Він, як і низка районів Львівської області, опинився у “помаранчевій” зоні. Окремі райони Львівщини віднесли до “жовтої” та “зеленої” зон. Такий стан справ абсолютно не дивний з огляду на те, яким чином розвивалася історія навколо епідемії коронавірусу в регіоні.
Стомлені і інфіковані
Станом на 4 серпня на Львівщині кількість хворих на коронавірус перетнула десятитисячну позначку — за оперативними даними було інфіковано 10067 мешканців області, з них 273 померли, а 2506 хворих одужали. З 11 червня чи не щодня в регіоні більше сотні інфікованих, значна частина з яких — мешканці Львова. Вже більше місяця Львівщина є лідером за кількістю виявлених випадків захворювання, перевищено середній показник летальності. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко стверджує, що це тому, що зросла кількість тестів. Але чи тільки в цьому справа?
Першого хворого на covid-19 на Львівщині зафіксували 20 березня — ним виявився мешканець Львова, який 13 березня повернувся з Німеччини, сам здав тест у приватній лабораторії і самоізолювався. А після того, як текст виявився позитивним, звернувся до інфекційної лікарні, де його госпіталізували. Після того кількість інфікованих повільно зростала: станом на 1 квітня їх було 7, на 1 травня — 454, на 1 червня — 1700. З червня кількість випадків коронавірусу зростала дуже помітно. “Після тривалого плато, яке ми спостерігали у травні, зараз ми перебуваємо на підйомі захворюваності”, — так охарактеризував ситуацію очільник міського управління охорони здоров'я Володимир Зуб. 1 липня інфікованих було 5578, а 1 серпня — 9671.
Читайте також: Борці з «карантинним терором». Портрет зблизька
Зростання кількості зафіксованих хворих в червні, міський голова Львова Андрій Садовий пояснив тим, що у Львові тестують більше, ніж по Україні. Мовляв, більше аналізів — більше інфікованих. А очільниця Оперативного штабу Галина Слічна відзначила, що на Львівщині тестування проводяться серед тих людей, які мають клінічні ознаки і саме це впливає на те, що показники такі високі. Дії влади є на 100% виправданими, адже вони хочуть знати реальну ситуацію. За словами Володимира Зуба, у відсотковому співвідношенні проведених ПЛР-аналізів та кількості виявлених позитивних результатів ситуація із поширенням коронавірусу у Львові залишилася стабільною. За його словами, станом на кінець травня, Львів був у трійці регіонів за кількістю проведених ПЛР-тестів. Головна позаштатна спеціалістка департаменту ОЗ ЛОДА Наталя Тимко в коментарях ЗМІ назвала кілька причин зростання захворюваності: недотримання карантинних рекомендацій, зростання обсягів лабораторних обстежень, збільшення кількості звернень по медичну допомогу.
Карантин помітно відбився на бізнес-спільноті. І якщо продовольчі магазини з певними обмеженнями, але працювали, то крамниці з непродовольчими товарами, заклади харчування, об'єкти туристичної сфери були фрустровані. З 12 травня дозволили працювати стоматологіям, перукарням і салонам краси, а от щодо магазинів одягу та взуття таке рішення не прийняли. Міська влада пояснювала це аргументами імунологів та інфекціоністів і загальним зростанням кількості випадків коронавірусу. Зокрема, лікарка-епідеміологиня Наталія Тимко відзначала, що позаяк вірус може мати безсимптомну форму, тому особливо небезпечно перебувати в замкнутому малому приміщенні, де вентиляція повітря відбувається погано. “Це небезпека як для людини, яка продаватиме товари, так і для відвідувачів магазинів”,— аргументувала вона заборону відкривати магазини одягу. Представники малого бізнесу навіть пікетували мерію з вимогами дозволити роботу магазинів. Вочевидь, тиск дався взнаки — з 18 травня роботу непродовольчих магазинів таки дозволили. Також тоді запрацювали у штатному режимі і поліклініки.
Читайте також: Походження вірусу та скринінг нових ліків – огляд наукових новин про коронавірус
Відновлення роботи закладів харчування відбувалося поетапно. А вже 24 червня Міська комісія дозволила їх відкрити за умови перебування всередині не більше 10 осіб, але очільник області того ж дня заявив, що така позиція суперечить позиції обласної влади і уряду. З 7 липня дозволили повноцінну діяльність, а в переддень таке рішення прийняла і обласна комісія. Окремим питанням стало відновлення роботи спортклубів. Навіть мер обурювався, мовляв, супермаркети працюють, а заклади спорту — ні. Більшість спортклубів та фітнес-центрів самовільно відновили свою діяльність ще 8 червня.
Щодо роботи транспорту, то міська влада визнавала — приміські перевезення відбуваються попри заборону, нелегально. І попри високі показники захворюваності, 22 червня обласна Комісія ТЕБ і НС дозволила відновити пасажирські перевезення. Тоді ж відновив діяльність аеропорт Львів (зокрема авіакомпанії WizzAir та “Роза Вітрів”). З 26 червня залізничне сполучення зі Львовом відновила “Укрзалізниця”. Сполучення в інших регіонах почали відновлювати ще з 1 червня, там, де дозволяла епідеміологічна ситуація. Львівщина з червневим сплеском захворюваності в цей перелік не потрапляла до останнього. “Літаки літають, поїзди їздять, обласний транспорт курсує. Ми не можемо ізолюватись у будинках. Треба просто берегтися”, — такою була позиція міської влади. Як стверджували в мерії, транспорт аж до 8 липня працював в режимі спецперевезень — лише сидячі місця та пасажири в масках, але по факту це не відповідало дійсності. 8 липня відновили пільгові перевезення, та пенсіонерів попросили використовувати право на безоплатний проїзд з 11 до 16 години.
Читайте також: Черкащина. Область в «зеленій» зоні під час пандемії
Постраждала від карантину і туристична галузь. 16 червня на зустрічі з представниками туристичної сфери міський голова розповів, що Львову варто шукати щось середнє між шведським варіантом і здоровим глуздом, адже закривати бізнес знову неможливо. “Я на вашій стороні, я б вам дозволив працювати, але все, що стосується послаблення карантину, тепер дозволяє лише регіональна комісія з питань ТЕБ і НС. Я буду ще раз переконувати керівництво обласної адміністрації, буду апелювати до головного санітарного лікаря, щоб вашій галузі давали послаблення. Мертвий туризм нікому не потрібен. Треба рятувати те, що є”, — бідкався він.
Від влади постійно звучали заклики знаходити баланс між епідеміологічною ситуацію і бізнесом. щоби працювала економіка, сплачувалися податки. За інформацією міської влади, за час пандемії, місцеві підприємці пожертвували більше 61 млн грн на потреби медичної сфери, підтримку потребуючих тощо.
З 17 липня відновили роботу заклади культури, дитячі садочки відкрили. Втім, вже наприкінці місяця 2 з них закрили на карантин через те, що у співробітників було діагностовано коронавірус. Станом на початок серпня, місто живе активним життям – бізнес працює, транспорт курсує, політики готуються до місцевих виборів.
“Мусимо дбати про себе самі”
Ще 3 березня у Львові було створено “Оперативний штаб із прийняття оперативних рішень в умовах загрози епідемії коронавірусної інфекції”, який очолила заступниця Андрія Садового з гуманітарних питань Галина Слічна. Пізніше, опозиційні до міського голови політики та медіа, критикували його за це, мовляв, Садовий переклав відповідальність на заступницю, а сам займається піаром. Втім, штаб функціонує і досі. Наради в мерії було переведено в онлайн-режим. Втім, кінцеві рішення про те, чи послаблювати караннтин, ухвалювалии міська та обласні Комісіїї техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (Комісія ТЕБ і НС), очолювані відповідно міським головою Львова та очільником ЛОДА, з огляду на показники в регіоні.
Читайте також: Переселенці і COVID-19. Які проблеми загострив карантин
Вже після початку карантину, міський голова Львова відзначив, що центральні органи влади не інструктують місцеві влади — доводиться самотужки з використанням іноземного досвіду розробляти протоколи. “Я би радив запровадити надзвичайний стан в країні”, — заявив Андрій Садовий 17 березня. Постійно наголошував на потребі залишатися вдома — мовляв, це наразі єдині дієві «ліки», які можуть врятувати від поширення коронавірусу в світі.
Міський голова Андрій Садовий та його заступники, менше очільник ЛОДА Максим Козицький коментували ситуацію навколо covid-19 в медіа достатньо часто, вочевидь, це вплинуло на те, що 75% львів'ян позитивно оцінили дії влади — такими були результати дослідження, яке соціологічна агенція Fama 7-12 квітня провела методом телефонного опитування 1200 мешканців Львова.
Тези про те, що центральна влада не допомагає місту лунали від очільників і наприкінці липня. Мер Львова назвав статистику, що призводить до поділу на кольорові зони, умовною. Мовляв, головна ситуація в регіоні, а у Львові вона вже 2 тижні стабільна. “Я був шокований цитатою міністра охорони здоров’я, що багато людей інфікуються в церкві. Перш за все, таке висловлювання — це неполіткоректно, і це не має за собою жодних підстав. У храмах, де є можливість, люди дотримуються дистанції, а православні навіть вже причастя видають у руки, щоб мінімізувати ризики. Тому, так виглядає, що коли не знають що роботи, починають придумувати”, — обурився Садовий. І вчергове звинуватив Мінохорони здоров'я у відсутності допомоги: “Жодної гривні ми не отримали від них. Лише на початку якусь тисячу паперових масок передали. А так — все своїми силами. Тому лікарі молодці. Мусимо дбати самі про себе самі”. Втім. тезу очільника МОЗу про зв'язок між спалахами і богослужіннями підтвердив і директор Львівського лабораторного центру МОЗ України Роман Павлів.
