Про це пише газета «Коммерсанть-Украина» у матеріалі «Правозащитная реакция».
В опублікованому звіті FIDH становище правозахисників в Україні аналізувалося в контексті Східної Європи та Центральної Азії. Автори документа відзначили, що з початку 2010-го до середини 2011 року ситуація в регіоні помітно погіршала. Поряд з Білорусією, Росією, Узбекистаном та іншими країнами СНД в Україні різко зросли авторитарні тенденції.
У доповіді перераховані конкретні випадки утиску журналістів і правозахисників, зокрема, зникнення головного редактора харківської газети «Новий стиль» Василя Климентьєва і арешт директора львівського музею «Тюрма на Лонцького» Руслана Забілого, який підозрювався СБУ у розголошенні нерозсекречених даних про діяльність ОУН-УПА. До речі, Забілий заявив, що не вважає себе правозахисником.
«Проте закритість інформації, утруднений доступ до архівів в Україні, безумовно, ускладнює правозахисну діяльність, наприклад, в частині встановлення конкретних імен військових злочинців», – вважає він.
У документі також згадані обшук в квартирі координатора Вінницької правозахисної групи Дмитра Гройсмана, який підозрювався в поширенні порнографії; репресії проти активістів, що заважали будівництву дороги на території харківського парку ім. Горького; побиття і спроби порушення кримінальних справ проти голови кримського відділення Всеукраїнської громадської організації інвалідів споживачів психіатричної допомоги «ЮЗЕР» Андрія Федосова, який оприлюднив інформацію про погані умови утримання в психіатричних закладах Криму.
У результаті Україну віднесено до категорії держав, де зафіксовано «найбільш серйозний тиск на правозахисників». До таких країн експерти FIDH також віднесли Латвію, Ірак, Уганду, Руанду, Індонезію, Афганістан, Пакистан, Індію, М'янму і більшість латиноамериканських країн.
Ситуація в інших пострадянських країнах, зокрема, Росії та Грузії, оцінюється авторами звіту як більш сприятлива, хоча там і спостерігаються «атаки, погрози та політичні репресії» щодо правозахисників. Гірше, ніж в Україні, ситуація в Білорусі. Поряд з Китаєм, Північною Кореєю, М'янмою, В'єтнамом, Лаосом, Іраном, Узбекистаном, Туркменістаном, Саудівською Аравією, Лівією, Ефіопією і Сомалі вона віднесена до категорії країн, де легальна правозахисна діяльність «заборонена або ледь можлива».
Правозахисник Володимир Чемерис вважає звіт FIDH поверхневим і необ'єктивним:
«Ймовірно, ця організація або не має достатніх даними, або політично ангажована. У Росії та Грузії зникають і гинуть правозахисники. А в Україні нам вдалося протистояти спробам законодавчих обмежень свободи зібрань і прав громадських організацій».
Як відомо, FIDH (Federation Internationale des Ligues des Droits de l'Homme) заснована в 1922 році. Штаб-квартира організації знаходиться в Парижі. Федерація об'єднує 155 правозахисних організацій у більш ніж ста країнах світу, має представництва при ООН, Євросоюзі, Лізі арабських держав, Африканському союзі, Асоціації держав Південно-Східної Азії та в Міжнародному кримінальному суді. Пріоритети FIDH – підтримка правозахисників, зміцнення міжнародних та регіональних механізмів захисту прав людини, боротьба за дотримання законності під час збройних конфліктів та надзвичайних положень.