За кордоном протягом року видали п’ять книг про Голодомор в Україні

23 Листопада 2013, 13:25

Чи не найбільше резонансу спричинив минулого року вихід у Франції коміксів про Голодомор в Україні – "Українські зошити (спогади про радянські часи"). Це серія спогадів у малюнках про історію України, зібрана італійським художником Іґортом, який мешкав кілька місяців у Дніпропетровську, Криму та Києві.

Збірка коміксів відразу отримала як і критичні зауваження, так і позитивні рецензії за кордоном.

"Нам відомо про жахи комуністичної диктатури, але мало хто знає про страшну трагедію українського народу, який голодував з волі однієї людини, – йшлося в одній із рецензій.

Не дивно, що „Українські зошити” переклали згодом італійською, німецькою та англійською мовами. Нещодавно книга вийшла у польському перекладі. "Іґорт оживляє спогади українців і допомагає нам краще зрозуміти обставини нещасного краю, де на зміну жорстокій сталінській спадщині прийшла неспокійна сучасність – нема гулагів, але є політичні вбивства і всюдисуща корупція", – йшлося в анотації польського видання.

У листопаді минулого року в Університеті Альберти (США) вийшла друком англомовна збірка про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні – «Хрестоматія Голодомору» («The Holodomor Reader»).

Книга складається з шести розділів у вигляді статей з широким поясненням: наукові та правові оцінки; висновки суддів та резолюції; свідчення очевидців та спогади; покази свідків, які вижили, їхні щоденники та листи; документи СРСР, України, Англії, Німеччини, Італії та Польщі; літературні праці.

Автор книги – професор політичних наук Ратгерського університету (США), фахівець з України, Росії та СРСР Олександр Мотиль та заступник директора Канадського інституту українських наук Університету Альберти (Канада) Богдан Клід.

У квітні цього року українська письменниця Ганна Дніпрова презентувала в Парижі художній роман «Цвіте колюча тернина», який розповідає про Голодомори в Україні. «Мені хотілося, щоб українська діаспора у Франції, французьке суспільство знало про важкі часи в Україні, її трагедію – Голодомор. Можливо наслідки трагедії не так добре відомі українцям, що проживають тут у Франції, тому я сподіваюсь, що мій художній роман допоможе їм пізнати глибину цих історичних подій», – розповіла авторка.

Вступне слово до роману написав доктор історичних наук Василь Марочко, який відомий близько сотнею своїх наукових робіт на тему Голодомору. За словами авторки, наразі тривають домовленості, щоб видати книгу французькою.

У червні у США вийшла художня книжка вже згаданого Олександра Мотиля «Солодкий сніг» («Sweet Snow») про Голодомор в Україні 1932-1933 років.

Дія у книзі розгортається в Україні взимку 1933 року. Поки в країні триває жахливий голод, таємна поліція арештовує підозрюваних у шпигунстві. В одній тюремній камері опиняються німецький аристократ із Пруссії, єврей-комуніст із Нью-Йорка, польський дипломат зі Львова та український націоналіст із Відня. Під час перевезення автомобіль, в якому вони перебувають, потрапляє в аварію, і вони опиняються на волі. Герої книги проходять крізь знищені села, сплюндровані краєвиди і замерзлі тіла. Борючись за виживання, вони постають перед жахом голоду, власних ілюзій, слабостей та смерті.

А вже у липні у Лісабоні презентували збірку наукових статей португальських істориків «Голодомор (1933-1933) – невідома українська трагедія» («Holodomor – A desconhecida tragédia ucraniana (1932—1933)»). «Ця збірка – результат плідної співпраці, з одного боку, громадської організації Спілки українців у Португалії з Посольством України (до президенства Януковича, який фактично заперечив характер геноциду проти українців у Голодоморі), та провідного ВУЗу Португалії – Лісабонського університету з Асоціацією іберо-слов’янських мов та португальських істориків, з іншого», – йшлося у прес-релізі збірки.

Минулого тижня лауреатка Пулітцерівської премії, американська письменниця і журналістка Енн Епплбом оголосила, що пише книгу про Голодомор в Україні. «Голодомор став взірцем масового вбивства для інших тоталітарних режимів. У роки Другої світової війни такими ж методами, як у 1932–1933 роках (ізоляція, повне позбавлення їжі), нацисти знищили мільйони радянських військовополонених. І навіть Голокост спочатку нагадував цю методологію – євреїв ізолювали в гетто і залишали вмирати. Потім нацисти визнали цей метод недостатньо ефективним і швидким, тому почали використовувати газові камери», – сказала вона на науковій конференції, присвяченій Голодомору в Україні. Зважаючи на впливовість і читацьку популярність Епплбом за кордоном, в української інтелігенції це вселило надію на те, що світ більше дізнається про геноцид української нації.

Однією із перших книг про Голодомор в Украні стала книга „Листи з Харкова” (Lettres de Kharkov), яка вийшла 1991 року у Турині. У ній – ретельно відібрані свідчення італійських дипломатів про становище в СРСР, які відправлялися з різних міст (з Москви, Харкова, Батумі, Києва) протягом чотирьох з половиною років. Більшість документів припадає на 1932 – 1933 роки, і в них можна побачити наростання критичної ситуації з харчуванням.  Оскільки метою повідомлень італійських консульств було пояснити ситуацію в СРСР, вони за формою не є “сухими” звітами, а скоріше нагадують невеличкі оповіді, щоразу з новими подробицями, фактами, міркуваннями. Упорядник видання – професор історії Неапольського університету (Італія) Андреа Ґраціозі. 

Позначки: