«Ми занепокоєні тим, що Верховна Рада задля досягнення політичних цілей готова зруйнувати підвалини, на яких ґрунтується право, і перетворює фундаментальні основи правового порядку на предмет торгу і домовленостей. Фактично, цим законом Верховна Рада ставить українську державу в один ряд із піратами та терористами, що використовують інститут заручників як інструмент впливу на ситуацію», – зазначають в спілці.
Як зазначається в заяві, цей закон фактично визнає, що «кожен, хто був затриманий під час останніх протестів, знаходиться під вартою лише для того, щоб змусити інших невизначених осіб, вчинити дії, передбачені цим законом (звільнення доріг та будівель тощо)».
«Таким чином, законодавець і держава в цілому вчиняють дії, що становлять склад злочину, передбаченого статтею 147 Кримінального кодексу України: «1. Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника – карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. 2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років», – йдеться в заяві.
Гельсінська спілка констатує, що цим законом було фактично визнано відсутність законних підстав тримання протестувальників під вартою, оскільки «можливість їхнього звільнення ніяк не пов’язана з діями заарештованих».
«Раніше Генеральна прокуратура України також заявляла, що, у випадку виконання вимог прокуратури про звільнення зайнятих протестувальниками будівель, органи прокуратури «будуть клопотати перед судами про зміну запобіжного заходу на більш м’яку для вже арештованих осіб, та про міру запобіжного заходу не пов’язану з арештом для тих, кому її ще не обрано», – нагадує спілка.
Разом з тим, експерти додають, що міжнародне та національне право чітко визначає загальновизнаний принцип індивідуальної відповідальності, згідно з яким особа може відповідати лише за власні дії.
«Колективна відповідальність заборонена. Цей же закон фактично встановлює колективну відповідальність, оскільки звільнення одних осіб поставлено в залежність від дій чи бездіяльності інших осіб. Крім того, що закон суперечить базовим нормам міжнародного, конституційного та кримінального права, ми констатуємо, що його прийняття відбувалося з численними порушеннями процедури прийняття законів, визначеної Регламентом Верховної Ради України. Тому він не може розглядатися як легітимне вирішення наявної суспільно-політичної кризи», – переконані в Гельсінській спілці.
В організації також зазначають, що подання і ухвалення закону відбулося з порушенням регламенту. Крім цього, це не врегулює конфлікт, а навпаки його загострить.
Українська Гельсінська спілка закликає президента України не ставати співучасником злочину і не підписувати цей закон.
І, підсумовуючи, додають, що передумовами переговорів для прийняття подальших рішень з врегулювання суспільно-політичної кризи є звільнення усіх без винятку затриманих під час протестів без жодних умов, заборона працівникам міліції затримувати протестувальників у медичних закладах, мораторій на застосування насильства з боку працівників міліції та протестувальників, а також захист протестувальників від агресивних супротивників, котрих називають «тітушками».
Як відомо, 29 січня Верховна Рада ухвалила так званий закон про амністію в редакції представника президента у Раді Юрія Мірошниченка. Опозиція виступала проти його прийняття.
Регіонал Віталій Журавський зазначив, що протестувальники, які опинилися за ґратами, можуть були звільнені лише після публікації повідомлення генпрокурора про виконання умов закону про амністію.
Стаття 9 цього закону встановлює, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, однак вводиться в дію з дня, наступного за днем публікації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури повідомлення генерального прокурора про фактичне вчинення учасниками масових акцій протесту сукупності дій, серед яких звільнення адмінбудівель та розблокування вулиць.