання тютюну та поліпшать здоров’я населення. За словами очільниці міністерства Зоряни Скалецької, документ уже погоджений у центральних органах виконавчої влади й скоро буде внесений у парламент. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.