Виринувши з надр інтернету, біткоїн, схоже, готується підкорювати біржу Волл-стрит. Приватна цифрова валюта, створена 20 років тому одним або кількома анонімними розробниками, починає завойовувати довіру фінансових гігантів. «Із боку клієнтів сформувався потужний попит, тому ми можемо його запропонувати», — визнає Андреа Туені, відповідальна за роботу ринків у Saxo Banque. Сам цей заклад безпосередньо біткоїнів не продає, він реалізує ETF (біржевий фонд) — фінансовий продукт, що відтворює ціну біткоїна й дає змогу інвестувати з дотриманням контрольованої нормативної бази. Численні конкуренти діють у схожий спосіб. «Великі установи розмірковують над можливістю запросити до роботи на біржових торгах команди, що спеціалізуються на торгівлі криптовалютою, для себе та в інтересах клієнтів», — додає Андреа Туені.
Кілька відомих великих американських фінансових структур поширили відповідні оголошення — від BlackRock до New York Mellon. До аналогічних кроків вдався світовий автомобільний гігант Tesla та повідомив про купівлю $1,5 млрд у біткоїні. Публічні кроки компаній посприяли тому, що курс біткоїна не припиняє зростати. У період від 1 січня він виріс майже вдвічі й у середині лютого перетнув символічну межу в $50 тис. Біткоїн коштує сьогодні, як кілограм золота, а загальна маса випущеної криптовалюти вартує понад $1 трлн — більше, ніж ВВП Нідерландів.
У пошуках нового цифрового золота
Звідки такий ажіотаж? Насамперед ідеться про тисячі мрійників, які прагнуть швидко розбагатіти. Серед покупців бачимо також підприємства й менеджерів з активів. «Навіть якщо це дуже ризикована інвестиція, вона може мати сенс для підприємств та інституційних інвесторів, які шукають швидкої доходності та диверсифікації, — пояснює Андреа Туені. — Курс біткоїна, всупереч курсу золота, не прив’язаний до основ економіки, якими керується решта ринку». Інакше кажучи, біткоїн живе автономним життям, та, схоже, не надто залежить від великих економічних циклів.
Додатковий аргумент на користь біткоїна — він користується недовірою до долара як до резервної валюти, що постійно посилюється: «Оскільки гегемонія Сполучених Штатів більше не непохитна, інвестори можуть собі сказати, що вони тримають забагато зелених банкнот, і зацікавитися біткоїном», — аргументує Ерве Ґуллетер, фахівець з економічного аналізу в La Banque postale Asset Management.
Читайте також: Епохальна забавка. Чи є майбутнє у криптовалют
Чи можна вважати, що біткоїн міг би з часом стати цифровим еквівалентом золота й перетворитися на резервний фінансовий інструмент? Дехто хоче в це вірити. Але в реальності до цього далеко, бо біткоїн залишається заручником свого походження. Цю цифрову валюту, винайдену у 2008 році розробниками, які культивують вільний дух інтернету, спочатку застосовували учасники відеоігор. Згодом його характеристики зацікавили широке коло правопорушників: насамперед — наркоторговців і багатих підприємців, які воліли оптимізувати податки й побачили в ньому можливість обійти контроль з боку центральних державних банків.
100 мільйонів користувачів у світі
Незважаючи на його тіньовий бік, біткоїн також підтримала спільнота, яка побачила в ньому універсальну валюту, що нікому не належить, недорогий спосіб переказу грошей з однієї країни до іншої, а також технологічну інновацію. Численні сайти з електронної комерції використовують біткоїн.
Станом на сьогодні 100 млн осіб у світі є власниками біткоїна. Його популярність надихнула Facebook створити власну цифрову валюту — Libra. Із цього моменту всі зрозуміли, що феномен цифрової приватної криптовалюти — надовго. Проте узгодженого бачення щодо справжньої природи біткоїна ще не напрацьовано. Чи йдеться про справжні гроші, коли в реальності це насамперед механізм для спекуляції? Для центральних банків відповідь однозначна: «Біткоїн не відповідає характеристиці справжніх грошей. Це спекулятивний актив, вартість якого не прив’язана до жодної базової економічної характеристики й ні перед ким не відповідальна», — наголошує від 2017 року керівник Banque de France Франсуа Вільруа де Ґало та попереджає покупців, що вони діють «на свій страх і ризик».
