Прийнятий закон, на думку ініціативної групи, не дбає про мовні запити національних громад, а натомість використовує частину російськомовних українців задля розколу України, суспільного протистояння і розбрату.
"Спосіб, у який було схвалено мовний законопроект, свідчить про катастрофу українського парламентаризму і вражаючу деградацію парламентської традиції. Парламент остаточно перетворився на місце бездумного "кнопкодавства", він утратив свою суспільну легітимність.
На очах суспільства мовний законопроект був проголосований по-злодійськи, з цинічними коментарями учасників злодійства, які не бояться ані свого злочину, ані громадянського осуду", – ідеться в заяві.
"Ми просимо українське суспільство усвідомити, що "мовний" заколот 3 липня 2012 року націлений супроти кожного з нас, оскільки вперше в українській історії проводить між нами мовний кордон. Це результат зухвалого і зловмисного задуму. Це замах на Україну і єдність нашого народу", – вважають члени ініціативної групи.
"Ми з жалем і болем бачимо безпорадність усіх політичних сил та законодавчих інструментів, які б мали стати на перешкоді мовного заколоту", – констатують активісти руху.
Підписувачі заяви вказали, що вони очікують, що президент і голова Верховної Ради, усвідомлюючи можливі загрози, застосують свої повноваження, щоб не допустити введення проголосованого документа у формальну дію.
"Сьогодні об’єктом атаки є українська мова, отож станьмо усі на її захист, бо лише так захистимо себе від найманців, які хочуть продати вільне майбутнє нашої країни, нашого народу, наших дітей і онуків", – закликають у зверненні.
Це звернення підписали: В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Семен Глузман, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.
Наприкінці травня ініціативна група "Першого грудня" заявляла, що проект Закону України "Про засади мовної політики" є спробою підмінити Конституцію України і вимагала зняти його з розгляду.
Нагадаємо, 3 липня Рада прийняла закон про основи державної мовної політики, що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.