«Він [Дональд Трамп — Ред.] не дасть жодної копійки на українсько-російську війну… Таким чином війна закінчиться, оскільки очевидно, що Україна не зможе встояти сама», — заявив в неділю, 10 березня, в інтервʼю місцевим медіа премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Упродовж останніх днів він у складі делегації перебував у США на запрошення Дональда Трампа із мабуть найдивнішим урядовим візитом у США. Угорці не мали жодних зустрічей із представниками чинної влади. Натомість активно проводили час із Трампом та республіканцями, а далі Орбан став фактично рупором Трампа у медіа.
З 5 березня 2024 року – «Супервівторка», коли одночасно проголосували 15 штатів, визначивши найімовірніших номінантів у президенти США від демократичної та республіканської партії, обидва нові-старі кандидати на посаду президента США — чинний президент Джозеф Байден та колишній президент Дональд Трамп мали змогу висловитися і щодо України.
Президентський матч-реванш
Результати «Супервівторка» не стали несподіванкою і закріпили позиції Дональда Трампа та Джозефа Байдена як двох основних суперників. Колишня губернаторка від Південної Кароліни Ніккі Хейлі отримала одну перемогу над Дональдом Трампом лише у Вермонті й зняла свою кандидатуру з перегонів «не шкодуючи ні про що». «Тепер це завдання Дональда Трампа отримати голоси тих, хто не підтримував його в нашій партії та за її межами, і я сподіваюся, що він це зробить», — сказала вона. «…політика – це навертати людей до вашої справи, а не відштовхувати їх. І наші консервативні цінності вимагають навернення більшої кількості людей».
Вибори Президента США відбуваються через механізм непрямих виборів Колегією виборщиків. Через це вже п’ять разів в історії США вигравали кандидати із меншою кількістю народних голосів. Останню таку поразку зазнала Гілларі Клінтон, яка випередила Трампа на два мільйони голосів, але Овальний кабінет так і не зайняла. Подібна ситуація може повторитись у листопаді, зважаючи на високі антирейтинги обох кандидатів.
Цього «Супервівторка» було розподілено 854 голоси делегатів за кандидата від республіканської партії та 1,420 — від демократичної.
Трампу потрібно здобути 1 215 голосів делегатів від Республіканської партії із 2,429 можливих в масштабі країни, щоб забезпечити собі президентську номінацію. Наразі він має 1060 голосів із вже розподілених 1 163 з 26 штатів. Тож отримати голоси не буде проблемою, тим більше, що реальних конкурентів у нього не було від самого початку перегонів.
Джозеф Байден вже здобув 1 833 голоси із 1 968 потрібних для того, щоб виграти номінацію. Він теж беззаперечний лідер від своєї партії. Якщо із здоров’ям у обох кандидатів не виникне проблем, то цього року ми побачимо матч-реванш у протистоянні Байдена та Трампа.
Що це означає для України?
На одній з прес-конференцій Президент Зеленський назвав Президентські вибори у США «переломним моментом» війни. Якщо подивитись на речі без оптимізму, то скидається на те, що жоден з можливих варіантів результатів виборів не принесе Україні надії на повну перемогу — відновлення кордонів 1991 року.
У разі збереження Овального кабінету за Президентом Байденом продовжиться посилення політики Трансатлантичного співробітництва, збережеться лідерство США в НАТО, продовжиться надання допомоги Україні. Однак, вона скоріше за все буде достатньою лише для збереження наразі контрольованих територій та початку відновлення, в кращому випадку ще одного контр-наступу.
Однак рішення всіма силами уникати прямого зіткнення з Росією впливати на подальші політичні та неполітичні кроки. Наприклад, членство України в НАТО стає все більш примарним не тільки в найближчій перспективі й не тільки через активну фазу конфлікту.
Головну промову року «Про стан держави» перед Конгресом 7 березня 2024 року Президент Байден почав саме з геополітичних загроз такими словами: «У січні 1941 року президент Франклін Рузвельт з’явився у цій палаті, щоб звернутися до нації. Він сказав: «Я звертаюся до вас у момент, безпрецедентний в історії Сполучених Штатів». Гітлер наступав. Війна розгорталася в Європі. Мета президента Рузвельта полягала в тому, щоб пробудити Конгрес і попередити американський народ, що це не звичайний момент. Свобода та демократія були під загрозою у світі. Сьогодні я у тій самій палаті звертаюся до нації. Тепер саме ми стоїмо перед безпрецедентним моментом в історії Сполучених Штатів».
Він окреслив бачення стратегії щодо України таким чином: «Путін не зупиниться на Україні. Україна може зупинити Путіна… Ми маємо дати Україні зброю, щоб вона себе захистила… Це все, що Україна просить. Вона не просить американських солдат».
