Відповідаючи на запитання журналістів, чого йому вдалося досягти за час роботи в Брюсселі, Рогозін сказав: "Чого нам вдалося добитися? Нам вдалося добитися, що Україна – не член НАТО, нам вдалося добитися, що Грузія – не член НАТО, нам вдалося добитися, що ми не прогнулися на переговорах щодо ПРО, і глухий кут викликано саме нашим небажанням йти на компроміси, які можуть йти на шкоду нашої безпеки".
За словами Рогозіна, Росії вдалося домогтися поваги до себе й більш глибокої, інтегрованої схеми взаємодії із Заходом у військовій сфері. Він зазначив, що ставлення країн НАТО до Росії змінилося після серпневої війни 2008 року.
"Їх приголомшила швидкість і рішучість ухвалення рішення про введення значних збройних сил у бій. Тобто, російське політичне керівництво (а це треба розуміти, і в цьому прорахунок грузинського керівництва) ввело війська, незважаючи на те, що на боці Грузії могло виступити НАТО. Тобто, ми настільки ухвалили жорстке рішення, йшли на конфлікт, знали, що правда на нашому боці, й це приголомшило. Це дуже багатьох приголомшило, і НАТО захлинулося у власних дискусіях і вивалилося з контексту тоді, в серпні 2008 року", – сказав Рогозін.
Нагадаємо, на початку квітня 2008 року Бухарестський саміт НАТО ухвалив принципове рішення про те, що Україна та Грузія в майбутньому стануть членами Альянсу після виконання необхідних умов. При цьому, хоча Україна сподівалася отримати від НАТО План дій для членства, міністри закордонних справ країн – членів Альянсу відмовилися надати його.
Зусиллями Німеччини, на грудневому саміті НАТО в Брюсселі питання приєднання України до ПДЧ фактично спустили на гальмах.
1 липня 2010 року Верховна Рада прийняла закон про основи внутрішньої і зовнішньої політики, який закріплює позаблоковий статус України. Але Україна залишилася важливим партнером НАТО.