«У Криму останнім часом посилилися антидержавницькі настрої… Це зумовлено бездарною політикою всіх без вийнятку урядів України. Після Мєшкова (єдиний президент Республіки Крим. – Ред.) було терпимо. В певні періоди була більш вдала політика, коли вдалося впоратися з кримським сепаратизмом, зокрема, за часів Кучми, а потім ніхто ж не займався перспективами розвитку Криму. Різні влади використовували автономію лише для того, щоб набудувати собі там дачі», – зазначила Бекешкіна.
Зокрема, як повідомила соціолог, за даними останнього опитування фонду «Демократичні ініціативи», проведеного в лютому цього року, на запитання «Якими мають бути відносини України з Росією?» більшість опитаних – 52% вважають, що вони мають бути незалежними державами, але з відкритими кордонами і без віз.
«Однак 41 % опитаних вважають, що Україна і Росія повинні об’єднатися. Ця цифра – найбільша, ніж в будь-якому іншому регіоні України. Крим – це справді найбільш напружена точка в Україні», – повідомила вона.
Як зауважує Бекешкіна, на такі настрої і впливає позиція населення щодо Майдану.
«Східні і південні обласні не сприйняли Майдан. І очевидно вони цю владу так само не сприймають, як і центральна і західна Україна – владу Януковича. Хоча річ не в Януковичі, бо вони не стоять за його повернення», – додає соціолог.
Головне в цій ситуації, вважає Бекешкіна, щоб «перемогу над Януковичем і його бандою не сприймали як перемогу Заходу над Сходом і Схід не вважався переможеним».
«Треба дуже обережно діяти новій владі, щоб це не сприймалося як боротьба однієї половини України проти іншої. Наприклад, я вважаю великою помилкою відміну мовного закону, який взагалі нікому не заважав, який із самого початку був мертвонародженим, бо для його реалізації потрібні були великі фінанси, які не були виділені із самого початку. То для чого було з цього починати?» – обурюється Бекешкіна.
Нині ж новій владі щодо Криму, радить соціолог, варто запропонувати як одній, так і іншій стороні висунути конкретні пропозиції.
«Треба виходи на діалог з проросійськими активістами, щоб вони сформулювали чітко, чого хочуть від нової влади. Крім цього, очевидно треба запрошувати громадськість сідати за круглий стіл і обговорювала проблеми розвитку Криму», – переконана соціолог.
Як повідомлялося, у вівторок президія кримського парламенту прийняла рішення про проведення в середу позачергового пленарного засідання Верховної Ради Криму. У ЗМІ з'явилася інформація, що на сесії планується прийняти радикальні рішення аж до виходу Криму зі складу України, однак спікер Володимир Константинов назвав її недостовірною.
Водночас під будівлею парламенту ВР Криму зібрався багаточисленний мітинг примських татар і активістів російських організацій. Між ними відбувалися перепалки.
Згодом голова Меджлісу кримсько-татарського народу Рефат Чубаров заявив, що позачергове пленарне засідання Верховної Ради Криму 26 лютого не відбудеться.