Харківські угоди. 21 квітня 2010 року в Харкові президенти України Віктор Янукович і тоді ще президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв підписали угоду про продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ у Криму після 2017 року на 25 років (до 2042 року) з можливим продовженням ще на п'ять років. В обмін на це Україна мала одержати знижку при закупівлі російського газу на $100 за тисячу кубометрів.
27 квітня угоду ратифіковали у Верховній Раді. Під час ратифікації в українському парламенті розгорілися справжні баталії із застосуванням димових шашок та яєць, якими депутати від опозиції жбурляли у тоді ще спікера Володимира Литвина. Періодично опозиція пропонує парламенту денонсувати «харківські угоди», остання така спроба була зроблена у червні минулого року. Втім, ці пропозиції не були підтримані необхідною кількістю голосів депутатів. Крім цього, за участю прихильників опозиції відбувся кількатисячний мітинг у Києві у квітні 2011 року. Однак, також не викликав значного резонансу.
Угода з країнами СНД про зону вільної торгівлі. 18 жовтня 2011 року Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизстан, Молдова й Таджикистан підписали угоду про створення зони вільної торгівлі. Опозиція заявляла, що прем'єр-міністр Микола Азаров перевищив свої повноваження, зрадив національні інтереси і завдав збитків державі, підписавши цей договір без відповідного рішення уряду та парламенту. Вони вирішили звернутися до Генеральної прокуратури з вимогою порушити кримінальну справу на Азарова. Інформації про порушення такої справи у ЗМІ не було. Разом з тим, 30 липня 2012 року Верховна Рада ратифікувала договір про зону вільної торгівлі СНД, а 9 серпня його узаконив Віктор Янукович.
Мовний закон був прийнятий парламентською більшістю 3 липня й підписаний президентом Віктором Януковичем 8 серпня 2012 року. Опозиція, зокрема, вдалося "кулаками" протидіяти уникнути розгляду законопроекту Колесніченка-Ківалова під час його представлення в парламенті 24 травня того року. Однак, опозиціонери навіть не спробувала зірвати його ухвалення вцілому. Крилатою тоді стала фраза регіонала Михайла Чечетова: "Мы их развели, как котят".
Водночас акції протесту, що прокотилися по всій Україні після ухвалення закону, організовували здебільшого прості українці. Чимало з них оголошували голодування в знак протесту. Натомість на третій день опозиція завершила свою участь в акції протесту біля Українського дому в Києві. Опозиціонери заявили, що не організовуватимуть масові протести проти мовного закону. Натомість розпочинають підготовку до процедури імпічменту президента Віктора Януковича. У лютому цього року три опозиційні лідери Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Олег Тягнибок зареєстрували відповідний законопроект. Втім, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування парламенту відхилив цей законопроект.
Меморандум з Митним союзом. 31 травня цього року Україна підписала з Митним союзом меморандум про поглиблення співпраці, що передбачає можливість отримання Україною статусу спостерігача в Євразійському економічному союзі з 1 січня 2015 року. Реакція опозиції поки обмежилася заявами про незаконність цього документу, вимогами оприлюднити текст і директиви меморандуму, та пропозицією лідера "Батьківщини" Арсенія Яценюка прийняти зміни до закону "Про основи зовнішньої та внутрішньої політики" щодо заборони участі України у МС та інших наднаціональних об'єднань, щоб не виникало суперечностей щодо євроінтеграції України.
Ще задовго до підписання цього меморандуму в опозиції заявляли, що не дозволять пропустити будь-які домовленості з Митним союзом через парламент. Однак, перший віце-прем’єр Сергій Арбузов та спікер парламенту Володимир Рибак запевняють, що цей меморандум не є міжнародним договором і не має проходити процедуру ратифікації.