Минулого тижня робоча група з підготовки виборчого законодавства, створена президентом у листопаді 2010-го, закінчила працювати над концепцією нового закону про парламентські вибори, за яким планується обирати Верховну Раду в 2012-му. Сам документ має побачити світ на початку травня. Як розповідають у робочій групі, більшість її членів фактично не мають впливу на процес розробки законопроекту. За їхніми словами, закон напишуть так, щоб максимально полегшити провладним політсилам завдання виграти перегони.
Майже секретно
Згадана група спершу створювалася для завершення роботи над проектом Виборчого кодексу, який у команді президента обіцяли схвалити до початку парламентської виборчої кампанії-2012. На Банковій такий раптовий поспіх пояснювали необхідністю встановити на основі міжнародних стандартів чіткі правила ведення виборчих кампаній, які не змінювалися б перед кожними перегонами. Та влада вирішила обмежитися новим законом про парламентські вибори.
Для того щоб рішення робочої групи, очолюваної міністром юстиції Олександром Лавриновичем, видавалося результатом консенсусу, до її складу крім заступників голови президентської адміністрації Олени Лукаш, Андрія Портнова та інших представників владного табору запросили політиків від опозиції та міжнародних експертів.
У Мін’юсті переконують, що «значна частина пропозицій, врахованих главою держави, належала представникам опозиційних політичних сил та ОБСЄ». Але в робочій групі стверджують, що процес розробки концепції не був цілком прозорим: кожен із її членів міг вільно висловлювати свої думки і подавати пропозиції, проте можливості дізнатися, чи прийняв ці пропозиції президент, їм не надали. Тексту концепції ніхто з них так і не побачив. А про ідеї, які до неї начебто включили, учасникам робочої групи повідомляв міністр юстиції на її засіданнях.
«Виходячи з виступу Лавриновича, коли він озвучив перелік концептуальних моментів, щодо яких президент висловив свою позицію, було враховано багато наших пропозицій. Та це не означає, що всі вони будуть у тексті законопроекту. І навіть якщо цей документ у хорошому вигляді потрапить до парламенту, ніхто не гарантує, що його не зіпсують поправками до другого читання», – розповідає заступник голови ЦВК Андрій Магера, який входить до робочої групи.
Представники опозиції, яких запросили до участі в розробці законопроекту, кажуть, що насправді над текстом законопроекту працює вузьке коло представників Мін’юсту та Адміністрації президента і саме їхній варіант буде зрештою подано на розгляд Верховній Раді. Що ж до сформованої президентом робочої групи, то справжнє її завдання – відвернути увагу громадськості, опозиції та міжнародної спільноти від реального стану справ.
Відсутність доступу членів робочої групи до інформації вже призвела до конфлікту з частиною міжнародних експертів, які до неї входять. Національний демократичний інститут вирішив призупинити свою діяльність у ній, доки «робота над проектом закону не стане більш прозорою і такою, що враховує різні думки».
На що чекати
Як і прогнозувалося, новий закон про парламентські вибори запровадить змішану виборчу систему, за якої половина складу ВР обиратиметься за партійними списками, решта – у мажоритарних округах. Експерти ж побоюються, що мажоритарна складова призведе до викривлення волевиявлення українців.
У Верховній Раді подейкують, що на Банковій нині розробляють сценарій використання мажоритарки задля забезпечення одноосібного формування регіоналами більшості в парламенті наступного скликання.
Одним із найдискусійніших залишається питання роботи виборчих комісій. Експерти, що працюють у складі робочої групи, наголошують, що більшість ідей щодо формування та функціонування виборчкомів, які пропонується включити до закону про вибори, робитимуть їх залежними від політсил, що перебувають при владі.
Так, парламентським партіям планують надати перевагу у формуванні комісій у вигляді обов’язкового представництва по одній людині від кожної з них. А представників від решти політсил (щодо їхньої кількості у виборчкомах ще не визначилися) обиратимуть методом жеребкування. Громадським організаціям право на членство у виборчкомах не надається.
Виборчком прийматиме рішення більшістю від присутніх на засіданні членів комісії, а не від складу комісії.
