Голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер вийшов на свободу. 3 березня спливли терміни запобіжного заходу, який кілька тижнів тому йому обрав Шевченківський районний суд. Тож тепер підозрюваному у причетності до вбивства Катерини Гандзюк мають повернути усі закордонні паспорти і зняти електронний браслет. Також перестане діяти низка обмежень, як от не залишати межі Херсона (місця реєстрації Мангера) без дозволу слідчого. Єдиний наслідок двотижневого арешту чиновника – 2,5 млн грн застави, які внесли як альтернативу ув’язненню в київському СІЗО. Якщо говорити спрощено, то застава є безстроковим запобіжним заходом. Тож ці гроші пан Мангер побачить не скоро.
Власне, трохи хронології. Під час засідання депутатської Тимчасової слідчої комісії 28 січня цього року батько убитої активістки – Віктор Гандзюк – заявив, що організатор убивства Олексій Левін тісно співпрацював з трьома регіональними чиновниками Херсонщини: Андрієм Гордєєвим (голова Херсонської ОДА, БПП), Євгеном Рищуком (заступник голови Херсонської ОДА, БПП) та Владиславом Мангером (голова Херсонської облради, «Батьківщина»). 7 лютого журналісти програми «Схеми» повідомили, що юрист Мангера Андрій Мурашкін за тиждень до вбивства Катерини здав в оренду Левіну елітну базу відпочинку в Лазурному.
Договір уклали на сім років, а ціна оренди нібито складає 500 грн на місяць. Починається нова хвиля протестів. Активісти руху «Хто замовив Катю Гандзюк» приходять на Банкову й до центрального офісу «Батьківщини», вимагаючи виключити з партій людей, які можуть бути причетні до резонансного злочину. БПП обмежується хіба що відстороненням від посади пана Рищука. «Батьківщина» ж виключає Мангера зі своїх лав, хоча і заявляє про «надумані обвинувачення». 11 лютого голові облради Херсонщини вручають підозру, 12 лютого починається суд, який затягнеться на 3 дні. В результаті на 4 добу судових засідань Мангеру обирають запобіжний захід – арешт із правом внесення застави. У СІЗО чоловік пробув недовго: гроші для застави знайшли майже одразу, тож на чиновника вдягли електронний браслет і зобов’язали його не відлучатися за межі Херсона без дозволу слідчого (див. Суспільство проти Мангера. Судова хроніка)
Апеляційні баталії
Рішення Шевченківського райсуду підняло хвилю обурення. Мангера підозрюють у злочині, передбаченому ч. 3 ст. 27, п. 4, п. 6, п. 11, п. 12, ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів, на замовлення, з особливою жорстокістю за попередньою змовою групою осіб). До всього, за словами активістів руху «Хто замовив Катю Гандзюк?», люди Мангера нібито тиснули на свідків у справі.
Тож обрання застави, переконували вони, виглядало доволі дивним. Прокуратура також зауважувала, що суд у своєму рішенні не взяв до уваги слова кількох свідків, з яких випливало, що існують цілком реальні ризики для їхнього життя і здоров’я.
Читайте також: Запобіжники трагедії
Врешті, 21 лютого до Апеляційного суду Києва прийшла апеляційна скарга прокуратури. Вона вимагала, аби суд переглянув рішення, скасував Мангеру заставу й призначив йому виключно арешт. Разом із тим, прийшли також три скарги від захисників херсонського чиновника. В одній з них адвокати просили повністю скасувати запобіжний захід, у двох інших – просили обрати щось не пов’язане з арештом. В теорії, засідання в апеляції мали б завершитися до того, як термін арешту підозрюваного закінчиться. Однак через затягування судового процесу події почали розгортатися дещо інакше.
21 лютого, в день апеляційного розгляду, до суду не з’явилися адвокати Мангера. Як заявив сам підозрюваний, його адвокати нібито не отримували повістки до суду. Тож розгляд скарг і прокуратури, і адвокатів довелося відкласти на тиждень – до 28 лютого. Попутно у відпустку пішов голова суддівської колегії, який розглядав справу, тож довелося призначати нових суддів. Уже 28 лютого на судове засідання до Апеляції не з’явився сам Мангер. І причина у нього теж була нібито поважна – участь в іншому судовому засіданні. А саме – у Шевченківському районному суді, де чиновнику мали продовжувати дію запобіжного заходу.
