Зміни в судовій системі Польщі викликали значне обурення як опозиційних сил, так і самих поляків. Багато представників судової гілки влади Польщі наголошують, що це є спробою змінити устрій країни та повністю підпорядкувати собі судову гілку влади, а тисячі поляків майже два тижня виходять у різних містах країни на мітинги, вимагаючи від президента країни Анджея Дуди ветування суперечливих законів. У Європарламенті та Єврокомісії також висловили занепокоєння з цього приводу та заявили, що обов'язково розглянуть ситуацію в Польщі.
Тиждень.ua зібрав інформацію про те, з чого все почалося, та як розвивалися хвилі протестів.
Як усе починалося
У ніч на 15 липня Сейм Польщі (нижня палата парламенту) без поправок підтримав закон про Крайову раду судівництва й устрій загальних судів. За відповідну реформу віддали свої голоси 57 сенаторів, 29 висловилися проти, але, щоб закон набув чинності, його ще мав підписати Дуда.
Згідно з нововведеннями, Верховний суд країни підпорядковуватиметься міністерству юстиції країни. При цьому глава мін'юсту отримує право призначати голів апеляційних та окружних судів самостійно, не радячись із представниками органів правосуддя. Також закон передбачає припинення терміну повноважень нинішніх членів Національної судової ради та створення в цьому органі двох палат, а майбутніх членів ради обиратиме Сейм.
Саме ці зміни в системі правосуддя і і були різко засудженими польською опозицією. Під її проводом уже 16 липня тисячі поляків вийшли під будинок уряду у Варшаві на антиурядову маніфестацію. Зокрема, поляки виступили проти дій правлячої партії "Право і Справедливість" (PiS), спрямованих на швидкі зміни законів про функціонування судової системи країни.
Massive demonstrations in Poland against the attempt of the government to politically control the judicial courts. @EU_Commission must act! pic.twitter.com/hTx3ra2YIR
— Guy Verhofstadt (@GuyVerhofstadt) 16 липня 2017 р.
На організований Комітетом захисту демократії (KOD) протест під назвою "Це не кінець! Зупинимо державний переворот" вийшли політики й активісти опозиційних партій "Громадянська платформа" (РО), "Сучасна" (.N), "Разом", а також представники багатьох громадських організацій.
Лідер KOD Кшиштоф Лозінський тоді нагадав Качинському, що він не колишній президент України Віктор Янукович і не зможе втекти. " А Ярославу Качинському, якого я маю неприємність знати 40 років, хочу сказати таке: Яреку, як писав один поет, "буде записано дії й розмови". Пам'ятай про один факт: ти не Янукович, тобі немає куди утікати, пам’ятай про це",- заявив лідер.
Однак, лідер PiS Ярослав Качинський підкреслив, що немає жодних причин вважати, що в Польщі порушуються демократичні права, підкресливши, що судова система країни перебуває у моральному та професійному занепаді та потребує глибокого реформування.
Розвиток подій
Уже через кілька днів, а саме 18 липня, Анджей Дуда заявив, що не підпише ухвалений закон у його нинішньому вигляді, маючи намір відправити його на доопрацювання. Для багатьох таке рішення стало несподіваним, оскільки президент зазвичай підтримував політику правлячої партії "Право і справедливість". Дуда наголосив, що потрібно проводити реформу в сфері юстиції в країні, утім, робити це слід "розумно".
#PolandDefendsDemocracy
10s o 1000 people, mostly young
The biggest demonstration yet againsts ruling party's assault on judiciary power pic.twitter.com/G1XxaGSoRc— Marcin Bosacki (@MarcinBosacki) 18 липня 2017 р.
Наполягаючи на своєму, демонстранти 20 липня вийшли на один із наймасштабніших виступів проти правлячої польської націонал-консервативної партії "Право та справедливість" (ПіС) з моменту її приходу до влади у 2015 році. Мітингувальники скандували, зокрема, "Вільна Польша, європейська!", "Ми не дозволимо їм топтати європейські цінності. Ми не дозволимо собі бути виштовхнутими з Європейського Союзу".
