8 серпня Центральна виборча комісія прийняла постанову № 161 “Про неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року”. Також ЦВК оприлюднила список населених пунктів Донбасу, де через російську агресію неможливо гарантувати безпеку під час організації та проведення місцевих виборів. Відтак, вибори не відбудуться у 18 ОТГ Донбасу, зокрема у містах Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Торецьк, Світлодарськ, Вугледар, Авдіївка, Попасна. Таке рішення ЦВК прийняла після звернення керівників військово-цивільних адміністрацій Донецької та Луганської області.
Зокрема, очільники ВЦА наголошують на неможливості забезпечити належну безпеку громадян та усунути ризик терористичної загрози під час організації та проведення виборів. Також вказують на складну суспільно-політична обстановку, котра створює надмірну небезпеку для цивільного населення. Підтвердило побоювання ВЦА й Головне управління СБУ в Донецькій та Луганській областях. У відомстві повідомили, що режим тиші, запроваджений в рамках Мінських домовленостей, не може гарантувати 100-відсоткової безпеки мешканців населених пунктів, розташованих уздовж лінії розмежування, під час проведення виборів на Луганщині.
Читайте також: Вертикаль і горизонталь влади на Донбасі
Це рішення закономірно збурило суспільство та поділило його на кілька таборів, причому розкол стався навіть серед патріотичної спільноти. Прихильники подібного рішення влади апелюють до стратегічних міркувань, а саме до потреби залишити під абсолютним контролем держави (за допомоги ВЦА) території, котрі безпосередньо межують з лінією фронту. У випадку загострення ситуації це дозволить приймати будь-які рішення, продиктовані державною чи військовою необхідністю, без обов’язкового погодження з депутатами. Також це дозволить уникнути можливих маніпуляцій чи провокацій з боку проросійських політичних сил, які, з великою долею ймовірності, приведуть своїх представників в органи місцевого самоврядування. У Лисичанську, де нещодавно створили ВЦА, на підтримку такого рішення влади пройшов патріотичний автопробіг, учасники якого пояснювали свою позицію бажанням стримати реванш проросійських сил та відтермінувати місцеві вибори до моменту, коли мешканці позбудуться впливу країни-агресора.
Існує думка, що на територіях Донбасу, де досі відчувається вплив російської пропаганди, взагалі не треба проводити жодних виборів: ані президентських, ані парламентських, ані місцевих. “Таке рішення мало б бути прийняте ще за часів Порошенка. Чомусь тоді так не сталося… Або “договірняки” мали місце, або страх, або банальне недопрацювання, – вважає голова ВЦА Зайцевого Володимир Весьолкін. – На Світлодарській дузі українській владі бути! Це значить одне: ніхто нічого не здає та навіть навпаки”. Дехто вимагає навіть більш радикальних рішень. “На території Донецької та Луганської областей взагалі не можна проводити місцеві вибори, бо більшість мешканців цих територій не в змозі розпорядитися своїм голосом, що довели як місцеві так і загальноукраїнські вибори минулих років” – твердить звільнений з полону мешканець Горлівки Станіслав Печьонкін.
Читайте також: Децентралізація: більше, ніж реформа
А противники скасування місцевих виборів на Донбасі наголошують на тому, що аргументи про небезпеку виглядаються смішними, якщо згадати, що парламентські та президентські вибори пройшли навіть у згаданому Зайцевому, поділеному навпіл лінією фронту. “Проводити футбольні матчі Чемпіонату Луганської області, будувати спортивні арени, проводити зустрічі з місцевими мешканцями та випускні вечори в населених пунктах на лінії розмежування в Луганській області безпечно. А місцеві вибори проводити небезпечно! Не потрібно вбивати місцеве самоврядування на Луганщині”, – обурюється активіст Віталій Пріліпа з міста Щастя Луганської області, де вибори, вочевидь, не відбудуться. Тим більше, що зараз діє “повне та всеосяжне перемир’я”, якого не було під час минулих виборів. Так само сумнівним видається аргумент про складну суспільно-політичну обстановку в окремих містах. Приміром, у Слов’янську, де активну політичну агітацію веде одіозна Неля Штепа (у серпні вона підтвердила свій намір боротись за крісло міського голови), становище також неоднозначне.
Активісти, котрі у попередні роки намагались розбудовувати демократію у власних містах, розчаровані: більшість інструментів самоврядування знов залишиться для них недоступною. А ще в пам’яті збереглися дивні маніпуляції 2015 року, коли в окремих громадах були скасовані місцеві вибори, але жодних ВЦА не було створено: керувати містами та районами залишилися мери та депутати, обрані ще до Майдану.
Свою незгоду зі скасуванням виброрів оприлюднили і деякі політичні партії. Першою виступила із заявою “Опозиційна платформа “За життя”, яка відчуває себе головною потерпілою стороною. Вони називають рішення влади політично заангажованим і навіть закликають до об’єднання демократичні сили. “Сьогодні влада скасовує вибори в Донецькій і Луганській областях — завтра скасує по всій країні!” – йдеться у зверненні. Із заявою виступив і обласний осередок “Слуги народу” Донеччини, де пояснив, що “категорично проти обмеження виборчих прав жителів Донбасу у будь-яких проявах”. Але потім “Слуги” дипломатично “пробігли між крапель”, давши розлоге роз’яснення. “Зараз ставити політичну доцільність вище безпеки громадян неприпустимо. Як і чинити тиск на військових, вимагати брати на себе зобов’язання, нехтуючи потенційними загрозами. — йдеться у повідомленні. — В цьому питанні не може буди жодних політичних спекуляцій чи тиску. Безпека та життя людей – понад усе. За це повинна виступати будь-яка українська партія. Партія, яка за Україну та за людей, а не за себе. Тому Донецька обласна організація партії “Слуга Народу” буде наполягати на проведенні місцевих виборів на окремих територіях вздовж лінії зіткнення невідкладно одразу ж після надання військовим командуванням достатніх гарантій безпеки”.
Читайте також: Партійний довгобуд
В кількох містах пройшли мітинги, де люди вимагали повернути їм право голосу. Десь це були спонтанні акції з українськими прапорами, а десь — велелюдні зібрання з символікою “ОПЗЖ”. На протести та тиск громадськості відреагували й у Центральній виборчій комісії. Там наголосили, що відповідальність за визначення можливості проведення/непроведення виборів на окремих територіях несуть компетентні органи, які наділені відповідними повноваженнями. І оприлюднили листи від керівництва Луганщини та Донеччини, де вони аргументують неможливість проведення виборів. “Безпекова ситуація може змінитися і, якщо до початку виборчого процесу чергових місцевих виборів до Комісії надійдуть нові висновки Донецької та Луганської ВЦА щодо можливості проведення перших місцевих виборів у цих 18 громадах або в частині із них, то вибори там можуть відбутися навіть 25 жовтня 2020 року”, – наголосив Голова ЦВК Олег Діденко.
Центральна виборча комісія вже затвердила склад територіальних комісій для місцевих виборів 2020 року. Серед них обрано і членів комісій для округів, де вибори скасували. У випадку скасування рішення щодо обмеження перегонів в окремих населених пунктах, комісії зможуть продовжити свою діяльність для організації та проведення місцевих виборів.