А разом із тим він висловив занепокоєння у зв’язку з коментарями офіційних осіб «окремих іноземних держав і міжнародних інституцій» щодо роботи Верховної Ради. Ці коментарі адміністрація Януковича розглядає як втручання у внутрішні справи України, заявив він. Міністр також закликав іноземних дипломатів «бути максимально об’єктивними та виваженими в оцінках внутрішніх процесів» в Україні, а також «уникати однобічних заяв і коментарів, які не відображають реальний стан справ».
Присутній на зустрічі перший заступник голови Верховної Ради комуніст Ігор Калєтнік запевняв послів, що голосування за ці закони відбулося відповідно до чинного законодавства: зокрема, закон про Регламент Верховної Ради дозволяє голосування руками, а опозиція сама відмовилася від обговорення законопроектів, заявив він. І додав, що, мовляв, Верховна Рада налаштована і далі «продовжити роботу з ухвалення законодавчих актів, спрямованих на забезпечення нагальних потреб розвитку держави та підтримку її євроінтеграційного курсу».
Нагадаю, що ці «євроінтеграційні» законодавчі норми включають у себе встановлення тотального поліцейського контролю за громадянською активністю, публічними акціями та обміном інформацією через Інтернет.
Зокрема, порушення порядку мирних зібрань (яке у цілому ряді регіонів влада визначає на основі ще радянських норм) – арешт до 10 діб; участь у маніфестаціях у касках, масках (нехай і протигрипозних), форменому одязі (хай то буде стрілецький однострій) – арешт до 10 діб; встановлення наметів, сцени чи звуку без дозволу міліції – до 15 діб; «групове порушення громадського порядку» (що таке група, не вказано) – до 2 років ув’язнення; «масові заворушення» – це вже 10-15 років. Як за групове вбивство.
Це що стосується масових акцій і громадянської активності; що ж стосується контролю з боку громадянського суспільства за владою, то він віднині на законодавчому рівні оголошений кримінальним злочином. Банальна неповага до суду (вщент корумпованого і підпорядкованого Банковій) – 15 діб; збирання інформації про корумпованого суддю – 2 роки; збирання інформації про силовиків, які діють незаконно чи є корумпованими – до 3 років в’язниці; погроза міліціонеру чи подібним персонажам – до 7 років за ґратами; невиконання «законних вимог» офіцерів СБУ – штраф понад 2 тис. грн. Інша сторона законодавчої заборони контролю з боку громадянського суспільства за владою – це повернення до Кримінального Кодексу статті про наклеп (до 2 років в’язниці) та поява там положення про «екстремістську діяльність», яке дозволяє вважати екстремізмом будь-які прояви соціально-класової боротьби та «порушення громадського порядку».
Відтепер ані НДО, ані Церква не мають права займатися такою «екстремістською діяльністю», а поширення «екстремістських» закликів (скажімо, до страйку чи до несанкціонованого владою мітингу) чи навіть описання таких акцій («екстремістські матеріали») тягне за собою ув’язнення строком до 3 років. Одночасно буквально всі громадські об’єднання апріорі записані до таких, що здійснюють політичну діяльність, бо ж кожне з них так чи інакше впливає на «формування думки суспільства» (навіть кінологи та шахісти), і це вже, виявляється, політика. А з політичними об’єднаннями розмова особлива, надто як вони «екстремісти»…
Ну, а НДО, які отримують кошти з-за кордону, не має значення, від урядових інституцій чи окремих приватних осіб, – це тепер «іноземні агенти», саме в такій якості вони повинні офіційно реєструватися і платити податок на «прибуток»; під визначення «іноземних агентів» потрапляють і благодійні фонди, що займаються порятунком онкохворим дітям та безпритульним тваринам й одержують пожертви з-за кордону. Цікаво, який «прибуток» вони мають зі своєї діяльності, що на нього нараховуватимуться податки?
А щоб посполиті поменше базікали та не мали змоги гуртуватися завдяки Інтернету, законодавці від «партії влади» передбачили можливість позасудового відключення як окремих користувачів, так і цілих ресурсів «усесвітньої павутини». На додачу запроваджена обов’язкова державна реєстрація всіх «інформаційних агентств», причому під визначення таких агентств підпадають персональні сайти і блоги професійних журналістів. І, звичайно, для приборкання парламентської опозиції передбачена спрощена процедура позбавлення народних депутатів недоторканності та можливість засудити будь-кого на тривалі строки ув’язнення заочно.
Я вже не кажу про «процедуру ухвалення» всіх цих законодавчих актів, точніше, про повну відсутність будь-якої процедури і відверте фальшування результатів «ручного» голосування та про термінове підписання «ухвалених» законів персонажем, який офіційно є «гарантом дотримання Конституції». І про «першу ластівку» оновленої юриспруденції: 18 січня Вишгородський суд визнав побитого напередодні «Беркутом» мешканця Нових Петрівців пенсіонера Петра Кацимона винним, згідно з оновленою статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (запровадженого, до речі, ще у радянському 1984 році), у «словесному нападі» (!!!) на працівників правоохоронних органів – й оштрафував його на 136 грн. (дуже ліберально, міг би й на більшу суму). Побиття, таким чином, визнане законним. І це тоді, коли офіційно оновлене законодавство ще не набуло сили; що ж буде після його запровадження у практику дій МВС, СБУ і судів?
Що ж, залишається тільки погодитися з Леонідом Кожарою – Україна дійсно інтегрується до Європи. Тільки не до сучасної цивілізованої – а до Європи часів панування Гітлера та Муссоліні. Саме в нацистській Німеччині і фашистській Італії влада була повністю виведена з-під контролю громадян, а на всіх, хто намагався хоч якось боротися зі сваволею та корупцією (хай і на місцевому рівні), ставилося тавро «іноземного агента». Й інформаційна мережа там була успішно «уніфікована». А нацистський міністр закордонних справ Ріббентроп постійно розпатякував про «європейський характер» дій свого фюрера і його прагнення до «поглиблення істинної демократії». Схоже, пану Кожарі не дають спокою лаври цього визначного дипломата…
Але доводиться нагадати, що «євроінтеграційні» заслуги Ріббентропа були врешті-решт належним чином оцінені – його у 1946 році повісили за вироком Нюрнберзького трибуналу. Сьогодні Європа пом’якшала: Гаазький трибунал найогиднішим політичним злочинцям присуджує лише довічне ув’язнення. Скільки там років минуло від злету до падіння Третього Райху, пане Кожаро?