15 жовтня об’єднана опозиція "Батьківщина" зняла з виборів 26 кандидатів-мажоритарників. За словами заступника голови партії "Батьківщина" Олесандра Турчинова, "рішення було не просте, але воно прийняте". Він підкреслив, що це рішення "суттєво підвищує шанси об’єднананої опозиції отримати перемогу на виборах". Він також зазначив, що серед знятих кандидатів є два чинні народні депутати – це Юрій Сербін (160 округ, Сумська область) та Юрій Ганущак (214 округ, Київ). Окрім Ганущака, інших мажоритарників у Києві "Батьківщина" на користь УДАРу не знімала.
Повний список знятих мажоритарників дивіться тут.
Тим часом, Центрвиборчком України зняв з виборів 40 кандидатів від УДАРу. Окрім раніше запланованих 32 кандидатів-мажоритарників, з партійного списку УДАРу Центральна виборча комісія виключила шістьох кандидатів.
Згодом прес-служба партії оприлюднила заяву, в якій висловлується невдоволення кандидатурами, які опозиція зняла на користь УДАРу.
Повний список знятих кандидатів УДАРу дивіться тут.
У понеділок стало відомо, що робоча група з доопрацювання закону "Про засади державної мовної політики" минулої п'ятниці затвердила зміни до закону, а також концепцію держпрограми розвитку української мови. Затверджені зміни практично повністю змінюють суть мовного закону. Так, згідно з документом, за українською мовою зберігається статус державної. Її використання є обов'язковим у судо- та діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. Встановлюється 75-відсоткова квота мовлення українською для загальнонаціональних теле-і радіоканалів. Передачі та фільми, виготовлені на інших мовах, повинні бути дубльовані, озвучені або забезпечені субтитрами державною мовою.
До регіональних мов нова редакція закону відносить білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, караїмську, кримськотатарську, кримчацьку, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, російську, румунську, словацьку та угорську мови. Вказується, що їм може бути надана держпідтримка, але лише в тому випадку, якщо на конкретній території проживає не менше 30% носіїв такої мови. Зібравши підписи як мінімум 30% членів територіальної громади, місцева рада звертається до обласної ради з проханням клопотати перед Верховною радою про "підтримку або захист регіональної мови або мови нацменшин". Облрада протягом 30 днів звертається з таким клопотанням до Ради, яка "приймає закон про підтримку та захист регіональної мови або мови національної меншини в межах територіальної громади села, селища чи міста". За умови надання статусу регіональної на певній території ця мова використовується паралельно з державною.
Також 15 жовтня прес-аташе посольства РФ в Дамаску Сєргєй Марков заявив, що викрадена раніше в Сирії російська журналістка Анхар Кочнева є громадянкою України. За словами Маркова, викрадачі наразі не висували жодних вимог. "За даними нашого посольства, вона була викрадена в декількох десятках кілометрів від міста Хомс нібито Сирійською вільною армією. Ніяких умов поки не висувалося викрадачами", – сказав дипломат.
Згодом Міністерство закордонних справ України підтвердило дану інформацію. Речник МЗС Олександр Дикусаров повідомив, що інформацію про викрадення українки сирійськими бойовиками МЗС отримало від знімальної групи одного з російських телеканалів, з якою жінка співпрацювала як перекладач.
"Протягом 12-13 жовтня вона кілька разів виходила на зв’язок саме зі знімальною групою. В телефонному режимі вона підтвердила факт свого викрадення 9 жовтня в районі міста Ель-Кусейр, провінція Хомс, та примусового утримування бойовиками сирійської армії. За її словами, умови утримання в неї задовільні", – зазначив чиновник, додавши, що вона не є журналісткою.
Наразі, як зазначає Дикусаров, МСЗ України та посольство України в Сирії вживає заходів для отримання додаткової інформації про українку та її звільнення.
Та 15 жовтня Євросоюз вирішив продовжити санкції проти Білорусі ще на рік. За словами міністрів закордонних справ ЄС, санкції, запроваджені проти Білорусі, не можуть бути зняті зараз через кілька причин, зокрема, через те, що «не всіх політичних в’язнів звільнили і не всіх тих, кого відпустили – реабілітували». Однак міністри заявили про готовність скасування санкцій в майбутньому, якщо Мінськ поліпшить ситуацію в сфері прав людини. На даний час санкції ЄС поширюються на 243 осіб і 32 організацій в Білорусі.
МЗС Білорусі, в свою чергу, назвав санкції "замороженням стосунків".
Також на зустрічі 15 жовтня міністри закордонних справ вирішили запровадити нові економічні санкції проти Ірану. Такі заходи пов’язані з тим, що Тегеран відмовляється припиняти розвиток своєї ядерної програми, метою якої західні держави вважають створення ядерної зброї.