«Через сім років після того як Меркель стала канцлером Німеччини, вона нарешті закінчила еру Шрьодера в німецькій політиці щодо Росії. Поява Меркель з Путіним у Москві в ході діалогу в Петербурзі була очевидним розривом з цією традицією. Відкритою критикою тиску Путіна на російську опозицію і лекцією президенту Росії щодо того як працює демократія німецький канцлер послала чіткий сигнал: прийшов час для перезавантаження в німецько-російських відносин», – відмічає експерт.
«Зіткнення в Москві стало результатом низки подій. По-перше, Меркель вже сита Путіним. Берлін як і Вашингтон сподівався, що протеже Путіна Дмітрій Мєдвєдєв стане реальним лідером і почне рухати країну до політичної та економічної лібералізації, повільно, але неухильно ослаблюючи залізну хватку Путіна. Як і Обама Меркель багато вклала в ці відносини. Але коли в 2011 році стало ясно, що Мєдвєдєв лише тримав місце для Путіна, який ніколи не поступився владою, німецький і американський підходи зазнали поразки. Європейські лідери відчули, що їх обдурили й зрадили.
По-друге, м’яка сила Путіна в Німеччині зменшилась. Масові демонстрації в Москві та поява сильного опозиційного руху виявили авторитарний характер режиму Путіна. Кремль затаврував дисидентів в якості ворогів, яких спонсорують ворожі іноземні держави. Апарат безпеки розправився з протестами. Про це все більш критичним тоном широко повідомляють німецькі ЗМІ. По-третє, модернізації в Росії не відбулось…Бізнес-клімат залишається вкрай важким, паралізуючу корупцію так і не побороли. Енергетичні ресурси залишаються основою економіки, не досягнуто значного прогресу в диверсифікації», – пише Шпек.