Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Варшава розуміє претензії Києва щодо польського закону про Інститут національної пам’яті, однак Україна перша ухвалила закон, що визнає діячів Української повстанської армії (УПА) борцями за свободу і не скасувала його попри прохання польської сторони. Про це повідомляє портал wpolityce.pl.
Зазначається, що дана заява прозвучала після саміту НАТО у Брюсселі, де Дуда зустрівся з президентом України Петром Порошенком.
Так, йде мова про закон України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", який ухвалили 9 квітня 2015 року.
"У відносинах з президентом Порошенком ми досконало знаємо, які питання є складними. Я сказав йому, щоб він мав до нас претензії, бо наш парламент ухвалив норми, які були оскаржені мною у Конституційному суді, бо є неточними" – зауважив Дуда.
Водночас польський очільник звернув наголосив, що Україна першою ухвалила норми, які "передбачають глорифікацію УПА".
"Вони досі не змінені попри моє прохання. Я сказав йому, що слід розглядати це в однакових категоріях" – підкреслив Дуда.
"У нас теж є свої застереження. Там є постаті, які ми не можемо прийняти у жодному разі" – додав він.
Крім того, Дуда пояснив, чому не було спільного вшанування Волинської трагедії.
"Там не йшлося про жодну польсько-українську війну. Це був геноцид, етнічні чистки проти поляків. Не заперечую акцій у відповідь, але то не були військові, а цивільні" – відзначив він.
Нагадаємо, 12 липня у Брюсселі президент Петро Порошенко провів зустріч із посольським колегою Анджеєм Дудою, у ході якої закликав його внести зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі в частині, що стосується інтересів України.
Як повідомлялося, на саміту НАТО відбудеться зустріч польського президента Анджея Дуди та українського президента Петра Порошенка. Згодом міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович повідомив, що президент України Петро Порошенко обговорить із польським колегою Анджеєм Дудою питання безпеки.
Нагадаємо, польський закон про Інститут національної пам’яті, що передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту, набрав чинності 1 березня.
6 лютого президент Польщі Дуда підписав ухвалені парламентом поправки до закону про Інститут національної пам'яті, який криміналізує вислови про деякі історичні події. У ньому також передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків.
Положення закону викликали протести в Україні та Ізраїлі, а також стурбованість у США та Франції.