«Почалось вторгнення в Іран!», «Невже почнеться нова війна на Близькому Сході?» – події суботнього вечора в Ірані викликали неабиякий резонанс у світі. Проте, незважаючи на неймовірну кількість сумнівних відео в соцмережах, досі було підтверджено автентичність лише декількох записів. Отож, 28 січня з’явилися повідомлення про те, що о 23:30 за іранським часом декілька дронів, ймовірно квадрокоптерів (попередньо три або чотири) атакували військовий комплекс міністерства оборони Ірану в місті Ісфаган. Іранське міністерство оборони одразу поспішило заявити, що усі дрони були знешкоджені: один начебто збитий, а решта потрапили в «повітряну засідку» й були нейтралізовані. Іранські державні інформаційні агентства побіжно згадали про напад, оголосивши атаку на іранські військові потужності «неуспішною». В той же час, Іран офіційно не уточнив, хто саме стояв за цією операцією, і чи вона була організована з-за кордону чи з території країни. Невдовзі іранські державні й закордонні (опозиційні) медіа поширили відео, на якому чоловік, ймовірно, знімає момент нальоту дронів. «О Боже, це дрон?! Так, авжеж… дрон!». За розрахунками агентства Associated Press, відео було зроблене в північній частині міста Ісфаган. Перськомовна версія видання The Independent (Farsi) також опублікували інше відео, на якому видно загони поліцейських і пожежників, які оточили територію біля заводу Товхід, на якому виробляють боєприпаси.
Чутки, версії, факти
Наразі достеменно не зовсім зрозуміло, які саме потужності були атаковані в Ісфагані й не дуже ясний масштаб руйнувань, завданих в 28 січня. Іран, як і слід було очікувати, заявив, що «руйнувань і жертв не було», і що дрони зачепили «дах одного з цехів оборонної промисловості», які знаходяться в в місті. Чутки в соцмережах про те, що було зруйновано цех (чи принаймні один з цехів) із виробництва БПЛА Shahed, підтвердити наразі неможливо і, скоріш за все, не вдасться й згодом. Передусім тому, що досі не зовсім зрозуміло, чи Іран виробляє дрони на своїй території, чи, скажімо, на підконтрольних КВІРу об’єктах у Сирії або Таджикистані. З іншого боку, Іран вже багато десятиліть продовжує таємні розробки як звичайного озброєння, так і, можливо, намагається отримати ядерну зброю, тож більшість таких стратегічно важливих потужностей майже завжди знаходяться в захищених підземних приміщеннях. Ізраїльські й західні спецслужби витратили чимало часу й зусиль, намагаючись вивчити й локалізувати такі об’єкти. Але кількох ударів дронами замало, щоб зруйнувати чи серйозно пошкодити їх.
Читайте також: Україна, Сирія, безпілотники. Чого Путін добивався у Тегерані
В неділю 29 січня ізраїльське видання The Jerusalem Post заявило, що його джерела в розвідці західних країн назвали суботні удари в Ісфагані «неймовірним успіхом». В той же час, ізраїльське онлайн-видання Intelli Times, що спеціалізується на OSINT, опублікувало у своєму твіттері матеріал, де стверджується, що масштаби руйнувань на перший погляд можуть видатись незначними. Цей матеріал процитував опозиційний іранський канал Iran International (базований в Лондоні), а інформацію підтвердив The Wall Street Journal
За інформацією Intelli Times, «беручи до уваги супутникові знімки, зроблені в неділю вранці, неозброєним оком важко розгледіти суттєві пошкодження військових цілей, атакованих в суботу. Якщо ці об’єкти було пошкоджено, то, ймовірно, це відбулось через проникнення дронів всередину цілей й ми не побачимо нічого, доки не знімуть дах». Видання також наголосило, що, можливо, відносно легкий тип зброї, яку використали проти об’єктів в Ісфагані, свідчить про те, що атакували не цех з виробництва озброєння, як повідомляли раніше, а якусь дослідницьку лабораторію. Intelli Times і Wall Street Journal стверджують, що цим об’єктом є Іранський інститут космічних досліджень, який займався розробкою ракет для КВІРу і знаходився поруч із згаданим цехом.
Одночасно з нальотами дронів в Ісфагані з’явилися й повідомлення про вибух, і як наслідок, пожежу на нафтохімічному заводі Шахід Салімі в містечку Азаршахр біля Табріза. Табріз знаходиться на півночі Ірану, приблизно у 500 км від Тегерану. Місцеві органи влади в провінції стверджують, що займання сталось внаслідок «перегріву». Точної інформації про справжні причини загоряння зараз інформації немає.
Читайте також: Іранські дрони для Росії: реальність чи гра Тегерану на нервах Заходу?
Крім цього, в ніч на неділю з’явилася інформація про те, що було чути вибухи в самому Тегерані. В мережі поширили відео начебто з Тегерану, на якому видно дахи будинків і дим. Але на даний момент автентичність цього відео не підтверджена. Деякі користувачі поширювали інформацію про появу в небі над Тегераном військової авіації, але правдивість повідомлень не підтвердилась. Немає також і підтвердження ймовірного спрацювання систем ППО в Тегерані, а також повітряної тривоги в місті Рашт. Побоювання стосовно того, що в Ірані був повністю відключений інтернет, теж не підтвердились – хіба що за винятком провінції Мазандаран, де в суботу вночі трохи впала швидкість підключення. Наразі в Ірані є відносно стабільний інтернет (звичайно, з урахуванням того, що потрібний VPN і можливі перебої із зв’язком, що для ісламської республіки не є чимось новим).
