3 липня 2019 року, виконуючи бойове завдання під Марїнкою, боєць 24-ої бригади Едуард Лобода, позивний Фугас, підірвався на міні. Наступного дня, не приходячи до тями він помер….
«Восени 2016 року, ми перебували на позиціях в Мар’їнці. На нашому посту було 13 чоловік. 6 бійців ЗСУ і 7 добровольців. Наші окопи знаходилися за двісті метрів від російських і звідти, як завжди щось прилітало. Моментами окупант гатив по нас із важкої зброї: мінометів, БМП. Ми ж мовчали – дотримувалися перемир’я. Кулеметами на міномети не попреш. Одного вечора, московські загарбники накрили місто з важкої артилерії. Земля тремтіла від вибухів. Снаряди лягали за метрів 100 від нас наших окопів. Сюди було світло від розривів. Усі бійці перебували в будинку, який розташований за кілька десятків метрів від бліндажа.На посту в цей час перебував Фугас. Коли розпочався обстріл, в домі зникло світло. Почала опадати стеля. Вискакуючи з будинку через єдині двері, тому що вікна були забиті дошками, ми в паніці топтались одне по одному. Бійці швидко перемістилися до підвала, який просто не міг нас захистити. Якщо б туди птрапив снаряд, ми б там були усі похоронені заживо. Уже перебуваючи в підвалі, хтось з нас промовив: «Як там Фугас? Він же сам на позиціях»?..Коли закінчився обстріл, частина хлопців помчала в окопи. Ми думали, що росіяни використають артобстріл для прикриття свого наступу чи виходу диверсійної групи. Але все обійшлося. Прийшов Фугас. Він був веселий, але тривожний одночасно.« Я сидів в окопі і не знав, що робити? Бачив, як лягали снаряди по місту, як горіли будинки. Я думав в той момент чи ви всі живі? І чи підуть в наступ «сєпари»?» – говорив потім Едуард, коли ми побігли гасити полум’я, яке охопило хати мирних жителів», – пригадує історію трьохрічної давнини, боєць доброволець, з позивним Міша, який перебував в той час на позиціях разом з юним Лободою.
Читайте також: Огляд InformNapalm: знищення російських комплексів та систем розвідки на Донбасі
Ед Фугас(таким був повний позивний бійця) – справді був незвичним хлопцем. Він займався розкопками, любив зброю, різні артефакти. Спокійний, холоднокровний – справжній розвідник. Коли в Марїнці забороняли стріляти по ворогах, Ед з побратимами висувався на нейтральні території, щоб там поставити розтяжки із гранат. Це хоч якось зупиняло диверсійні групи окупантів, які заходили нашим військовим у тил.
Коли відбувалися ротації і Едуард приїжджав на базу, щоб відпочити кілька днів, він радував всіх побратимів своєю грою на гітарі і романтичним виконанням пісень.
Фугас воював на позиціях неподалік Донецького аеропорту. Там тривали жорстокі перестрілки між нашими військами і агресором. Ед постійно вдосконалювався як воїн: Він працював на АГС ( автоматичний станковий гранатомет), при цьому використовував комп’ютерну техніку для того, щоб поразити ворожі цілі. Не цурався Фугас і важкої роботи: мовчки копав окопи: в спеку, мороз – не нарікаючи на когось. Тому й хлопці називали його універсалом.
Час від часу, Фугас їхав до дому, щоб підзаробити грошей, адже добровольцям нічого не платили на фронті. І потім знову повертався на війну. «Ми з Фугасом дуже часто працювали по «сєпарських» позиціях в парі. Одного разу вийшли, щоб «насипати» їм із гранатомета. Поцілили, куди треба, влучання було відмінне. Наступного разу, ще раз пробували стріляти з тієї позиції. Але окупанти нас засікли. Вони гатили з важких кулеметів, змушуючи мене, Едуарда та ще одного бійця, носом клювати землю. Ці гади, чудом не влучили. Отже, на той момент, ми мали жити. До нас в підрозділ Фугас перейшов з мінометної групи. Я не пригадую причин, чому так сталося. Але після цього ми подружилися. На новорічні свята 2017 року, ми поїхали до нього до дому. Святкували початок року, день народження Еда. Він був справжній воїн, побратим», – ділиться спогадами про Фугаса, його друг Віктор.
Читайте також: Андрій Бутенко (Легат). Історія одного добровольця
Війна забирає найкращих, – говорять люди. Ед Фугас справді був одним із таких. Він був проти перемир’я, домовленостей з ворогом. Оскільки останнім часом добровольців все менше стали допускати на фронт. Фугас у 2018 році підписав контракт із Королівською 24-ою бригадою імені Короля Данила Галицького.
3 липня цього року група воїнів вийшла на чергове завдання. В ній перебував Фугас. Хлопець просувався першим, тому саме він отримав весь удар на себе. Російська міна розірвалася, Едуарду відірвало кінцівки. Побратими встигли евакуювати зраненого осколками бійця в Курахівську лікарню. Лікарі боролися за його життя. В бійця 5 разів зупинялося серце.. Аледива не сталося. Фугас помер від отриманих поранень.
Коли бійця не стало, одна із його знайомих написала: «Він настільки крутий і безсмертний, що більше немає чого сказати. Його дух та сила – вічні»! У Фугаса залишилися брати, батьки та кохана дівчина…