7 березня Печерський районний суд Києва допитав депутата Верховної Ради від фракції ВО «Батьківщина» Олександру Кужель у справі про вбивство депутата Євгена Щербаня. Судовий розпорядник повідомила учасникам процесу, що Тимошенко на засідання суду не конвойована, при цьому в суд не з'явився ще один захисник екс-прем'єра – Сергій Власенко, якого напередодні, 6 березня Вищий адміністративний суд позбавив повноважень депутата Ради.
Водночас, у залі суду були присутні прокурори та захисники підозрюваної екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко адвокат Олександр Плахотнюк, депутат Ради Андрій Кожем'якін («Батьківщина»).
Під час допиту Кужель у суді повідомила, що між Євгеном Щербанем та Павлом Лазаренком не було конфлікту. Водночас Щербань мав "вбивчий компромат" на "Ітеру". Крім того, за її словами, після зняття з посади губернатора у Володимира Щербаня виник конфлікт з Євгеном Щербанем.
Водночас Кужель категорично заперечила причетність Тимошенко до вбивства Щербаня. "Навіть після його смерті ніхто не говорив про причетність Тимошенко. Її прізвище ніколи не звучало, вона була дівчинка, на яку ми не звертали увагу. Тимошенко не була рівнем Щербаня", – розповіла Кужель.
Захисники Тимошенко після завершення допиту заявили, що прокурори під час судових слідчих дій здійснювали тиск на свідка, оскільки її покази не підтверджують обвинувачення, висунутого екс-прем’єру в причетності до вбивства у 1996 році народного депутата Євгена Щербаня.
Між тим, заступник начальника управління процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури Лілія Фролова заявила, що свідчення у суді народного депутата Олександри Кужель спростовують лінію захисту.
У четвер також залишилася заблокованою Верховна Рада України. Представники більшості не вдалися до силового розблокування трибуни, натомість залишили залу парламенту. За словами депутата від фракції «Батьківщина» В’ячеслава Кириленка, «події переносяться на 19 березня».
«Сьогодні останній сесійний робочий день. Далі три дні свят, потім робота у комітетах», – зазначив депутат Володимир Яворівський і додав, що 19 березня cаме та дата, коли можуть спробувати розблокувати роботу Ради.
Водночас, представник президента у парламенті Юрій Мірошниченко зауважив, що наразі тривають переговори між парламентськими фракціями щодо відновлення роботи парламенту.
Крім того, депутат Сергій Пашинський повідомив, що «9 березня голови опозиційних фракцій можуть виступити зі спільною заявою щодо плану дій». Він також додав, що наступного тижня можна очікувати позову до Європейського суду щодо справи Власенка.
7 березня стало відомо, що власники телеканалу "Інтер" розривають Меморандум щодо співпраці з громадською радою.
"Керівництво телеканалу має всі підстави покладатися на професіоналізм творчого колективу "Інтера", який не потребує зовнішнього нагляду і цензурування своєї роботи. Оцінювання ефективності роботи телеканалу "Інтер" має відбуватися за однаковими критеріями для усіх комерційних телеканалів України", – сказано у повідомленні.
"За цих умов телеканал "Інтер" не вбачає необхідності у подовженні дії Меморандуму", – додали в прес-службі.
У коментарі Тиждень.ua медіа-експерт, виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар повідомила, що згідно договору, кожна сторона мала право повідомити іншій про незацікавленість у подальшій співпраці.
"Це смішно і непрофесійно. Громадськість не має інструментів цензури. Це явище, притаманне тим, хто має інструменти. Це або влада, або власник… Громадськість, яка мала давати рекомендації, які не є обов’язковими до виконання, цензуру застосовувати не могла жодним чином", – зауважила Сюмар.
"Зрозуміло, що меморандуму ніхто не читав, і законів ніхто не читає, аби зрозуміти про те, що вони говорять. Про інструменти втручання не йшлося", – наголосила вона.
"Зрозуміле ставлення каналу, який претендував на звання головного, до того що є громадською думкою", – зазначила медіаексперт.
Та 7 березня Рада Безпеки ООН одноголосно проголосувала за нові суворі санкції, які мають на меті покарати владу Північної Кореї за нещодавнє випробування в цій країні ядерного вибухового пристрою, здійсненого після запуску ракети в космос, який був, як вважають, випробуванням балістичної ракети.
Санкції мають значно обмежити здатності Північної Кореї далі розвивати її незаконні ядерну і ракетну програми, зокрема, фінансові можливості Пхеньяна і можливості отримувати матеріали, необхідні для цих програм.
Проект резолюції про ці санкції подали спільно США і Китай.
Як заявила посол США в ООН Сюзан Райс, нові санкції ще більше посилять ізоляцію Північної Кореї.
А Китай, що є фактично головним союзником і донором Пхеньяна, заявив, що хоче «повного втілення» нових санкцій, а також зменшення напруженості навколо Північної Кореї і повернення до дипломатії.