Звуки вибухів були теж зафіксовані в місті Хой, яке розташоване на півночі Ірану, в провінції Західний Азербайджан. За попередніми даними, в 28 січня о 21:44 за місцевим часом там стався землетрус магнітудою 5.9 балів. За інформацією іранського видання Мехр, землетрус зачепив понад 70 сіл і кілька міст в районі епіцентру, а від руйнувань завданих землетрусом загинуло як мінімум троє, поранено понад 800 осіб. У мережі також поширили відео, на якому камера спостереження зафіксувала підземні поштовхи (ймовірно від землетрусу), а потім величезний вибух. Наразі автентичність відео, а також геолокація ще не підтверджені. Про причину вибуху на відео, й те, чи він якось пов’язаний із землетрусом (якщо відео справді було записане в місті Хой) інформації також ще немає.
На додачу до вищезгаданих інцидентів, повідомлялось про вибухи в місті Карадж (в провінції Альборз, неподалік від Тегерана), на військовій базі КВІРу в місті Хамедан (ймовірно, йдеться про базу Нодже в Хамедані), а також в місті Дезфуль, на півдні Ірану, але наразі ці чутки не підтверджені.
Мотиви і наслідки
Міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амір-Абдоллахян назвав наліт безпілотників в Ісфагані «боягузливим нападом». Він також заявив, що всілякі «ворожі дії» не вплинуть на іранські ядерні розробки: «Такі дії не можуть вплинути на рішучість наших науковців на шляху до мирного ядерного прогресу». Ізраїльські військові напряму ніяк не прокоментували свою причетність.
Увечері в неділю The Wall Street Journal опублікував матеріал, в якому стверджується, що джерела видання серед американських офіційних осіб підтвердили, що удари по військовій інфраструктурі завдав Ізраїль. За інформацією видання, така стратегія є спробою американців й ізраїльтян випробувати нові можливі й дієві методи нейтралізації іранської ядерної програми в ситуації, коли всім зрозуміло, що порозуміння в справі ядерної угоди ніколи не буде досягнуто. До того ж, наприкінці січня іранське МЗС заявило, що ісламська республіка не відкидає можливості виходу з договору про нерозповсюдження ядерної зброї. В неділю держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен у інтерв’ю Al Arabiyah English заявив, що американці «готові розглянути всі можливі варіанти, аби не допустити отримання Тегераном ядерної зброї».
Наразі складно спрогнозувати, якою буде реакція Ірану після суботніх нападів. Іран дуже ослаблений і економічно, і політично. Єдиним союзником ісламського режиму, який обрав шлях конфронтації із Заходом, фактично залишається Росія, яка навряд чи зможе надати необхідну підтримку у разі повномасштабної ескалації конфлікту в регіоні. І такий конфлікт може стати фатальним для теперішнього режиму. Не слід забувати й про масові протести, які розпочались в країні у вересні і з тих пір не вщухають. Іранці за кордоном продовжують спроби сформувати об’єднану опозицію, щоб протистояти ісламській республіці одним фронтом. Прорежимне іранське лоббі на Заході, яке агітувало за потребу «домовлятися з режимом, щоб уникнути проблем в регіоні», почало програвати інформаційну війну. Окрім того, економічна ситуація в Ірані надзвичайно складна. Скажімо, попри прогнози «нестерпної зими в Європі», Іран сам зіткнувся з нестачею газу для споживачів, а від вересня й без того проблемний ріал втратив майже 30% вартості.
Читайте також: У Новий Рік – з новими союзниками. Які перспективи у російсько-іранського стратегічного партнерства
Іран, без сумніву, спробує відповісти на суботні напади через своїх сателітів в регіоні. Проте у Тегерані також розуміють, що ескалація гратиме проти режиму, адже більшість населення бачить у суботній атаці аж ніяк не зовнішню загрозу, а удар по режиму – і його слабкість. Втім, судячи з поведінки ісламської республіки на міжнародній арені протягом останніх кількох років, ескалація обов’язково буде. Нещодавно Тегеран був дуже незадоволений тим, що Азербайджан заявив про відкриття свого посольства в Ізраїлі і продемонстрував готовність поглиблювати зв’язки з Єрусалимом. Минулого тижня на посольство Азербайджану в Тегерані було скоєно збройний напад, в якому Баку звинуватило КВІР, а в неділю посольство було евакуйоване. Поява ображеного сусіда на півночі, який до всього ще й закуповує ізраїльські безпілотники – це не зовсім весела перспектива.
Не варто забувати й про те, що Ізраїль впродовж останніх місяців неодноразово заявляв, що Ірану не можна довіряти в тому, що стосується ядерної програми, і що Ізраїль буде змушений розглядати будь-які способи нейтралізації іранських ядерних розробок, включно з негайними ударами по ядерних об’єктах. І слабкість режиму – це саме той відповідний момент. Такої позиції дотримуються й Сполучені Штати, особливо в контексті поглиблення співпраці ісламського режиму з Росією й дестабілізації в регіоні, якої прагне Тегеран.