Він пояснив це рішення тим, що Росія відмовилася надати знижку на паливо в тому розмірі, який запросила Анкара.
За словами міністра, ціна на газ за останні 29 місяців піднялася приблизно на 39%. Це змусить Туреччину переглянути кожен з контрактів у міру закінчення їх терміну, заявив Йилдиз.
Про можливість відмови міністр говорив ще в четвер, 29 вересня. Тоді ж він сказав, що угоди на постачання російського "блакитного палива" по інших коридорах залишаються в силі.
"У нас укладено три-чотири угоди з Росією на закупівлю газу. В одного з них закінчився термін дії, і його не було продовжено. Проблем це не викличе. Частково закупівлю газу здійснює приватний сектор, який зможе, якщо захоче, надалі домовлятися з російською стороною. Просто держава більше не хоче займатися цим", – зазначив Йилдиз.
За словами міністра, "припинення контракту не зашкодить відносинам з Росією".
Угода про постачання російського природного газу до Туреччини, про який йде мова, було підписано в 1986 році. Термін його дії спливає у грудні нинішнього року.
На сьогодні Туреччина отримує газ за двома напрямками: по "західному маршруту" через Україну і Болгарію, а також по газопроводу "Блакитний потік", труби якого прокладені по дну Чорного моря, прямо з Росії.
Торік Туреччина імпортувала близько 18 мільярдів кубометрів газу з Росії. Це приблизно 60% від загального обсягу споживання газу в цій країні.
Дискусії навколо цін на газ для Туреччини широко обговорювалися в російській пресі минулого тижня. Так газета "Комерсант" відзначала, що в "Газпромі" і уряді позицію Туреччини сприймали радше як блеф.
При цьому, як нагадують експерти, Москва залежить від Анкари в одному з найважливіших енергетичних проектів – будівництво газопроводу South Stream.
За даними "Комерсанта", ціна на газ для Туреччини значно нижче, ніж для європейських країн – 250 доларів за тисячу кубометрів проти 350-ти.
Знизити ціни і змінити умови газових контрактів раніше намагалися такі європейські енергетичні компанії, як німецькі E. On, Wingas і RWE, італійська Eni, австрійська EconGas, фінська Gasum, а також французькі Gaz de France і GDF Suez.
ЄС торік закликав переглянути принципи формування ціни на газ, зробивши її незалежною від коливань вартості нафти.
У більшій частині європейських контрактів Газпрому вартість газу змінюється слідом за котируваннями цін на нафтопродукти з тимчасовим інтервалом в 6-9 місяців.
Між тим, багато аналітиків пояснюють обшуки, які пройшли минулого тижня в офісах низки європейських компаній, пов'язаних з Газпромом, скаргами Східної Європи на завищені ціни російського палива.
Так, видання Financial Times вважає однією з причин обшуків позицію Литви, в січні 2011 року пожалілася Брюсселю на завищені ціни на газ з боку Газпрому.