Не встиг Конституційний Суд оголосити рішення, за яким ризикують підпасти під суд журналісти й інші громадяни, що цікавляться надмірними статками чиновників (чи, скажімо, справжністю їхніх дипломів), як президент Янукович привів «вертикаль» у відповідність до нових реалій.
Читайте також: Влада приховує інформацію про чиновників
25 січня глава держави підписав указ, що регламентує порядок «спеціальної перевірки» осіб, котрі бажають обіймати посади в органах виконавчої та судової влади. На перший погляд, великої потреби в такому документі немає: постійні посилання на профільні нормативні акти й особливо закон про запобігання та протидію корупції наштовхують на думку, що цей указ просто вимагає дотримуватись уже наявних правил. І що в державі, де закон справді діє, його виконують і без спеціального повеління найвищого керівництва у кожному окремому випадку.
Але не все так просто. Як сказано в президентському указі № 33/2012, «спеціальна перевірка» проводиться щодо можливих судимостей кандидата на чиновницьку посаду (зокрема, й уже погашених!), притягнення його в минулому до адміністративної відповідальності, його доходів та витрат, корпоративних прав… Ба навіть громадянства, професійно-освітнього рівня та стану здоров’я! Одне слово, щодо тих даних, котрі визнані «конфіденційними» згаданим вище рішенням КС.
Адже саме КС постановив, що оприлюднювати певні персональні дані повинні зазвичай тільки чиновники двох найвищих службових рангів. Таким чином давши індульгенцію армії апаратників, на котрих, власне, і тримається владна «вертикаль».
Тепер президент наказав усю цю інформацію подавати. Але – увага! – не публіці, а тому ж таки чиновницькому апаратові.
Перевіряти кандидатів у чиновники та судді, згідно з указом, повинні здебільшого їхні потенційні керівники. В окремих випадках – силові органи. Отже, «вертикаль» набуває зримих рис. Докладна інформація про чиновницьку масу, всю цю підводну частину українського бюрократичного айсберга, має стікатися до його осяйної верхівки. І водночас лишатися засекреченою від океану «простих» громадян.
Читайте також: СБУ отримала нові можливості для стеження за опозицією
І найшикарніший штрих: згідно з указом, усі відомості повинні бути представлені здобувачем посади добровільно. Тоді як ненадання інформації матиме своїм наслідком відмову в працевлаштуванні. Тобто хочете стати скромним податківцем, суддею чи клерком АП – зізнавайтесь у всьому. І перевірені будете.
Чи були рішення КС та указ президента задумані як два ходи однієї гри, невідомо. І фантазувати не варто. Зауважу лише: якщо це так, то «двоходівкою» режим досягає відразу трьох цілей.
По-перше, завдяки рішенню КС нижчі та середні прошарки чиновницької касти виводяться з-під прискіпливої уваги громадськості. По-друге, водночас вони (завдяки указу президента) зостаються під прицілом вищих щаблів чиновництва. Та ще й через фактичну заборону на публікацію персональних даних про посадовців, які матиме в своєму розпорядженні їхнє начальство, це самісіньке начальство лишається вільним у виборі: відмовити чи, незалежно від «гріхів» особи, прийняти її на роботу. Або, називаючи речі своїми іменами, підсадити її на гачок.
І по-третє, тепер уже ніхто із претендентів на чиновницьке крісло не подасть до суду через те, що їхнє майбутнє керівництво збирає на них досьє всупереч рішенню КС. В указі ж бо сказано: інформація надається до-бро-віль-но… А не надаси – про крісло забудь.
Вочевидь, така метода спрямована на одне: створення бюрократичного класу, якнайбільш залежного від центральної влади і якнайменш – від суспільства, котре він нібито має обслуговувати. Перефразовуючи давній анекдот, програма Януковича недарма називалася «Україна для людей»: усі ми знаємо цих людей, але тепер аж ніяк не всі знатимемо про них щось, крім імен. Знання – прерогатива начальства, усіх інших фактично зобов’язали мовчки погоджуватися з кадровими рішеннями, яких воно віднині зможе нам геть не пояснювати.
Читайте також: Банкова концентрує владу в своїх руках