Перспективи судового розгляду справи про вбивство 48 людей на вулиці Інститутській після можливої видачі обвинувачених до Росії – примарні, незважаючи на запевнення Генпрокуратури. Такий висновок можна зробити з заяв сторін у справі, передає кореспондент Тижня.
Одразу після зміни Апеляційним судом Києва запобіжного заходу усім п’ятьом обвинуваченим по справі на особисте зобов’язання, у прес-службі ГПУ опублікували реліз із обіцянкою продовжити розгляд.
«Після зміни обвинуваченим запобіжного заходу судовий розгляд буде продовжено, а вони будуть зобов’язані виконувати покладені судом обов’язки, зокрема прибувати за першим викликом суду. У випадку невиконання обвинуваченими обов‘язків і встановлення обставин, що обвинувачені переховуються від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, судом буде прийнято рішення про оголошення їх у розшук. Після оголошення обвинувачених у міждержавний та/або міжнародний розшук може бути прийняте рішення про здійснення заочного кримінального провадження», – йдеться у тексті. Зазначимо, що у суді новопризначені Русланом Рябошапкою прокурори Сергій Куций, Олександр Шевеленко та Олександр Суботін відмовилися від спілкування з пресою.
У свою чергу, адвокат потерпілих Євгенія Закревська зазначила, що найближчим часом ще потрібно буде оголосити обвинувачених у розшук (у разі їхньої видачі в Росію – Ред.). З попереднього досвіду відомо, що це може зайняти достатньо багато часу.
«На найближчому засіданні зафіксують неявку обвинувачених. Не знаю, чи з першого разу, чи для цього ще знадобиться час. Я не знаю, наскільки нам важко буде доводити, і наскільки буде очевидно, що їх немає. Потім буде розшук. Далі варіанти. Суд може оголосити в розшук або прокурор може подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Питання щодо провадження… Якщо залишаться ці прокурори (новопризначені Рябошапкою – Ред.), то ми це робитимемо рік. У нас були прецеденти по втечі Гончаренка і Бєлова (харківські беркутівці, обвинувачені в іншій справі Майдану, які втекли до Росії кілька років тому – Ред.). По Гончаренку півроку встановлювали, що його немає, хоча були відомості про перетин кордону і в інтернеті відео, що він саме в Росії. Весь цей час Бєлова навіть не оголошували в розшук. По ньому не було відомостей про перетин кордону», – зазначила адвокат.
За її словами для обговорення можливості заочного засудження потрібно змінювати законодавство.
«Якщо вони отримають громадянство (Росії – Ред.), то потім, навіть за умов зміни влади, їх ніхто не поверне. Якщо не виникне питання зробити в законодавстві реально можливим заочне засудження. Однак це питання складу суду (можливо справу доведеться слухати від початку з новими суддями, тобто ще щонайменше шість років – Ред.)», – додала адвокат.
На думку захисників обвинувачених Стефана Решка та Ігоря Варфоломєєва, у разі видачі їхніх підзахисних до Росії, можна продовжити розгляд «в іншому режимі», але не уточнили якому.
«На мою думку, захисники потерпілих лукавлять, коли кажуть, що справа закінчилася і її більше не буде. По-перше, є ще одна справа, яка досі розслідується і по ній можуть бути процеси. По-друге, ми вважаємо, що і в нашому процесі зможемо піти далі, але у трохи іншому режимі. Нам дали карт-бланш довести, що люди не винні», – зазначив Варфоломєєв.
Захисники беркутівців продовжують наголошувати на політичному характері обвинувачення.
«За великим рахунком ця справа почалася з політичних мотивів, і вона повинна закінчитися з політичних мотивів. Одним амністія, а іншим підозра – це неправильно. Одні стріляли, а інші не стріляли – теж неправильно», – зазначив Решко.
Вони відкидають можливість провини їхніх підзахисних у тероризмі та умисному вбивстві.
«Можливо, є склади злочинів по подіях 20 лютого, але не так як це кваліфіковано прокуратурою і стороною потерпілих. 256 і 115 статті – це ідея ініціативної групи потерпілих. Це їхнє ноу-хау і вони неодноразово про це висловлювалися», – зазначив Решко.
Нагадаємо, родичі Героїв Небесної сотні виступили із заявою до президента Володимира Зеленського, у якій закликали не звільняти у рамках обміну підсудних у справі розстрілу Майдану. Йдеться про Сергія Тамтуру, Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олега Янішевського та Олександра Маринченка.
27 грудня апеляційний суд Києва почав розгляд скарг захисників колишніх беркутівців, які вимагають скасувати для своїх підзахисних будь-які запобіжні заходи. Втім того дня він не встиг розглянути справу.
28 грудня судове засідання продовжилося. Під час нього генпрокурор Руслан Рябошапка вирішив змінити групу прокурорів у складі Донського, Земскова, Сімонова та Малашич, які працювали над справою впродовж кількох років.
Зрештою, суд відпустив з-під варти усіх обвинувачених у розстрілах. Судовий розгляд виявив неодноразовий політичний тиск на обвинувачення з боку генпрокурора Руслана Рябошапки з метою пришвидшити звільнення беркутівців.