It is clear in this case that the judiciary is not independent, and Poland and Kaczyński make a mockery of democracy.#PolandDefendsDemocracy pic.twitter.com/HGfEaZ4sgY
— Agnieszka Kania (@MsKaktuss) 20 липня 2017 р.
Ratusz: na Krakowskim Przedmieściu jest ok. 50 tys. osób. Policja podaje: 14 tys.
RELACJA w @tvnwarszawa > https://t.co/mByVxPXqGk pic.twitter.com/VACxppqPY3
— TVN Warszawa (@tvnwarszawa) 20 липня 2017 р.
Однак 22 липня Сенат Польщі (верхня палата парламенту) схвалив судову реформу попри застереження ЄС. Зокрема, у Європейському союзі його різко критикували за те, що він, за словами критиків, знищує незалежність судової гілки влади і загрожує принципові верховенства права. Президент Європейської ради Дональд Туск, колишній прем’єр-міністр Польщі, закликав Дуду до розмови щодо закону та додав, що підпорядкування судів одній владній партії зруйнує і так небездоганну думку про польську демократію.
Polish citizens know Poland can only be strong & prosperous if democratic and part of the EU. That's why they will never give up #3razyveto pic.twitter.com/rofxeHb14e
— Guy Verhofstadt (@GuyVerhofstadt) 22 липня 2017 р.
#3xVeto "we want veto" demand thousands protesters from Polish president #PolandDefendsDemocracy pic.twitter.com/UOn77iDNkP
— Marek Stawinski (@marekstawinski) 23 липня 2017 р.
Kolejny dzień protestów. Pl. Krasińskich przed SN. Ludzi nie ubywa, a przybywa. Wołają: WOLNOŚĆ pic.twitter.com/XFFy2wJfro
— Jarosław Kurski (@JaroslawKurski) 23 липня 2017 р.
Міністр юстиції Німеччини Хайко Маас взагалі попередив Польщу про можливу політичну ізоляції країни в ЄС та санкції, підкресливши, що "незалежність судової системи в Польщі знаходиться під загрозою".
Але прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло відкинула критику ЄС, заявивши, що закони Польщі є її внутрішньою справою і що її уряд не підкориться ніякому зовнішньому тискові.
Згодом речник Дуди заявив, що президент знає про недоліки закону. Зокрема, він бачить "невідповідність" між двома статтями щодо призначення голови суду.
2:1
І от 24 липня Анджей Дуда таки наклав вето на закони про Верховний суд та Держану раду судочинства, зазначивши, що провів численні консультації з юристами, політиками, передусім з Зофією Ромашевською, яка й мала найбільший вплив на його рішення.
Варто наголосити, що після цього політик вирішив підготувати власні проекти законів про Верховний суд та Державну раду судочинства, які, за його словами, будуть готові упродовж двох місяців.
Поляки, звісно, подякували Дуді за два вето, але продовжили мітинг, вимагаючи ветувати і третій закон, який надає Мін'юсту право призначати суддів загальної юрисдикції без узгодження з судовою владою.
Protesty nie ustają. "Trzy razy weto" przed pałacem. Krakowskie zamknięte.
Czytaj w @tvnwarszawa >>>https://t.co/yVaa9iXYdn pic.twitter.com/4oiAPaRrlI— TVN Warszawa (@tvnwarszawa) 24 липня 2017 р.
Mamy 2:1 ale Bydgoszcz domaga się 3:0. #3xVeto @Platforma_org @NewsPlatforma @SlawekNeumann @bbudka @JanGrabiec @KrzysztofBrejza pic.twitter.com/ekKR30GDiE
— Michał Stasiński (@StasinskiM) 24 липня 2017 р.
Проте його 25 липня президент Польщі попри критику все ж підписав цей документ. Дуда зазначив, що опрацьований Міністерством юстиції закон про устрій судів загальної юрисдикції має всі підстави, аби вважатися "ключем до реформ".
Таким чином, полякам вдалось "здобути" два вета з трьох бажаних, але говорити про фінал протестів ще зарано, враховуючи їхню наполегливість. Та і в ЄС поки що не розглянули цього питання, де можуть ще вплинути на долю судової реформи у Польщі.