НОВИНИ

New Eastern Europe: влада РФ використовує "Руcскій мір" для зміцнення своєї "м'якої сили" за кордоном

Аналізуючи феномен релігійної дипломатії, експерт видання New Eastern Europe Алісья Курановіч, виокремила три основні напрями її застосування.

«Інструменталізація релігії з політичними цілями – не специфічне для Росії явище, а універсальний феномен. Незважаючи на це, випадок Росії заслуговує на особливу увагу. Для цього є три причини: по-перше, багата російська традиція використання релігії у розвитку іміджу Росії за кордоном; по-друге, широкомасштабний потенціал російської дипломатії; по-третє, наявність релігійних інституцій, здатних здійснювати діяльність за межами країни», – зазначає Курановіч

Вона називає три основні напрямки застосування російської релігійної дипломатії. Окрім пропаганди «Русского міра» на пострадянському просторі, до їх числа входять зміцнення впливу «м’якої сили» РФ за кордоном та зміцнення позиції Росії в мусульманських країнах.

«Поза межами СНД релігійна дипломатія переслідує мету розгортання впливу російської “м’якої сили” через пропагування позитивного образу Росії та її нової міжнародної ідентичності – втілення російської цивілізації, що протягом століть була прикладом мирного співіснування різних релігій», – наголошує Курановіч.

«Релігійна дипломатія використовується Москвою і у відносинах з мусульманськими країнами. За слідами Кремля Російська православна церква зберігає хороші відносини з Іраном, Сирією, Лівією та палестинським рухом “Хамас”, тоді як російські муфтії фокусуються на побудові співпраці з державами, які символізують так званий “поміркований іслам” (Туреччина, Малазія та Індонезія)», – пише аналітик.

Для прикладу, «Башара Ассада вважають ґарантом безпеки християн у Сирії. З часів втручання США до Іраку у 2003 році Московський патріархат намагався переконати російських посадовців встановити роль Росії в якості захисника християн, що проживають на Близькому Сході».

Хоча основним джерелом  релігійної дипломатії Росії все-таки виступає основний учасник міжнародних відносин, тобто держава, РПЦ, за словами Курановіч, також має значний вплив у цій сфері: «Жодна інша “традиційна” релігія Російської Федерації не може претендувати на міжнародну активність на такому ж рівні, що й православна церква. Значущі переваги РПЦ на міжнародній арені роблять її домінантною силою російської релігійної дипломатії».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.