Іще одна суперечлива норма, яку хоче внести до законопроекту президент, – заборонити політичній силі, яка пропонувала кандидатуру члена виборчкому, його відкликати. В опозиції переконані: якщо це зроблять, конкуренти перетягуватимуть на свій бік членів виборчкомів від опозиційних партій й останні залишатимуться без своїх представників у комісіях.
У концепції законопроекту не визначено, чи кандидатів у мажоритарних округах висуватимуть лише партії, чи буде дозволено самовисування. Під час місцевих виборів у жовтні минулого року відсутність права кандидатів на самовисування часто призводила до купівлі ними права висуватися від політичних партій (за словами джерел, ціна коливалася в межах $10 тис. – 25 тис.).
Натомість може бути зменшено кількість підстав для зняття кандидатів із реєстрації. Такими підставами будуть припинення громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком суду про вчинення умисного злочину чи визнання особи недієздатною. Скасування реєстрації за порушення правил ведення передвиборчої агітації не передбачено (таких порушників планують карати штрафом, щоправда, із сумою ще не визначилися).
Для пропорційної частини виборів залишать чинну систему із закритими списками. Жодних відкритих списків чи праймеріз, про необхідність яких говорили всі політичні сили і запровадити які у своїй президентській передвиборчій програмі обіцяв Віктор Янукович, не буде.
До участі у виборах допускатимуться лише партії, а не їхні блоки. Це мало б посилити їх та активізувати процеси об’єднання в таборі опозиції.
Реакція
Крістіна Вілфор,
директор офісу Національного демократичного інституту в Україні, член робочої групи з вдосконалення виборчого законодавства:
директор офісу Національного демократичного інституту в Україні, член робочої групи з вдосконалення виборчого законодавства:
Минулого тижня НДІ офіційно призупинив участь у робочій групі з підготовки виборчого законодавства України, доки не буде вжито заходів, у результаті яких процес розробки документа стане прозорішим і враховуватимуться різні думки. Наша позиція ґрунтується не на тому, що включено чи не включено до законопроекту про вибори. Ми розуміємо складність формування нового виборчого документа, адже долучилися до робочої групи з листопада 2010-го і поставилися до цього дуже серйозно.
НДІ брав участь у 30 подібних процесах в інших країнах. І ми можемо кваліфіковано оцінити, як це відбувається в Україні. НДІ вважає, що, попри заходи, яких український уряд вжив, щоб включити до робочої групи кілька громадських організацій, її робота залишається неефективною. Найважливіша мета будь-якої реформи виборчого законодавства – переконати всіх українців, які підтримують різні політичні сили, що вибори будуть чесними, а впевненості в цьому досі бракує. Ми пропонували до обговорення багато варіантів збільшення прозорості та ефективності робочої групи. Рішення дуже прості.
По-перше, негайно уточнити, як відбувається підготовка законопроекту і яка роль робочої групи в цьому процесі. Ведуться розмови про те, що перший варіант документа в травні нададуть Венеціанській комісії та Міжнародній фундації виборчих систем. Але незрозуміло, чи погодилися ці організації оцінювати законопроект і як їхня оцінка співвідноситиметься з внеском членів робочої групи в його розробку.
По-друге, офіційно оприлюднити текст документа для широкого обговорення. Ми не маємо жодного офіційного підтвердження, що хтось із членів робочої групи бачив його, і не знаємо, які з їхніх пропозицій прийнято.
По-третє, виділити достатньо часу на те, щоб члени робочої групи, особливо представники громадянського суспільства, могли висловити свої думки щодо законопроекту.
По-четверте, спростити механізми, завдяки яким усі політичні партії та громадські організації, котрі не входять до робочої групи, могли б надати свої пропозиції щодо законопроекту.
І нарешті, оприлюднити всі ці пропозиції, щоб члени робочої групи, громадськість та потенційні учасники виборчих перегонів могли оцінити альтернативні пропозиції та вирішити, чи варто їх брати до уваги.
Якщо ці умови буде виконано, НДІ відновить участь у діяльності робочої групи.