Якщо раніше рішення про послаблення чи посилення карантину приймала місцева влада, то з запровадженням поділу на зони епідемічної небезпеки, карантин знову став централізованим. Очільники міст можуть хіба що не погоджуватися з рішеннями Державної комісії з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій, що діє на основі постанови уряду від 22 липня, як це було в Тернополі або відмовлятися запроваджувати жорсткий карантин, як це відбулося в Луцьку. 4 серпня міська Комісія вирішила не забороняти роботу спортивних залів і хостелів у Львові, хоча це мало бути зроблено у зв'язку з внесенням міста до “помаранчевої зони”. “Додатково адаптовувати місто до правил помаранчевої зони необхідності немає, бо ми живемо в цьому режимі останні 6 місяців”, — прокоментував це рішення Андрій Садовий. Втім чи має міська влада реальні важелі впливу на ситуацію, стане зрозуміло вже найближчим часом. Адаптивний карантин в такому вигляді триватиме до 31 серпня.
В інформаційному вимірі
Медійне відображення епідемії було хвилеподібним. Спочатку — нерозуміння ситуації, намагання розібратися що до чого, в зв'язку з цим — поширення фейків. В квітні настав період насичення інформацією, коментарями професіоналів, медійники нарешті розібралися, що до чого з коронавірусом і повідомляли це своїм читачам та глядачам. Згідно з дослідженням Інституту масової інформації (ІМІ), в березні темі коронавірусу було присвячено 30% новин онлайн-видань, в квітні — більше половини, в травні цей показник зменшився до 36%. В травні львівські медіа обережно сподівалися на вихід з карантину, але регіон був серед тих, кому перехід до адаптивного карантину не дозволили. ЗМІ поступово втратили інтерес до covid-тематики і зараз вона вже сприймається як буденність і медійниками, і тими, хто інформацію отримує.
Ще з початку запровадження карантину, медіа переважно перейшли на онлайн-формат роботи, там, де це було можливо. Інформації про коронавірус і стан справ в регіоні було достатньо — міський голова, його заступники та інші чиновники, представники медичних закладів проводили брифінги, надавали інформацію тощо. Офіційну статистику повідомляли в телеграм-каналі штабу оперативного інформування — Львів VS Коронавірус. Комунікація з журналістами відбувалася і в обласній адміністрації. Втім, у медійників були проблеми з тим, щоб звести статистику від ЛМР та ЛОДА, що подекуди різнилася, і подати коректні дані аудиторії. Хоча проблеми зі статистикою були і на загальноукраїнському рівні.
Читайте також: Ризики смерті від COVID-19, ефективність масок та повітря у Китаї – огляд наукових новин про коронавірус
Журналісти не лише поширювали інформацію, отриману від органів влади, але і шукали власні підходи до інформації, зокрема перевіряли, як заклади торгівлі та інші установи дотримуються карантинних правил. Як наслідок — 10% порушень свободи слова, пов'язаних з карантином, стосувалися Львівщини. Особливо “не щастило” кореспондентам телеканалу “Перший Західний”, яких замикали в магазинах, штовхали в супермаркетах, виганяли з перукарень тощо. По всіх справах було порушено кримінальні провадження, що перебувають на різних етапах досудового розслідування.
Чимало було і фейків та маніпуляцій, особливо на початку карантину, коли інформації було мало і ще не була налагоджена співпраця органами влади та медиками. Окремі медіа намагалися хайпанути на темі коронавірусу, розповідали, які продукти треба їсти, щоби вберегтися від вірусу, акцентували, що особливо боятися або ж видихнути з полегкістю треба носіям певних груп крові. Траплялися в місцевих медіа і фейки з соцмереж: про побиття пасажира львівської маршрутки, за те, що він кашлянув; про чіпування у львівській стоматології; запровадження комендантської години у Львові; закриття на карантин окремих сіл; хворобу окремих відомих людей, зокрема Путіна та Папи Римського тощо.
Крім традиційних медій, важливим джерелом інформації стали месенджери. Крім вже згаданого телеграм-каналу міської влади Львів VS Коронавірус, в якому щодня повідомляють інформацію про кількість хворих, померлих, тих, хто одужав та підозр на covid-19, це і Lvivcityhelper bot. Він запрацював 10 березня у Telegram та Facebook і має окремий розділ, де дає відповіді на найпопулярніші запитання мешканців, пов’язані з коронавірусом. З 18 червня доступний Температурка-бот, що запитує у користувача про стан здоров’я та наявність симптомів коронавірусу.
Невеселі перспективи
Ситуація у Львові доволі тривожна. Динаміка виявлення інфікованих не зменшується, а в МОЗ вже готуються до другої хвилі восени. Станом на 28 липня, за результатами тестувань, близько 13% львів'ян мають антитіла до covid-19. але і наявність антитіл не убезпечує від повторного інфікування. Медики вже не жаліються на брак медикаментів і оснащення, заповненість стаціонарів становить 95%, втім заповненість лікарень, де лікують коронавірус, суттєво менша. Однак мешканці міста і регіону карантину майже не дотримуються — заклики ані медиків, ані влади на них не діють. І поки вакцини від вірусу немає, треба підготуватися до того, що епідемія в регіоні триватиме довго. Це підказують і ВООЗ, і здоровий глузд.