Тут варто дещо пояснити. На момент арешту Мангера термін досудового слідства спливав 3 березня. Відтак прокурори могли просити про запобіжний захід для підозрюваного лише у межах цього слідства. Адвокат батька Катерини Гандзюк – Євгенія Закревська – зауважує: слідству варто було б від початку продовжити строки розслідування, а вже після цього йти в суд.
«Вся ця ситуація з Мангером (звільнення від запобіжного заходу – ред.) виникла тому, що час був дуже обмежений. Прокуратура просила запобіжний захід у межах досудового розслідування. А воно завершувалося 3 березня. Власне, спочатку треба було б продовжувати досудове слідство у часі, а потім вже обирати запобіжний захід», – пояснює Закревська.
Читайте також: Суд відмовився продовжити запобіжний захід Мангеру
Оскільки строки спливали, то 27 лютого прокуратура подала до Шевченківського райсуду нове клопотання – про продовження покладених на Мангера обов’язків (носити електронний браслет, не відлучатися з Херсона без відома слідчого тощо). Вдень 28 лютого мав відбутися судовий розгляд, однак у прокуратурі пріоритет визначили за апеляційним судом. Тож засідання, в якому Мангеру мали продовжити дію запобіжного заходу, не відбулося. І його перенесли аж на 4 березня. Цим скористалися адвокати підозрюваного й подали клопотання про відвід прокурорам. Розглядати його мали все того ж 28 лютого, нібито після 14:00. Це і стало причиною, з якої Мангер з частиною своїх адвокатів не з’явився до апеляційного суду. Відтак засідання довелося перенести на 1 березня.
Вже 1 березня до апеляції учасники процесу з’явилися майже у повному складі: підозрюваний з чотирма адвокатами і двоє прокурорів. Був навіть батько Гандзюк із своїм адвокатом Закревською (щоправда, учасниками судового розгляду вони не могли бути). Для розгляду апеляційних скарг суд відвів майже цілий день – засідання почалося опівдні й тривало ледь не до 20:00. Проте, за майже 8 годин роботи суд так і не зміг добратися до зачитування апеляційних скарг. Адвокати Мангера завалювали Феміду клопотаннями: просили відвести колегію суддів через порушення законодавства під час перерозподілу справи, можливий тиск генпрокуратури і висловлювання генпрокурора. Власне, адвокати херсонського чиновника вважали, що тиск на суддів може відбуватися тому, що один із трьох служителів Феміди свого часу судив Юрія Луценка. Судді дві години радилися в нарадчій кімнаті й прийшли до висновку, що підстав для відводу немає.
Не встигло засідання продовжитись, як адвокати обвинуваченого знайшли новий привід для відводу. Цього разу прокурорам. Адвокат Дмитро Ільченко заявив, що прокурор Вікторія Калита ненавидить партію «Батьківщина». Як доказ, захисник зауважив, що Калита свого часу була прокурором у справі лідера цієї партії Юлії Тимошенко і намагалася її засудити. Тож, за такою логікою, представник державного обвинувачення нібито недолюблює і самого Мангера. І саме тому хоче закрити його в СІЗО.
«Чому прокурори, знаючи про невинуватість Мангера, хочуть тримати його під вартою?», – емоційно питали адвокати обвинуваченого чи то в суду, чи то в прокурорів, чи то у вільних слухачів – групи підтримки Мангера й активістів руху «Хто замовив Катю Гандзюк?».
«Та ми ж тут і хочемо почути доводи щодо обґрунтованості підозри вашому клієнту! Але ніяк не почнемо цей процес!» – роздратовано відповідала колегія суддів, яка третю годину безуспішно намагалася перейти до зачитування апеляційних скарг.
Врешті, суд пішов у нарадчу розглядати відвід прокурорам. Фанати ж Мангера нудилися у задніх рядах. Нудилися й адвокати, які під кінець перерви намагалися почати полеміку з прокуратурою. Мовляв, Мангер не винуватий, а ви хочете його посадити в СІЗО. Дісталося й адвокату Віктора Гандзюка – Євгенії Закревській. Вона у Facebook написала, що на сторінці руху «Хто замовив Катю Гандзюк?» розвели активність персонажі, дуже подібні до ботів. І, на її думку, не виключено, що ці боти можуть належати пану Ільченку. Останній уже встиг заявити, що йому приписали володіння ботами (хоча мова йшли про припущення) і пообіцяв подати дисциплінарну скаргу на Закревську.
«У закритому профілі не можуть з’являтися коментарі…» – говорив Ільченко активістам.
«Наша сторінка публічна. І коментарі там можуть лишати всі, хто захоче», – пояснювали активісти.
«Можливо, самі ж і написали ці коментарі на сторінці», – продовжував Ільченко.
«Пане адвокат, ви вже визначіться: у нас сторінка групи чи профіль. І взагалі – ви в курсі, як функціонує мережа Facebook? Якщо хочете – пишіть запит на функціональні обов’язки SMM-менеджера сторінки «Хто замовив Катю Гандзюк?». А потім поговоримо про адміністративний позов», – продовжували активісти.
Тим часом з нарадчої кімнати повернулися судді. Й відмовили у відводі прокурорам. Захист Мангера не розгубився. Ще на початку засідання адвокати підозрюваного зауважували: у них є низка клопотань про відводи, однак озвучувати їх усі одразу вони не планують. Тож цього разу вони зачепилися нібито за прострочену апеляційну скаргу прокуратури. Нібито, вона надійшла не 21 лютого. Відтак і розглядати її не можна. Коли ж суд з’ясував у своєї канцелярії, що документи подали вчасно, адвокати Мангера оголосили другий відвід суддям. Нібито через те, що судді вийшли за межі своїх повноважень, вирішуючи питання паро апеляційну скаргу прокуратури. Однак оскільки на годиннику була майже восьма вечора, суд взяв перерву. Також до понеділка 4 березня.
Апеляція на неіснуючий арешт
Термін запобіжного заходу для Мангера спливав 3 березня. Вже зранку 4 березня голова херсонської облради був цілком вільною людиною. Хіба що втратив 2,5 млн грн. Попри все, засідання, на якому мали розглянути терміни продовження запобіжного, мало відбутися. Воно було призначене на 10 ранку у Шевченківському райсуді, однак почалося аж о 14:30. Слідчий-суддя, який мав розглядати цю справу нібито захворів. Тож довелося оперативно шукати заміну.
Перед початком судового засідання прокурор Калита спробувала вручити адвокатам Мангера нове клопотання про запобіжний захід, однак вони нібито відмовилися його приймати. Цей момент важливий, оскільки продовження арешту чи покладених на підозрюваного обов’язків відповідно до українського законодавства можливе лише в момент дії цього арешту (чи обов’язків). Якщо час дії запобіжного заходу завершився – його уже неможливо продовжити. Власне, на цьому наполягав захист Мангера.
«Ми просимо лишити клопотання прокуратури без розгляду. Вчора завершився строк дії обов’язків, покладених на Владислава Мангера. А питання продовження цих обов’язків можна розглядати лише доти, доки попередня ухвала не припинила свою дію. Тому вважаємо, що продовжувати строк дії запобіжного заходу наразі неможливо», – заявили адвокати підозрюваного.
«Після закінчення строку дії ухвали про запобіжний захід вона свою дію припиняє. Однак, якщо стають відомі інші дані, прокуратура має подати нове клопотання. Так, запобіжний щодо Мангера закінчився в неділю, 3 березня. Однак ми підготували нове клопотання», – заявила прокуратура.
Щоправда, суддя відмовився розглядати новий документ. Тож і його рішення було доволі очікуваним: відмовити у продовженні дії запобіжного заходу. Повний текст ухвали ще не опублікований, однак можна припустити, що підставою для такого рішення стало закінчення дії запобіжного заходу в принципі. Відтак, за українським законодавством, і продовжувати немає чого.
Через це виникла курйозна ситуація. Оскільки ввечері 4 березня в апеляційному суді мали розглядати скаргу на запобіжний захід Мангеру, який уже не діяв. Зважаючи, що і прокуратура, і адвокати відмовилися забирати свої скарги, єдине, що за таких умов могла зробити колегія суддів – просто дати оцінку рішенню Шевченківського райсуду про арешт Мангера із альтернативою застави. Хоча, здається, це розуміли не всі.
Приблизно за годину до початку засідання під дверима судової зали в апеляційному суді почали збиратися люди. Окрім журналістів тут були активісти руху «Хто замовив Катю Гандзюк?» і прихильники Мангера. Вони прийшли з плакатами «Я=Мангер», «Я вірю Мангеру», «Хто замовив Мангера?». Але не всі могли пояснити журналістам, чому вони тут.
«Я вірю Мангеру, так. Я сама з Одеси. Мангер колись допоміг моєму чоловікові. Грошей йому дав. Ні, не знаю, хто така Катерина Гандзюк. В чому звинувачують Мангера?.. – жінка з плакатом «Я вірю Мангеру» замовкла на десяток секунд, – Без коментарів».
