«Має бути розуміння, що голосування законопроекту – це ще не остаточне рішення», – сказав він.
На його переконання, політичні сили мають зупинитися у намаганні використати ситуацію, що склалася, для підвищення свого передвиборчого іміджу. «Головне – не використовувати голосування у парламенті як привід для свідомої ескалації протистояння, особливо в ході передвиборчої кампанії», – сказав Литвин.Інакше, зазначив він, у такий спосіб буде стимулюватися розкол, який зафіксують результати виборів.
На думку голови ВР, оскільки жодного подальшого кроку після голосування «мовного» законопроекту не зроблено, «це слід розглядати як можливість для налагодження діалогу». Для того, щоб такий діалог став можливим, на переконання Литвина, потрібно «накласти політичне табу на обговорення цієї теми у нинішньому форматі», оскільки подальші взаємні звинувачення матимуть єдиний результат – радикалізацію сторін і розкол країни. При цьому він зауважив, що у першу чергу це повинні зрозуміти опоненти «мовного» законопроекту. «Інакше звузиться до неможливого поле для компромісів», – зазначив він.
Профільний Комітет, вважає він, має невідкладно завершити роботу над цим законом і дати цілісне бачення цього документу на основі розгляду пропозицій народних депутатів. На його думку, є доцільним створення у парламенті «узгоджувальної комісії», яка б шукала конструктивні шляхи і підходи щодо компромісного рішення з цього та інших питань. «Особливо і в першу чергу щодо державного статусу української мови та його гарантій, а також механізмів реалізації прав національних меншин для застосування ними своїх мов у національно-культурних, побутових та інших сферах», – сказав Литвин.
На цій основі, сказав він, потрібно повернутися «до легітимного способу розгляду «мовного» питання без блокувань і силових зіткнень».
Народним депутатам, сказав Литвин, загалом потрібно узгодити позиції щодо діяльності Верховної Ради у передвиборчій період, оскільки від цього «визначальною мірою залежатиме розвиток подій в Україні і ставлення до нас у світі».
Литвин також наголосив на необхідності «припинити самоуправство органів місцевого самоврядування і відмовитися від української усталеної практики – шукати крайніх і винних». На його думку, політикам і політичним силам потрібно відмовитися від радикальних закликів і дій, особливо тих, які межують із замахом на конституційний лад.
Нагадаємо, раніше Голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що закон про принципи державної мовної політики не може бути направлений на підпис президенту Віктору Януковичу, оскільки він був прийнятий з масою порушень.
У вівторок, 3 липня, Верховна Рада прийняла в другому читанні і в ціломуяк закон законопроект № 9073 "Про засади державної мовної політики". Таке рішенні підтримали 248 народних депутатів.
Читайте також: Закон про мови: регіонали-«безпрєдєльщики» не помічають безпомічних опозиціонерів
Голова Ради Володимир Литвин і заступник голови Ради Микола Томенко подали у відставку через ухвалення цього закону. Проте у п’ятницю їх заяви не були розглянуті парламентом.