На даний момент Збройним силам України постачають харчі чотири підприємства: ТОВ «ГЕУС-ГРУП», ПП «АРТЕК-СОЮЗ», ТОВ «Укрпродакорд ОР» і ТОВ «АВІКА», що зайшли на ринок іще 2008 року й жодного разу не змінювалися, незалежно від ефективності їхньої діяльності та міри виконання угод. Про це у своєму матеріалі пише журналіст «Тижня» Богдан Буткевич.
«Ще цікавіше простежити, кому вони належать. А зробити це дуже нелегко, бо фірми зареєстровані на абсолютно нікому не відомих осіб без шлейфу, цілком офіційно й легально. Воювати з цими бізнес-структурами дуже складно, бо, з одного боку, їм належить тьма кухонного устаткування, яке ні за що буде купувати в разі усунення приватників. А з другого — їх дуже важко замінити, бо альтернативи в Україні майже немає: ці компанії чітко заточені під армійське харчування. І як визнають у МО, в разі розірвання контракту миттєво їх замінити ніким. Це навіть не кажучи про те, що будь-які зміни щодо харчування в бюджеті наразі блокують у Міністерстві фінансів», – пише він.
За словами Буткевича, із власних джерел у МО та експертному середовищі, відомо, що двох найбільших годувальників армії пов’язують із людьми з Генерального штабу та вищого керівництва МО, що мають підтримку в Міністерстві фінансів. Точніше з їхніми родичами. На сьогодні є всі ознаки того, що ці компанії створені високопосадовцями МО спеціально під виграш тендера з харчування армії.
Так, у приватних бесідах представники міністерства називали, зокрема, прізвища екс-міністра оборони Михайла Єжеля та командувача Сухопутних військ Анатолія Пушнякова. Першому з них ще в серпні 2014 року Генеральна прокуратура висунула підозру в справі щодо знищення тилового забезпечення української армії. Було відкрито понад 50 кримінальних проваджень. Проте результатів немає досі.
«Не менш цікаво те, що інші дві компанії кілька разів у пресі пов’язували не з ким іншим, як із сірим кардиналом часів Януковича Юрієм Іванющенком. Він, подейкують, викупив цей бізнес у тих-таки генералів за часів свого розквіту, в 2010–2011 роках», – пише журналіст.
За його словами, передусім ідеться про так звану компанію АВІКА, хоча наразі чітких документальних свідчень цього нікому знайти не вдалося.
«У будь-якому разі маємо ситуацію, коли армійське харчування цілком належить чотирьом монополістам, які розділили між собою весь ринок більш-менш відповідно до меж оперативних командувань. Що із цим робити, не знають навіть ті, хто хоче усунути ці компанії зі схеми», – зазначає Буткевич.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень».