Лінію розмежування з окупованим Донбасом щомісяця перетинають мільйон разів, і ця кількість зростає. За статистикою Державної прикордонної служби України, якщо у 2016 році було 8,5 млн перетинів, то у 2018-му – 13,6 млн. Потрапити на підконтрольну територію мешканці окупованих міст і сіл можуть через п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ): чотири на Донеччині (Майорське, Мар’їнка, Гнутове та Новотроїцьке) і один на Луганщині (Станиця Луганська). Навантаження на ці КПВВ великі, люди довго стоять у чергах під відкритим небом за будь-якої погоди, до того ж, наражаючись на обстріли.
У 2018 році благодійний фонд «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців провів моніторинг на всіх п’яти КПВВ, щоб з’ясувати, які проблеми найбільше дошкуляють людям при перетині. З’ясувалося, що в чергах стоїть найбільше людей за 60 років (57%) та переважно жінок (65%).
КПВВ «Станиця Луганська», фото: Instagram іспанського фотожурналіста Ману Брабо
Найпоширеніша причина перетину лінії розмежування – соціальні виплати (42%) та вирішення питань із документами (41%). Як відомо, пенсіонери з окупованих територій можуть отримувати свої виплати, лише зареєструвавшись як переселенці, і змушені кожні два місяці проходити верифікацію (детально Пенсії для Донбасу https://tyzhden.ua/Society/221604).
Також 30% серед опитаних збиралися відвідати родичів, 25% хотіли зняти готівку, а 14% їхали на закупи товарів.
Читайте також: Опір Донбасу. Пряма мова
Найбільшою проблемою на КПВВ є черги, на це вказали 54% опитаних. У 20% занепокоєння викликає поганий стан дороги під час перетину, а 19% невдоволені умовами очікування на блокпостах. Хоч, як зазначають монітори, після реконструкції КПВВ умови там стали значно кращі.
КПВВ у Станиці Луганській найбільш завантажене, і перетинати його складно, оскільки єдина дорога проходить через міст, пошкоджений під час обстрілів. Транспорт там проїхати не може, і люди змушені долати кілька кілометрів пішки. Пенсіонерам важко це робити, і місцеві взялися підвозити їх за гроші на імпровізованих тачках. 24 березня українська влада запустила КПВВ «Золоте» у Луганській області, проте влада так званої «ЛНР» вкотре відмовилася відкривати перехід зі свого боку. Як розповів речник Держприкордонслужби Олег Слободян, станом на 25 березня через пункт пропуску проходять тільки мешканці «сірої зони», які виїздять на підконтрольну територію, а з боку бойовиків він закритий.
КПВВ «Станиця Луганська», фото з сайту «Восточный вариант»
«Шість годин простояли в черзі. Змерзли. Стояли там як пінгвіни на крижині. Жінка позаду попросила сховати обличчя в мою куртку. А що, нехай гріється, та й мені тепліше. Інша жінка скаржилася, що в неї спина замерзла. Сусідка їй дала рюкзак погрітися. Так і вдягали його по черзі», – жінка пенсійного віку, КПВВ «Станиця Луганська (тут і далі курсивом цитати зі звіту БФ «Право на захист»).
Водночас через обстріли люди в чергах майже не переймаються, тільки 5% назвали їх проблемою. Монітори зазначають, що люди майже не реагують на обстріли, бо звикли до них.
«Чому ми маємо говорити про пункти пропуску, коли в країні багато інших проблем: справа не тільки в цифрах, хоча вони великі – близько мільйона перетинів на місяць. Важливо усвідомлювати, що це означає для людей. Більше половини людей, які перетинають пункти пропуску, старші 60 років. Більшість чекає в чергах по три і більше годин за будь-якої погоди: іноді люди мокнуть під дощем, іноді на них летить щось більш небезпечне, як от кулі. На узбіччях є міни. Уявімо, що наші батьки, дідусі, бабусі перетинають ці пункти в таких умовах», – зазначила на прес-конференції в Києві заступниця представника Агентства ООН у справах біженців в Україні Ноель Калхун.
Читайте також: Повернення Донбасу очима українців
Подорож через лінію розмежування має бути легшою і комфортнішою, каже Калхун. Також, за її словами, умови на КПВВ є сигналом для людей, що держава піклується про них, незалежно від місця проживання. «Позитивною зміною стало те, що минулого року уряд почав покращувати умови на пунктах пропуску, з’явилися навіси від сонця та дощу, покращилися санітарні умови. Важливо підтримувати ці об’єкти та продовжувати їх вдосконалювати», – вважає представниця ООН.
Проте все ж залишаються перешкоди, пов’язані з дотриманням права на свободу пересування, додає представниця «Права на захист» Дарина Толкач. «Понад рік тому було прийнято закон, який змінив правовий статус ситуації в країні із АТО на ООС. Цим законом було закріплено необхідність створення нового порядку і нових правил перетину лінії розмежування. Повноваження щодо створення такого порядку були покладені на Міноборони як на орган, який очолює штаб ООС. Понад рік нової постанови немає, вона досі перебуває в процесі обговорення та доопрацювання. Ми вбачаємо серйозні ризики в тому, що обговорення з громадськістю та міжнародними організаціями відбувається виключно формально. Ми зовсім не бачимо прийняття рекомендацій із боку нормотворців», – розповіла правозахисниця.
КПВВ «Станиця Луганська», фото: Instagram іспанського фотожурналіста Ману Брабо
За її словами, перше, що треба впорядкувати – це пропускний режим. За чинними правилами, перепустка на перетин оформлюється онлайн. Проте більшість подорожніх – люди пенсійного віку, тому це складно або й недоступно для них.
Також є проблеми з діяльністю координаційних груп – це органи, які допомагають людям перетнути лінію розмежування, якщо виникають помилки в базі даних. Проте, говорить правозахисниця, координаційні групи присутні не на всіх КПВВ, а іноді перебувають за десятки кілометрів від них, і люди не можуть оперативно вирішити питання.
Є й інші колізії щодо повноважень державних органів. Крім того є проблеми з тим, що КПВВ не закріплені за жодним із державних органів. Держоргани, які пов’язані з ООС чи здійснюють повноваження на пунктах перетину, не несуть відповідальності й не є балансоутримувачами КПВВ. Коли виникає потреба поставити туалет, то держоргани не можуть між собою вирішити, хто буде його ставити і чистити. Ця колізія призводить до блокування будь-яких ініціатив ,і міжнародних гуманітарних організацій, оскільки незрозуміло, з ким вести переговори, – розповідає Толкач.
«Мене дуже вразила історія жінки з Києва. Її 80-річна бабуся проживала в Макіївці. За той час, що вони не бачилися, жінка стала мамою, тож бабуся – прабабусею. Дитина була ще занадто мала, коли онуці повідомили, що бабуся занедужала, стан її важкий, ймовірно, вона знаходиться при смерті. Жінка вирішила не гаяти часу та їхати, щоби попрощатися із дорогою людиною. Новонароджену двомісячну дитину вона взяла із собою, аби старенька встигла побачити немовля. Молода мати швидко дізналася про деталі процедури отримання електронної перепустки, зібрала всі необхідні документи та вирушила у подорож. Вона дісталася КПВВ «Новотроїцьке», там і виникли проблеми. Дозвіл на перетин не був знайдений у базі. Документи збирала та оформлювала дуже швидко, тому, ймовірно, дані все ще оброблялися системою. Основна складність полягала в тому, що на КПВВ «Новотроїцьке» була відсутня координаційна група, без якої неможливо розв’язати це питання. Ситуація була не проста, часу обмаль, на руках немовля. Я просто не міг залишитися осторонь. Разом із водієм, який зазвичай відвозить моніторів до місця їхньої роботи, ми відвезли молоду матір із немовлям на КПВВ «Мар’їнка», де працювала координаційна група. Пояснили ситуацію, що склалася. Завдяки їхньому розумінню та зусиллям вдалося впевнитися в наявності всіх необхідних документів і розв’язати проблему. Жінка змогла перетнути лінію без довгих очікувань, та, сподіваюсь, встигла попрощатися з улюбленою бабусею».
Крім того, існують обмеження щодо перевезення товарів через лінію розмежування. Вони встановлені наказом №39 Міністерства з питань тимчасово окупованих територій (МінТОТ) на виконання постанови Кабінету міністрів №99 і діють із березня 2017 року. Відповідно до наказу, фізичні особи можуть перевозити не більше 75 кг товару на людину, який коштує не більше 10 тис. грн. Цей наказ містить перелік дозволених для переміщення товарів. «Тобто все, що не потрапило туди, заборонене, навіть мед, бо він не внесений в перелік. Часто виникають абсурдні ситуації у зв’язку з медикаментами, товарами побутового вжитку. Говорити про свободу пересування у даному випадку неможливо», – говорить вона.
Читайте також: Донбас і майбутнє. Як українці бачать повернення окупованих територій
Проте, як повідомила Толкач, напередодні стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва 27 лютого скасував дію пункту 9 постанови №99 Кабінету міністрів і, відповідно, наказ №39 МінТОТ із переліком дозволених товарів. «У своєму рішення суд посилається на норми Європейської конвенції з прав людини, а саме протокол 4 статті 2, згідно з якою кожен, хто законно проживає на території будь-якої держави має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання в межах цієї території. А також на положення закону про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні. Отже, суд частково задовольнив позов переселенця, скасував пункт 9 постанови №99 і перелік товарів, дозволених для переміщення наказом №39. Це може призвести до того, що ми опинимося в ситуації, коли через лінію зіткнення можна буде переміщувати будь-що, що також протирічить логіці воєнного стану, мотиви безпеки мають бути присутні», – пояснила правозахисниця. Наразі невідомо, чи оскаржуватиме МінТОТ це рішення суду.
КПВВ «Станиця Луганська», фото: Instagram іспанського фотожурналіста Ману Брабо
Проблеми з перетином КПВВ загострюються в контексті майбутніх президентських виборів, зазначає Толкач. Як відомо, громадяни з окупованих територій можуть проголосувати на загальноукраїнських виборах, як і решті громадян для цього їм слід змінити адресу голосування (детальніше Невидимий електорат ).
«Відповідно до дослідження, яке ми зробили місяць тому, майже 30% людей, які постійно перетинають КПВВ, планують брати участь у виборах. Якщо навіть подивитися статистику – 30% із понад 1 млн перетинів на місяць – це значна кількість людей. Це об’єктивно може збільшити навантаження на КПВВ у день виборів», – розповіла правозахисниця.
Також, за її словами, бойовики можуть навмисне в день виборів не випускати людей на підконтрольну територію. «Існує відома схема поводження на пунктах пропуску з боку окупаційної влади, коли натовп людей, які намагаються перетнути КПВВ просто стримується майже до моменту закриття українського КПВВ, а потім випускається на «нуль». Люди не встигають перетнути лінію, лишаються просто неба під обстрілами на ніч. Останнім часом з боку української влади, прикордонників, керівництва ООС є лояльність до цієї ситуації, час роботи КПВВ продовжують. Але така схема є ризиком номер один», – каже вона.
Крім того, КПВВ можуть взагалі закрити з питань безпеки. Тому монітори, консультуючи людей на пунктах пропуску, радили їм за можливості виїхати на підконтрольну територію до 25 березня (останній день зміни місця голосування в першому турі президентських виборів), змінити адресу дільниці й залишатися там до дня виборів. Зазначимо, що для голосування в другому турі процедуру слід повторити.
Тим часом коаліція громадських організацій, які опікуються правами мешканців Донбасу, направила листа прем’єр-міністру Володимиру Гройсману з проханням вирішити проблеми з перетином лінії розмежування.