У доповіді відзначається відсутність прогресу з правами людини на пострадянському просторі – у цьому зв'язку називаються Узбекистан, Туркменістан і Азербайджан, де за гратами залишаються 16в'язнів совісті.
"Важко назвати одну державуз країн СНД, яка була б на позитивнійчаші вагівз дотримання прав людини. Балтійські країни, хоча і не відносяться до країнСНД, можуть показати приклад позитивного ставлення до прав людини, хоча і там є групи населення, які незадоволені існуюче ситуацією", – сказав він.
За словами Дальхізена, дуже важко назвати хоча б одну країну СНД, яка б не обманулаочікувань своїх громадян, які вони відчували двадцять років тому.
"Якщо подивитися на всі ці країни, то ми побачимо сумну картину неповаги до права на свободу вираження, придушення всіх незгодних голосів і відсутність реальної представницької влади", – вказав він.
З точки зору правозахисників, в Україні в 2011 році зберігалася атмосфера безкарності міліцейського свавілля.
"Цьому сприяли структурні недоліки правоохоронних органів, корупція, порушення, допущені при розслідуванні злочинів, скоєних співробітниками міліції або повна відмова від розгляду (навіть у випадках, коли були неспростовні докази, в тому числі медичні докази), утиск і залякування скаржників, а також той факт, що кримінальні справи порушувалися лише проти нижніх чинів. Величезна кількість скарг на дії міліції відхилялася ще на рівні першої інстанції"- сказано у документі.
Судова реформа в Україні, наголошується в доповіді, не призвела до зростання незалежності суддів. Використовуючи систему кримінального правосуддя в політичних цілях, влада тим самим зневажали принцип верховенства права.
Крім того, постійно надходили повідомлення про катування та іншівидижорстокого поводження під вартою в міліції. Європейський суд з прав людини виніс рішення по дев'яти позовах, поданих проти України.
У доповіді AmnestyInternationalзначну увагу приділено стану зі свободою слова у світі. У нійнаголошується, що щонайменшев 93 країнах існують обмеження на реалізацію цього права. Автори доповіді зафіксували застосування тортур та інші серйозні випадки насильства з боку офіційної влади в 101 країні, причому в багатьох з них це стосувалося учасників вуличних демонстрацій.
Серед найбільш репресивних країн у доповіді згадуються Китай, Північна Корея, ряд близькосхідних і африканських держав, зокрема, Сенегал, Уганда і Ангола, де застосовувалися репресії проти демонстрантів.
Вбивства цивільних активістів відбувалися в минулому році в Бразилії, Мексиці, Колумбії.
Нагадаємо, у торішній доповіді Amnesty International зазначала, що у 2010 році правозахисникам та правозахисним громадським організаціям стало важче працювати в Україні через перешкоди в судах та фізичні напади.