«Та ти скажи, віриш, що Мангер винуватий чи не віриш», – прийшов їй на допомогу чоловік у светрі. Зважаючи на його активність поруч із прибічниками Мангера, можна припустити, що він став одним з організаторів групи підтримки.
«А, так. Ні, я не вірю, що Мангер винен!» – знайшла відповідь жіночка.
Не обійшлося без групи підтримки й в судовому засіданні. Чоловіки й жінки із саморобними плакатами намагалися потрапити до зали засідань перед журналістами. Але зазнали невдачі. Тож їм довелося стояти в останньому ряду, високо піднявши плакати.
«Друзі. Ми прочитали ваші плакати, ми їх побачили. Можете опустити. Рукам же тяжко», – прокоментували судді перфоманс.
Попутно суд зазначив, що і адвокати Мангера, і прокурори можуть відмовитися від своїх апеляційних скарг. Що могло видатися цілком логічним, адже самого предмету скарги – запобіжного заходу – уже не існувало. Захист підозрюваного заявив, що готовий забрати свої скарги за умови, якщо на це також піде і представник державного обвинувачення. Прокурор Калита, втім, від такої пропозиції відмовилася. Впродовж години суд слухав доводи прокуратури й адвокатів херсонського чиновника. Попутно він попередив: якщо адвокати знову будуть тягнути час, доведеться оголосити чергову перерву в засіданні. Тож близько сьомої вечора колегія суду пішла в нарадчу кімнату.
«Мангер має сісти! Мангер має сісти!» – почали скандувати активісти з коридору.
«Правда за Мангєром! Правда за Мангєром!» – кричала у відповідь група підтримки чиновника. До зали зайшло кілька активістів, які намагалися вирвати плакати з рук. Їх розборонили, між сторонами стала поліція.
«Ото пєнсіонєри умірают, вся Україна в ніщєтє, а оні крічат. Правакатари за дєньгі. Ім нє нужна правда», – обурювалися фанати Мангера.
Між тим з нарадчої повернувся суд. І ухвалив: рішення суду першої інстанції лишити без змін. Апеляційні скарги і прокурора, і захисту лишити без задоволення. Група підтримки Мангера аплодувала (певно, побоювалася, що апеляційний суд може знову відправити чиновника за ґрати). Адвокати підозрюваного намагалися дати інтерв’ю ЗМІ, однак їх закрикували активісти.
«Мангер має сісти! Мангер має сісти!» – кричали одні.
«Скажи, Ільченко, чого ти мразоту захищаєш?» – кричали інші.
«Тобі яка кислота подобається, тварюко?!» – кричали треті.
«Фактично сьогодні суд лише дав оцінку тому рішенню, яке Шевченківський районний суд прийняв 15 лютого. Нічого іншого зробити апеляційний суд не міг. Так, ми плануємо подавати нове клопотання про запобіжний захід пану Мангеру. Це, я думаю, відбудеться десь за 2-3 дні. Зняти браслет з Мангера можуть лише ті самі люди, які його вдягали. Тобто у Херсоні. А застава… Це безстроковий запобіжний, він продовжує діяти», – пояснював Тижню прокурор Дмитро Боян.
У холі суду, між тим, адвокат Ільченко зчепився у словесній дуелі з активістами. Він розповідав, що Мангер насправді не винен, а суспільство нібито вводять в оману. Активісти йому не вірили. Врешті, у знайомих Катерини не витримали нерви. Вони почали виривати з рук прихильників Мангера плакати, рвати їх на шмаття й кидати в адвоката Ільченка. Почалася штовханина. Врешті, адвоката херсонського чиновника випхали з дверей суду. І під крики «Кожного ката чекає розплата» він пішов до геть.
Власне, ці кілька тижнів показали: справа про Владислава Мангера і вбивство Гандзюк простою не буде. Бодай з тієї причини, що її час від часу в судах намагаються звести на манівці адвокати підозрюваного, обговорюючи ненависть прокурорів до партії «Батьківщина» чи зачитуючи інструкції з відправлення листів «Укрпоштою». Разом із тим, виникають певні претензії й до прокуратури. І навіть не через пропущені строки, завдяки яким Мангер опинився на волі, ні. Тут представники прокуратури всі документи подали вчасно. І в апеляцію, і в Шевченківський райсуд. Питання у тому, наскільки у них жорстка позиція і як вона представлена у ЗМІ. Хоча, скидається на те, що роботу над помилками уже почали, і на останніх засіданнях прокурори почали виходити до медійників із поясненнями. І це важливо. Бо в найближчі місяці, а згодом і роки, їх знадобиться доволі багато.