З 2019 року Китай управляє військовими і розвідувальними об’єктами на Кубі, та продовжує у такий спосіб нарощувати свої шпигунські можливості по всьому світу, пише німецьке видання Die Welt.
Журналістам про це стало відомо, завдяки чиновнику адміністрації Байдена, а згодом два інші джерела підтвердили телеканалу CNN аналогічну інформацію. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив зі свого боку, що в американського уряду є стратегія боротьби з китайським шпигунством, яка допоки працює добре. «Президент США Джо Байден доручив нам прийняти цей виклик, і ми це зробили. Ми реалізували цю стратегію тихо, обережно, але, на наш погляд, успішно», — сказав Блінкен на пресконференції у Вашингтоні.
Та хоча останнім часом Гавану дійсно неодноразово відвідували високопоставлені російські політики, а голова Державної ради Куби Мігель Діас-Канель відвідував Москву, щоб «убезпечитися у взаємній лояльності з Владімірим Путіним», Китай все більше претендує роль покровителя Куби.
Читайте також: Про що домовляються Пекін та Вашингтон
«Те, що Пекін платить Кубі мільярди за свободу дій у шпигунстві на острові, не є чимось неймовірним. Такі суми виправдовує, зокрема, промислове і технологічне шпигунство», – зазначає Die Welt. Росія не має економічних ресурсів для цього, а Куба вимушена шукати нових політичних спонсорів через кризу постачання на острові, яку викликала корумпована та неефективна планова економіка та десятирічне ембарго США. Тож в обмін на долари, Куба пропонує Китаю свободу дій в його шпигунській діяльності.
Гавана звичайно ж негайно спростувала твердження про сприяння у Китаю у його шпигунській діяльності: «Наявність китайської шпигунської бази на Кубі є брехнею. Позиція Куби з цього питання ясна й недвозначна. Ці твердження необґрунтовані», — цитує міністра закордонних справ Куби Бруно Родрігеса Паррілью Державний веб-сайт Cubadebate.
Повідомлення про китайське шпигунство на Кубі можуть призвести до нового витка в американсько-кубинських відносинах. Так вважає експерт з латиноамерикансько-китайсько-російських відносин Володимир Рувінський з Університету Ікесі в Калі, Колумбія: «І в США, і на Кубі є групи, які зацікавлені в тому, щоб підняти це питання. Привернути більше уваги Куби до внутрішньополітичних дебатів», — цитує професора Die Welt, «Куба, у свою чергу, зацікавлена в тиску на Вашингтон, щоб привернути більше уваги до кубинської проблеми і надати їй новий імпульс», — говорить Рувінський. Найголовніша мета кубинської влади – цілкове або, принаймні, часткове скасування торгового ембарго США. Щоправда, однопартійний уряд сам міг би стати ключем до цього, якби через шість десятиліть він нарешті надав офіційно забороненій опозиції найпростіші основні демократичні права, такі як створення партій і участь у виборах. Але вже давно питання настільки поляризоване, що ні США, ні Куба не хочуть робити перший крок, побоюючись втратити авторитет, пише німецьке видання.
Тож Куба, яка довгий час вважалася соціалістичним форпостом Радянського Союзу по відношенню до США, має можливість наново вести діалог з Америкою, через власні інтереси Пекіну.