Початок 2013 року опозиція зустріла з блокування Верховної Ради. Так, 10 січня опозиція заблокувала Раду, вимагаючи включення до порядку денного ряду питань і законопроектів. Пізніше їх вимоги таки було досягнуто і парламент запрацював.
Наступного ж дня опозиція пригрозила знову блокувати трибуну Ради у випадку розгляду питання про звільнення Сергія Арбузова з посади голови НБУ. Однак це питання таки було розглянуто і навіть призначеного нового керівника Нацбанку. Опозиція ж заявила, що не визнає Ігоря Соркіна.
Пізніше партія УДАР подала позов в Окружний адміністративний суд Києва з вимогою визнати протиправними дії Володимира Рибака під час голосування за відставку Арбузова і призначення Соркіна на цю посаду. Однак суд відмовив у цьому позові.
Незадовго після цього опозиціонери вимагали проведення позачергової сесії парламенту 29 січня, на якій планували розглянути «ситуацію з дотриманням прав політичних ув’язнених, зокрема Юлії Тимошенко і Юрія Луценка, та дати оцінку діям правоохоронних органів щодо депутатів від опозиції». Це було зумовлено інцидентом з депутатами від «Батьківщини» Людмилою Денисовою, Олександрою Кужель та Тетяною Слюз, яких силою вивели з кімнати для побачень, де вони перебували з Тимошенко.
Опозиція заявляла, що на позачерговій сесії вимагатиме створення тимчасової слідчої комісії щодо арешту Тимошенко і Луценка, відповідальності голів СБУ й МВС та відставки генпрокурора. Однак і ця вимога також не була виконана. Позачергової сесії не було. Натомість три опозиційні партії самостійно зібралися в Раді, ухвалили спільну заяву і розійшлися.
А 5 лютого депутати знову заблокували роботу парламенту. Вимоги опозиціонерів тепер вже стосувалися введення персонального голосування, а зокрема запровадження системи Рада-3: впровадження сенсорної кнопки, суворі покарання для прогульників і кнопкодавів та навіть позбавлення їх депутатського мандата тощо.
Однак 22 лютого опозиціонери погодилися розблокувати Раду. Їм вистачило внесення змін до Регламенту, згідно з якими закріплено процедуру вилучення карток для голосування тих депутатів, які відсутні в сесійній залі і використовуються іншими депутатами при голосуванні. Цікаво, що розблокування парламенту співпало з проведенням телепроекту "Діалог з країною", під час якого президент Віктор Янукович заздалегідь анонсував «звільнення» Ради.
5 березня депутати від опозиційних фракцій знову заблокували Раду, у зв'язку з поданням до Вищого адміністративного суду листа про позбавлення депутата від «Батьківщини» Сергія Власенка депутатського мандата через суміщення депутатської та адвокатської діяльності. Опозиція запевняла, що має план дій у випадку позбавлення Власенка мандата. Однак після відповідного рішення ВАСУ послідували голослівні заяви, а також анонсування подання скарги до Євросуду. Та парламент не розблокували.
Лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив, що через інцидент із Власенком опозиція продовжуватиме блокувати трибуну парламенту і підніматиме людей до акцій протесту проти влади.
А за кілька днів він заявив, що опозиція починає організовувати в Україні народні віче. «Але цього мало. Ми як опозиція прийняли рішення, що треба йти в народ, треба просити вас вставати. Наступного тижня ми поїдемо проводити народні віче, піднімати людей і звертатися до них з одним: «Ніхто нас ніколи не переборе. Ми сильні, і йдемо вперед до перемоги», – зазначив Яценюк. Втім, опозиція неодноразово погрожувала проводити акції протесту у випадку невиконання її вимог, але якщо вони й відбувалися, то не масштабні.
Варто нагадати, що 25 лютого у Києві відбувся кількатисячний "Марш незгодних", приурочений до саміту Україна-ЄС та третьої річниці інавгурації Віктора Януковича. Після мітингу опозиції, в якому брали участь від 4 до 10 тис. осіб, журналісти зафіксували, що деяким учасникам заплатили за участь у мітингу. Проте наступного дня Яценюк заперечив, що мітингувальникам роздавали гроші.
Періодично опозиція заявляє про проведення дострокових президентських і парламентських виборів. Попри це, в опозиції розуміють, що цей сценарій – не на їхню користь. Зокрема, депутат фракції «Батьківщина» Микола Томенко вважає, що Віктор Янукович може розпустити Верховну Раду, а рішення про проведення позачергових виборів відкласти. Водночас експерти зазначають, що влада піде на сценарій дострокових виборів парламенту у випадку внесення змін, що передбачатимуть мажоритарну систему виборів, оскільки це вигідно Партії регіонів.
Крім цього, з початку року опозиціонери збирали підписи для висловлення недовіри голові Верховної Ради Володимиру Рибаку, звільнення міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та голови СБУ Олександра Якименка "за участь правоохоронних органів у політичних переслідуваннях та порушенні прав та свобод громадян", виступали за відставку уряду, а також заявляли, що вимагатимуть позбавлення депутатських повноважень депутатів, які не лише суміщають депутатську діяльність з професійною, а й мають подвійне громадянство.