Одягнені в чорне переважно молоді люди хором паплюжили Кавказ, Путіна і партію влади "Єдина Росія" і викидала руки в нацистському салюті. Деякі приховували обличчя масками і шарфами. За ходою спостерігали сотні поліцейських із землі і з повітря, не втручаючись.
"Це наша країна, і ми повинні знищити цих шахраїв (жулье), що п'ють нашу кров і гризуть нашу печінку", – з трибуни таврував "Єдину Росію" борець з корупцією Олексій Навальний, який у травні поділився мрією вивести мільйон на вулиці Москви заради безкровної зміни влади, а влітку він передрікав "помаранчеву революцію" в найближчі п'ять років.
Націоналізм став другою за популярністю – після боротьби з "шахраями і злодіями" у владі – козирною картою опозиції в ході виборчої кампанії 2011-2012 року, за підсумками якої, згідно з опитуваннями, більшість у Держдумі збереже "Єдина Росія", а Путін повернеться в Кремль.
За путінські 12 років молоді націоналісти виявилися єдиною силою, здатною на масові несанкціоновані масові акції протесту в центрі Москви. Найбільшою з них став погром грудня 2010 року, за який суди перед п'ятничним "Русскім маршем" роздали тривалі тюремні терміни, в чому спостерігачі побачили спробу охолодити запал націоналістів перед виборами.
Президент Дмітрій Мєдвєдєв, якому Путін доручив привести "Єдину Росію" до перемоги на виборах, у п'ятницю дисонував з московським маршем запевненнями у дружбі народів багатонаціональної Росії.
"Росія має колосальну перевагу – міжнаціональну згоду … Ми зобов'язані зберігати і розвивати це без перебільшення велике досягнення нашої історії", – заявив Мєдвєдєв на святі в Нижньому Новгороді.
Тим часом на околиці Москви учасники російського маршу скандували нацистські та антикавказькі гасла, образи в адресу Путіна і розкручений Навальним рефрен про "партію шахраїв і злодіїв".
Творець забороненого Руху проти нелегальної імміграції Олександр Бєлов на мітингу оголосив, що хоче повторення акції через місяць, ввечері дня виборів Держдуми – але вже в центрі столиці біля стін Кремля.
"Владу захопили вампіри і кровопивці! – оголосив він з трибуни. – Рівно місяць залишився у нас до того, щоб сказати цій партії: "Ідіть геть!". Присутні зустріли пропозицію радісними вигуками і ще довго скандували "Геть диктатуру!".