Нестабільний і ризикований
Насправді біткоїн ніде не заборонений. Центральні банки навіть зацікавлено приглядаються до цього феномена, хоч поки що не готові надати йому місце поряд із доларом, євро або єною. «Валюта — це водночас одиниця вартості, резервний інструмент і засіб обміну, — нагадує Ерве Ґуллеткер. — Щоб біткоїн нею став, потрібно, щоб його курс стабілізувався. Але сьогодні це не так».
Курс біткоїна справді дуже хиткий, а його розвиток — непередбачуваний. Наприкінці 2017 року він уже став предметом бурхливого ажіотажу. Курс тоді за кілька тижнів зріс удвічі й майже досяг позначки в $20 тис., перш ніж різко впасти. Ті, хто купив тоді біткоїни за найвищу ціну, — програли.
Розробники біткоїна намагалися побудувати альтернативну фінансову систему, яка спирається на нові технології та «силу натовпу». Засіб працює гнучко, інноваційно, але не без проблем. Біткоїн — це спроба створити цифрову валюту, що не підлягає жодному контролю державних структур. Вона з’явилася відразу після завершення кризи 2008 року, і це не випадково. За задумом промоутерів, біткоїн має дати змогу всім і кожному обходитися без банківських послуг, оскільки банківська система тоді щойно продемонструвала свою вразливість.
Читайте також: В НБУ стурбовані правовим статусом Bitcoin в Україні
Проєкт з’явився на початку 2009 року, коли один із його розробників оприлюднив на форумі, присвяченому дискусіям на тему криптографії, текст із назвою «Біткоїн: однорангова електронна платіжна система». Текст підписаний: Сатоші Накамото. Проте досі ніхто не знає, хто ховається за цим псевдо. Ім’я розробника — одна з найбільших таємниць, що оточує криптовалюту. Насправді за псевдонімом може перебувати і група розробників.
Основи системи дуже точно розписано на дев’яти сторінках. Пізніше програмне забезпечення, що дає системі змогу працювати, розробники-волонтери виклали у відкритий доступ. Час довів, що проєкт виявився технічно життєздатним і добре продуманим. Сатоші Накамото винайшов електронну валюту, що дає приватним користувачам змогу здійснювати обмін без посередника. Нинішня фінансова система натомість здійснює трансакції за посередництва центральних установ, клірингових палат.
Читайте також: В Інституті електрозварювання ім.Патона викрили незаконну фабрику Bitcoin
За системою біткоїнів, кожен зберігає свої гроші в телефоні або на жорсткому диску. Перекази здійснюються через децентралізовану мережу, схожу на інтернет. Трансакції фіксуються у великій цифровій бухгалтерській книзі — блокчейні. Кожен новий запис додається після підтвердження мережею комп’ютерів, установлених у користувачів-волонтерів. Коли більшість комп’ютерів цієї мережі занотували транзакцію, вона стає недоступною для фальсифікацій. Безпеку системи гарантує велика кількість користувачів у світі, адже ніхто не здатний з’єднати разом 51% обчислювальних потужностей мережі, щоб перехопити контроль над нею.
Користувачів заохочують матеріально. Вони отримують невеличку комісію з кожної операції, яку сплачує той, хто здійснює переказ. Також вони отримують нові біткоїни, щойно ті виходять в обіг. Нині біткоїни продукуються зі швидкістю приблизно по 12,5 за кожні 10 хвилин. Комп’ютерний код біткоїна обмежує емісію 21 млн. Нині в обігу вже є 18,6 млн. Відтак із часом ритм випуску біткоїнів уповільнюється, що дає змогу збільшувати його ціну.