Боротьба з ЛГБТ
Фільм «Літні ночі» (Les nuits d'été) брав участь у Міжнародному конкурсі фільмів на ЛГБТ-тематику «Сонячний зайчик» (Sunny bunny) у рамках програми Міжнародного кінофестивалю «Молодість»
Програму «Сонячний зайчик» заснували у 2001 році, а у 2013 вона перетворилася на повноцінний конкурс із власним журі.
Конкурс неодноразово викликав конфлікти у суспільстві. Керівництво жовтня у 2013 році заявляли про погрози з боку невідомих через показ фільмів на теми життя секс- та гендерних меншин.
На 11:00 31 жовтня під приміщенням КМДА запланували мітинг прихильників відновлення спаленого кінотеатру. Один з організаторів мітингу, активіст за права ЛГБТ та ВІЛ-позитивних в Україні Зорян Кісь на сторінці у мережі Facebook пов’язав підпал саме з показом фільму.
«Нема слів… Придурки спалили перший кінотеатр Києва, бо там показували ЛГБТ-кіно. Цікаво, хто з політиків першим здогадається повісити всіх собак на самих ЛГБТ?», – зазначив він.
фото Олена Рощіна
Майнові суперечки
Іншою версією підпалу «Жовтня» може бути давній конфлікт між ТОВ «Кіноман», який орендує приміщення кінотеатру та владою міста щодо права використання споруди.
У серпні 2013 року директор кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе повідомила, що від департаменту комунальної власності КМДА надійшов лист, де повідомлялося про судовий позов до ТОВ «Кіноман» з метою припинити користування приміщенням.
«Відпрацьовується питання про припинення користування та виселення ТОВ «Кіноман» в судовому порядку», – заявила тоді Горделідзе.
«Термін орендного договору закінчується в 2020 році. Але міська влада готова розривати договір через суд», – додала вона.
У травні 2013 року міська мерія запланувала приєднати низку кінотеатрів, які перебувають у комунальній власності міста до мережі «Київкінофільм», до якої вже входили 11 закладів.
Водночас, противники такої ініціативи згадували, що «Київкінофільм» створили під час головування у столиці Леоніда Черновецького і за цей час уже зникли, зокрема, кінотеатри «Дружба» та «Орбіта», які знаходилися на Хрещатику.
За словами Горделідзе, міська влада була зобов’язана перезаключити договір з «Кіноманом», оскільки за законодавством заклади культури мають таке право без конкурсу.
Позов про виселення закладу було подано 4 грудня 2013 року.
Після призначення на пост голови КМДА Віталія Кличка у лютому 2014 року, він пообіцяв дирекції «Жовтня» продовжити договір оренди.
Однак позов прокуратури міста про повернення кінотеатру у власність Києва не відкликали і 7 жовтня з’явилася ухвала Господарського суду столиці про задоволення у повному обсязі вимог прокуратури Подільського району. Також суд зобов’язав ТОВ «Кіноман» повернути у розпорядження громади цілісний майновий комплекс кінотеатру «Жовтень».
«У ході перевірки встановлено, що з 2011 року ТОВ "Кіноман" безпідставно користується приміщеннями кінотеатру для здійснення своєї підприємницької діяльності», – підкреслюється в повідомленні. Зокрема, з’ясовано, що Київрада не приймала рішень про надання в оренду «Кіноману» цього майна.Так само не існує жодних судових рішень про визнання права зазначеного товариства на користування приміщеннями кінотеатру.
За словами Горделідзе, головним мотивом позовів прокуратури є те, що рішення про оренду «Жовтня» прийнято не на підставі рішення Київради, а на підставі рішення суду. Так сталося, оскільки ТОВ «Кіноман» є організацією колективу кінотеатру «Жовтень».
8 жовтня представник ТОВ «Кіноман» у суді Володимир Багрій заявив, що рішення суду не є остаточним та його сторона готується до апеляції.
За словами Горделідзе, ухвала суду може поставити під питання існування кінотеатру у майбутньому.
«Ось Вам і відповідь, чому суд вирішив на користь прокуратури справу по кінотеатру Жовтень. Його хтось береже як розмінну монету, як ресурс. Конкретно сьогодні він нікому не потрібен. Повернули, як сказано в прес-релізі прокуратури, на користь Київський громади. Але, якщо прокуратуру у нас не змінять, потім комусь, безумовно, стане в нагоді», – зазначила вона на сторінці у мережі Facebook.
На нараді 30 жовтня, тобто вже після пожежі, міський голова Кличко знову заявив, що оренду кінотеатру продовжать, а приміщення відбудують.
фото Олена Рощіна
Пасивна реакція колективу кінотеатру
У мережі інтернет з’явилися свідчення, що охорона кінотеатру пасивно реагувала на факт займання.
«Вибігаю, кричу «увімкніть пожежну сигналізацію щоб вивести всіх людей», на жаль ні касир, ні охоронці не знають, де вона знаходиться. Кричу охоронцеві: «хапай вогнегасник і гаси, поки там горить декілька крісел», відповідь: «Я не вмію». Далі краще, я разом з хлопчиком барменом з кафе, оббігаю всі зали, щоб повідомити про пожежу, а люди ржуть і думають ми приколюємося. Коротше вивели всіх. Приїхала пожежна, але… загалом згорів найстаріший і улюблений київський кінотеатр», – повідомив один з відвідувачів закладу 29 жовтня.
Горделідзе повідомила, що протипожежні заходи у кінотеатрі проводять щорічно.
«До речі, відповідь деяким скептикам версії «підпал». У «Жовтні» стара проводка не горіла. По проводці ми щорічно поводимо експертизу. І вогнегасники заряджені були. І горище дерев'яне просочене спецрідиною. Але горище тліє досі. Пожежні заливають його водою. Через 11 годин після загоряння. Щоб уже остаточно…», – зазначила вона.
За офіційною інформацією міліції, про факт займання дійсно повідомив бармен кінотеатру. Окрім того, спочатку повідомили, що займання сталося на даху і вже згодом перекинулося на приміщення будівлі. Проте згодом начальник ГУМВС України в місті Києві генерал-майор міліції Олександр Терещук розповів журналістам, що займання таки стлося у кінозалі, а вже потім перекинулося на дах.
МВС уже відкрило кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу (умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху).
Про «Жовтень»
Кінотеатр на Подолі – найстаріший у Києві заклад такого типу, який жодного разу не змінював цільового призначення. Його відкрили у 1930 році.
Споруда кінотеатру побудована за проектом архітектора Валер'яна Рикова у стилі конструктивізм. Цінності їй додає також те, що вже за два роки у 1932 розпочалася епоха сталінського ампіру, тож «Жовтень» залишався одним з останніх конструктивістських проектів, які збереглися у столиці.
Після здобуття незалежності у «Жовтні» показували фільми, які не завжди потрапляли на широкий екран у інших закладах. Також кінотеатр був майданчиком для показів у рамках кінофестивалю «Молодість».
Окрім того, «Жовтень» став першим у столиці кінотеатром, де можна було подивитися іноземні фільми мовою оригіналу з субтитрами без звукового перекладу.
"Жовтень" у 1930 році, фото з архіву О. Войтовича
Останнім часом територію Подолу та Контрактової площі, яка розташована поруч з кінотеатром активно забудовують. Попередня влада міста навіть розробила проект комплексної перебудови простору у районі Контрактової площі столиці.