«Ключ від майбутнього Росії – доля російської нафти», – вважає експерт. За його словами, міцність їх взаємопов’язаності спричинена вичерпністю природного ресурсу: «Зараз держава більше залежить від викопного палива, ніж будь-коли. В той же час, найбільш придатні для видобутку ресурси вже вичерпано. Величезні нафтові запаси Росії обмежені, і вони швидко зменшуються».
Аби уникнути проблем у майбутньому, Росія, на думку Густафсона, повинна реформувати свою економіку, аби зменшити залежність від викопного палива. Аналітик розглядає три альтернативні шляхи змін.
Перший з них – модернізація економіки, здійснити яку намагався колишній президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв. «Його політика у галузі техніки оберталася навколо прискорення у державі розвитку комп’ютерної техніки, нанотехнологій, новітньої медицини, ядерної енергії та дослідження космосу. Він прагнув, аби прибуток від нафтової промисловості було інвестовано у високотехнологічне виробництво, а не у нафтовий сектор», – зазначив Густафсон.
Ще одна опція передбачає лібералізацію ринкових відносин. «Країна повинна бути відкрита для інвестицій. Низький рівень інфляції, стійка грошова одиниця, зміцнення права на власність забезпечать сприятливий для інвестування клімат», – вважає експерт.
Останній можливий план дій, за словами Густафсона, належить авторству теперішнього президента Владіміра Путіна: «Путін вірить, що російська нафта все ще наявна у достатку – просто потрібно краще її шукати».
«Крім того, завдання нафтової промисловості Росії, що перебуває в руках великих державних підприємств – фінансування держави та її бюджету. Одним словом, держава залишається мотором зростання та прогресу. Робота нафтового виробництва – забезпечити йому паливо», – наголошує Густафсон.
На думку експерта, «разом з інноваціями Росія може перетворити свою спадщину на щось нове, створене власноруч. Але прагнення зміцнити авторитарну державу за допомогою козирної карти нафтового виробництва вже не може працювати так само, як у минулому».