Згадав він і слова Трампа, адресовані Путіну: «Роби, що хочеш», назвавши їх небезпечними та неприпустимими. Свій меседж Путіну Президент Байден сформулював: «Моє послання президенту Путіну просте. Ми не відступимо. Ми не вклонимося. Я не вклонюся».
Кілька разів Президент повторив «Іcторія дивиться [на нас]».
Якщо глава американської держави зміниться, то наслідки передбачити ще складніше. Дональд Трамп давно вже відзначився зміною настроїв щодо України.
Дехто вважає, що Трамп, який першим надав Україні зброю за свого президенства на відміну від Адміністрації Обами, може обрати роль «переможця». Однак це скоріше видача бажаного за дійсне, адже Трамп перш за все бізнесмен і свого часу шукав можливість «укласти угоду» з Путіним щодо України.
Відомий американський колумніст Макс Бут згадує про впливи бізнес середовища із російським корінням на бачення російсько-української війни Трампом у своїй свіжій колонці в The Washington Post: «Фіона Гілл, яка була головним експертом з питань Росії в Раді національної безпеки Трампа, сказала мені, що Трамп вже давно маринується в “первісному супі російської пропаганди”. Вона сказала, що Трамп знав багато заможних росіян у Південній Флориді (деякі з них вели з ним дуже прибутковий бізнес), і вони переконували його, що “Україна не є справжньою країною. Вони корумповані, вони бідні, вони слабкі”».
Сам Трамп на передвиборчому мітингу у Південній Кароліні наголосив: ««Нам потрібно завершити цю війну, і я зроблю це».
Скидається на те, що він не пріоритизує ані геополітичні інтереси США, ані іміджеві втрати через наслідки відмови США від допомоги союзнику в екзистенційній війні, ані гуманістичні цінності. Навіть економічні розрахунки навряд чи подіють.
Майже 90% допомоги, що виділяється США на зброю для України, залишаються в штатах як замовлення на виробництво нової зброї або заміни зброї, відправленої до Києва з американських запасів. До того ж продажі у інші країни зросли на 49% до понад $51,9 млрд. у 2022 році, коли європейські країни почали озброюватися самі та закупляти зброю для України. Крім того, зросли прямі комерційні продажі. Так американські оборонні підприємства продали зброї та військового обладнання на суму $153 млрд. безпосередньо іноземним урядам у 2022 році.
Офіцер армії США родом з Києва Александр Віндман зазначив, що Трамп – це «реальна загроза». На його думку, існує хибне уявлення, що його можна переконати підтримати Україну, але він – «злопам’ятна та мстива людина», яка симпатизує Росії та Путіну, адже стиль управління самого Трампа — авторитарний. Він вважає, що Україні краще перемогти до виборів у США.
Мабуть це натяк на проблеми у відносинах Трампа та Зеленського через тиск на українського президента із вимогою розпочати розслідування проти Гантера Байдена та тодішнього конкурента у боротьбі за крісло Президента Джозефа Байдена щодо зв’язків із українською енергетичною компанією. Після телефонної розмови із Зеленським 2019 року, Трамп навіть опинився під загрозою імпічменту. А Віндман став одним із найголовніших свідків справи про імпічмент Трампа.
Наразі епопея із утриманням пакету допомоги Україні в заручниках у Конгресі – прямий наслідок політичної стратегії Дональда Трампа у боротьбі за крісло Президента.
Не допоможуть й республіканці у Конгресі, які послідовно виступали за допомогу Україні. Лідер республіканської меншості у Сенаті Мітч Макконелл вже висловив підтримку Дональду Трампу як кандидату від республіканської партії. Це означає, що політичні інтереси переважили особисту неприязнь та розбіжності у поглядах на зовнішню політику США. Незадовго до того, як Макконелл висловив підтримку Дональду Трампу, він оголосив, що з листопада більше не братиме участь у перевиборах на посаду лідера республіканців у Сенаті. Цей пост він обіймав найдовше в американській історії — майже два десятиліття і перебував із партією у найскладніші часи.
З одного боку, повернення Дональда Трампа у Білий дім може значно розхитати й так хитку Трансатлантичну єдність. З іншого боку, зміна політики США може сприяти єдності в Європі та пришвидшенню інвестицій у оборонний комплекс.
У будь-якому випадку, Україна не отримає достатньо допомоги для досягнення максимальних цілей з повернення територій. А у разі появи нових конфліктів, може стикнутися із скороченням навіть поточної. Хоча макрофінансова допомога для підтримання економіки та відвернення гуманітарної катастрофи не зупиниться, вже зараз необхідно вживати заходів для скорочення дефіциту бюджету та залучення інвестицій. Завдання надскладні в умовах постійної загрози від кровожерливої імперії «за порєбріком».