Водій таксі слухає ранковий випуск новин на одній із FM-хвиль. Машина стоїть у заторі на під'їздах до центру Києва, а відкриті навстіж вікна не рятують від липневої задухи. Бадьорий голос ведучої, яка розповідає «легкі» новини, не покращує настрій водія.
«4 липня відбудеться рідкісне астрономічне явище: парад планет. Усі планети Сонячної системи вишикуються в одну лінію одночасно…» – каже диктор і додає, що українці, на жаль, не зможуть спостерігати явище на нічному небі повністю. Мовляв, Меркурій повністю сховається за Сонцем, Нептун і Уран взагалі можна побачити тільки в телескоп, а Венера з’явиться тільки під ранок. Наступний парад відбудеться аж у 2169 році.
Читайте також: Політичний веозон без канікул
Таксі везе кореспондента Тижня спостерігати інше рідкісне явище. Мери українських міст об’єднуються у політичну партію. Як і у випадку з парадом планет, на з’їзді партії «Пропозиція», який відбувається 3 липня, вдається побачити не всіх визнаних лідерів місцевого самоврядування. Дехто вирішує і далі рухатися самостійно, хтось досі вичікує.
Першу презентацію політсили провели ще 19 червня. Тоді партію представили шестеро міських голів. До початку липня представництво розширили. Серед тих, хто вперше з’являється на з’їзді, найпомітнішим стає мер Черкас Анатолій Бондаренко. Відомий своїм відкритим конфліктом із президентом Володимиром Зеленським міський голова жваво розповідає пресі обставини нинішніх стосунків главою держави. Поданий Бондаренком позов до президента (стосовно того, що Зеленський назвав його «бандитом») розглядає Печерський суд, але не дуже поспішно. Наступне засідання відбудеться аж у серпні. Бондаренко скаржиться, що після початку конфлікту у Черкасах побільшало різних перевірок. Щодо свого майбутнього у «Пропозиції» він не такий багатослівний. Каже, що поки що не член партії, а тому про деталі організації з’їзду не знає. На його бейджі, виданому організаторами, написано «гість».
Анатолій Бондаренко розповів більше про стосунки з Зеленським, ніж про потенційне членство у партії
– Головний штаб «Слуги народу» (поверхом – Ред.) нижче. Тому давайте казатимемо так: мери розташовані над ними, – жартує Бондаренко у відповідь на запитання журналістів щодо обраного для заходу «Пропозиції» місця.
Читайте також: Безпартійна Україна
Воно й справді символічне. Понад рік тому в ресторані на території КВЦ «Парковий» Володимир Зеленський та партнери очікували результатів виборів та святкували його перемогу. Згодом у «Парковому» (відомому киянам як «вертолітний майданчик Януковича») облаштували офіс партії «Слуга народу». Певний час навіть обговорювали ідею перенесення туди Офісу президента. Іншими словами, йдеться про «домашню арену» президента і його команди. У п’ятницю тут відбувається фактично установчий з’їзд політсили, члени якої точно не є палкими прихильниками глави держави. Присутній на з’їзді політтехнолог Сергій Гайдай прямо підтверджує, що будівлю на Парковій алеї обрали не випадково.
Кулуари приміщення у КВЦ "Парковий, де відбувся з'їзд партії
– У цій будівлі розташовано Офіс реформ Міхеїла Саакашвілі і офіс партії Зеленського. Сигнал у тому, щоб показати: дайте нам теж місце, ми повноправна політична сила, яка також може тут знаходитися, – серед іншого зазначає він.
Гайдай уже вдруге присутній на заході «Пропозиції». Під час презентації політсили у середині червня він пояснив свою роль. Її можна звести до словосполучення «розбудова партійного бренду». При цьому політтехнолог переконує, що ініціатива зі створення партії та ключові принципи, на яких вона має базуватися, походять від самих мерів.
Читайте також: Кому дістанеться Донбас
Стиль, у якому організовано з’їзд «Пропозиції», чимось нагадує форуми «Нового курсу України». Їх на старті минулої кампанії з виборів президента влаштовувала Юлія Тимошенко. Тоді лідерка «Батьківщини» намагалася оновити власний образ, але успіху не досягла. До речі, Гайдай також був присутній принаймні на одному з тих форумів. Кажучи про схожий стиль, то мова не лише про поділ зали на сектори, великий екран і центральну зону для головних дійових осіб. Зрештою, це спільна риса різних політичних заходів.
Приміщення, де відбулася формальна частина з'їзду
Відчуття дежавю викликає скоріше численний десант різноманітних політологів, політтехнологів, аналітиків та просто людей, які виступають у ролі експертів на інформаційних телеканалах. Наприклад, на з’їзді присутній Олександр Доній (учасник Революції на граніті та екс-народний депутат), який каже, що наразі ділових стосунків з партією не має, присутній тут як спостерігач, хоча й не проти, якщо партія використає його ідеї. Також серед гостей вдалося ідентифікувати Олександру Решмеділову і Кирила Молчанова. Останніх двох видання Тексти включило до бази прихованих піарників і псевдосоціологів за просування інтересів Віктора Медведчука і його партії ОПЗЖ. Ще одному такому гостеві – Михайлу Чаплизі – навіть дають можливість виступити під час з’їзду. Півтора роки тому Чаплига хвалився «селфі» під час одного із заходів «Нового курсу» Тимошенко.
Михайло Чаплига виступає на з'їзді «Пропозиції»…
…і він же в оточенні політологів на одному з форумів «Нового курсу» Юлії Тимошенко у 2018-му
– З’їзд, у тому числі, й медійний захід. Крім формальної функції, він несе ще й комунікаційну. У експертів та сама мета, що й у журналістів. Їх запрошують, щоб вони донесли інформацію. Якщо їх зацікавити, то можна отримати думку, в якої є своя аудиторія. Частина з них блогери, – відповідає Гайдай на запитання про політологічний десант.
Що ж до формальної частини з’їзду, то делегати обрали Головну раду партії, яка поки що складатиметься з 11 членів. Лідером на папері залишився маловідомий Андрій Пильченко, директор Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міськради. Він став очільником політсили одразу після її перейменування в «Пропозицію» у квітні 2020-го. За даними ЗМІ, у 2015-му Пильченко так само очолював партію УКРОП, коли до неї входив і нинішній мер Дніпра Борис Філатов. Окрім Пильченка до ради увійшли ще четверо осіб, які безпосередньо пов’язані з Дніпровською міськрадою. Ще один дніпровець – сам мер Філатов. Троє його колег мерів – Житомира Сергій Сухомлин, Кропивницького Андрій Райкович та Миколаєва Олександр Сєнкевич. Пізніше до партії планують прийняти мерів Чернівців Олексія Каспрука, Каховки Андрія Дяченка і Черкас Анатолія Бондаренка.
Одинадцятим членом Головної ради став Іван Фурсенко. Він представляє раніше анонсоване «крило сільських ОТГ» у партії мерів. Фурсенко – перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад (ВАГ). У коментарі Тижню він прямо пов’язує майбутню кількість представників сільських ОТГ у партіях з фінальною версією Виборчого кодексу, який зараз розглядає парламент.
– Слава Богу, що до останнього часу сільські органи влади взагалі не були пов’язані з політикою. Там могли обирати просто кращих з місцевих жителів. Однак зараз Верховна Рада хоче змінити виборче законодавство і створити партійний поріг від 10 тисяч мешканців. У нас дві третини громад з такою чи більшою кількістю населення. Там будуть змушені, хочуть того чи ні, шукати політичні партії, щоб іти на майбутні вибори, – каже Фурсенко. І додає, що саме версію Виборчого кодексу з забороною самовисування у громадах з населенням більше 10 тисяч мешканців рекомендував до ухвалення профільний комітет парламенту 2 липня.
Ця відповідь наводить на роздуми не тільки щодо майбутнього персонального складу партії «Пропозиція», але й стосовно можливої її ролі в українській політиці. Великої черги бажаючих вступати до лав партії, яка позиціонує себе виразником інтересів місцевого самоврядування, немає. Наразі називають цифри від 25 до понад 30 мерів, які бажають приєднатися (до речі, точний перелік делегатів з’їзду кореспонденту Тижня надати відмовилися). Зі слів Фурсенка можна зробити чіткий висновок, що у разі підвищення порогу мажоритарки, скажімо, до 50 тисяч населення, про «сільське крило» у партії можна забути. Впливові мери міст мільйонників, окрім Дніпра, поки що проігнорували ініціативу. Вони бажають і далі розвивати свої суто місцеві політпроекти. У партії не приховують, що навіть для тих мерів, які приєдналися, на найближчих місцевих виборах «Пропозиція» стане не більш як «парасольковим брендом». Його використовуватимуть не замість, а паралельно існуючим регіональним проектам. Тобто остаточної відмови від них не буде. Крім того, навіть на полі боротьби за представництво регіональних еліт на центральному рівні партія має конкурентів.
– …І навіть колишні прем’єри та мери, які відстоюють місцеве самоврядування, замкнулися у межах своїх карликових партій, – передав Борис Філатов «привіт» під час виступу, серед інших, і Володимиру Гройсману з його «Українською стратегією».
Політтехнолог Гайдай каже, що місцеві вибори – не ключова подія для «Пропозиції». Її створюють із прицілом на парламентську кампанію. Проте, як би не намагалися члени «Пропозиції» знайти латинське і грецьке тлумачення своєї назви, поки що видно виключно українське. По-перше, відчутно, що адресат «пропозиції» сидить на вулиці Банковій і якщо він відповість на неї у спосіб, який влаштує мерів, то партійне будівництво може різко зупинитися. У зворотному, принаймні кореспондента Тижня, на з’їзді переконати не вдалося. По-друге, якщо адресат не відповість, то партія стане для членів просто «рятівним колом» на місцевих виборах. Таке в Україні було вже неодноразово. Це дієво, але не довговічно. Для побудови принципово нової політсили потрібно щось іще. Поки що ж варто слідкувати за поповненням у цьому проекті. Найближче може статися вже в серпні, коли партійці обіцяють черговий спільний публічний захід.