Схоже, через ідею тристороннього консорціуму з управління української ГТС, «погоджену в принципі» у Завидово, Владімір Путін якраз і розраховує досягнути свїх – відмови Києва від акціонування компанії, що керуватиме ГТС (буде це Укртрансгаз чи окреме підприємство для транзитних газогонів – інше питання), та передання її у спільне управління.
На перший погляд, красива формула «за участю європейських компаній» (за неофіційною інформацією, по 40% Україні й Росії і 20% – європейським газовим компаніям) у дійсності може виявитися звичайною фікцією, оскільки найбільш зацікавлені європейські партнери тісно пов’язані з Газпромом.
Таким чином, їхній альянс консорціумі отримає однозначну перевагу над Україною. Не кажучи вже про втрати для бюджету, до якого у кращому разі надходитиме за транзит 40% того, що надходить нині.
Як повідомлялось, незалежні експерти стверджують, що Україна наполягає на створені трьохстороннього газотранспортного консорціуму з можливим розділенням часток в майбутньому СП: 34% на свою користь і по 33% європейським і російським партнерам. Вони впевнені, що для Газпрому це не найгірший варіант, але лише в тому випадку, якщо партнером виявиться хтось із дружніх компаній в Європі. Наприклад, E.ON Rurhgas
Нагадаємо, 16 вересня, президент Віктор Янукович запропонував Європейському Союзу і Росії прокласти суходолом на півдні України газопровід як альтернативу «Південному потоку», який Росія має намір будувати в обхід України на дні Чорного моря.
Детальніше читайте у журналі «Український тиждень» №42